Педро Альмодовар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Педро Альмодовар
Pedro Almodóvar
Pedro Almodóvar at Premios Goya 2017 1 (cropped).jpg
голова жюрі Каннського кінофестивалю[d]
Ім'я при народженні Pedro Almodóvar Caballero
Дата народження 24 вересня 1949(1949-09-24) (69 років)
Місце народження Кальсада-де-Калатрава
Громадянство Іспанія Іспанія
Професія кінорежисер
сценарист
актор
продюсер
Роки активності з 1974
Напрям арт-хаус
Член у Американська академія мистецтв і наук
IMDb ID 0000264
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Оскар (1999, 2002)
Золотий глобус (2000, 2003)
BAFTA (2002, 1999)
Сезар (2003, 2000, 1992)
www.PedroAlmodovar.es
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Педро Альмодовар у Вікісховищі

Пе́дро Альмодо́вар Кабальє́ро (ісп. Pedro Almodóvar Caballero, МФА[ˈpeðɾo almoˈðoβar kaβaˈʎeɾo], *24 вересня 1949(19490924), Кальсада-де-Калатрава) — іспанський кінорежисер, сценарист і актор; знімає контроверсійні комедії та драми на побутові теми.

Біографія[ред. | ред. код]

Альмодовар народився 24 вересня 1949 року у невеликому містечку Кальсада-де-Калатрава у бідному регіоні іспанської Ла-Манчі [1]. У нього є дві старші сестри, Антонія і Марія Хесус, та молодший брат Агустін. У 8 років переїхав разом з сім'єю в Естремадуру, де відвідував спочатку салезіанську, а потім францисканську школу.

У 1968 році він прибув до Мадрида, де жив з торгівлі старими речами на блошиному ринку Ель-Растро. Альмодовар не навчався кінематографії, бо не мав для цього грошей. Окрім того, на початку 1970-тих уряд Франко закрив кінематографічні навчальні заклади. Проте він знайшов роботу в іспанській телефонній компанії і на зекономлені гроші купив 8-ми мм камеру.

Період з 1972 до 1978 він присвятив створенню короткометражних фільмів за допомогою друзів. Ці фільми були популярними у мадридській субкультурі. Протягом кількох років Альмодовар був зіркою «Ля Мовіда» — мадридського поп-культурного руху пізніх 1970-тих. Його перший повнометражний фільм — «Пепі, Люсі, Бом та інші дівчата» (1980) — був зроблений вже 16-ти мм камерою і для прокату збільшений до 32 мм.

У 1987 році він разом з братом Агустином відкрив власну продюсерську компанію «Ель Десео». «Альмодоварський феномен» досягнув різних закутків світу і зробив його фільми дуже популярними у багатьох країнах. Пізніше «Ель Десео» випустила проекти таких відомих режисерів, як Алекс де ла Іглесіа, Гільєрмо дель Торо та Ізабель Койшет.

Творчість[ред. | ред. код]

Альмодовар — найвідоміший у світі іспанський режисер після Луїса Бунюеля і один з найвідоміших світових режисерів некомерційного кіно 1980-х. Його називають «Годаром з людським обличчям».

У сімдесятих він увійшов до поп-субкультури Мадрида — створював 8-ми мм короткометражні фільми, грав у авангардистських театрах та панк-роковій групі.

Альмодовар з Вікторією Абріль у 1993 році.

Його перші повнометражні фільми «Пепі, Люсі, Бом та інші дівчата» (1980) і «Лабіринт бажань» (1981) були проявами його андеграундових смаків і стали культовими хітами. Але тільки «Темні звички» (1983) привернули серйозну міжнародну увагу. Популярність Альмодовара зросла з фільмами «Що я зробив, аби заслужити це?» (1984), «Матадор» (1986) та «Законом бажання» (1987). У цих фільмах сформувався його стиль — мелодрами, комедії та кітчу, що часто висміює традиційні звичаї. «Жінки на межі нервового зриву» (1988) — більш м'який і традиційний фільм, але все ж яскраво іронічний. Він став світовим хітом і був номінований як «Найкращий закордонний фільм» на Оскар. За цим з'явились контроверсійні «Зв'яжи мене!» (1990), «Високі підбори» (1991) та «Кіка» (1993). Наступні фільми досягли ще більшої популярності — «Квітка моєї таємниці» (1995), «Жива плоть» (1997), «Все про мою матір» (1999), «Поговори з нею» (2002).

Над сценарієм фільму «Погане виховання» (2004) Альмодовар працював протягом десяти років. Фільм базується на оповіданні, яке він написав у дитинстві під час навчання у католицькій школі. Альмодовар стверджує, що багато його однокласників стали жертвами сексуальних домагань священиків, про це й розповідає фільм.

Педро Альмодовар з Россі де Пальмою (зліва) та Пенелопою Крус у 2009 році. Акторки часто з'являються у фільмах режисера.

Фільм «Повернення» (2006) брав участь в конкурсній програмі кінофестивалю в Каннах в 2006 році, а також номінувався на Оскар від Іспанії. Альмодовар стверджує, що його картина руйнує стереотип «чорної Іспанії» і відкриває справжнє обличчя цієї країни. Пенелопа Крус вважає, що зіграла у «Поверненні» свою найкращу роль. Фільм став найбільш касовим у Альмодовара, зібрав більше 85 мільйонів фунтів по всьому світі [2].

Прем'єра стрічки «Розірвані обійми» (2009) в Іспанії відбулася 17 березня 2009 року, а в Україні — 24 вересня.

Фільм «Шкіра, в якій я живу» (2011) став першим вторгненням режисера в жанр психологічних жахів. Картина знята за книгою «Тарантул» Тьєррі Жонке. Стрічка, за словами Альмодовара, є моторошною історією, яка не схожа на жоден з попередніх фільмів режисера. Центральна тема фільму — помста. Світова прем'єра стрічки відбулася у рамках 64-го Каннського кінофестивалю 19 травня 2011 року, а вихід у кінотеатри відбувся 29 вересня 2011 року.

Стрічка «Закохані пасажири» (2013) стала поверненням Альмодовара до жанру комедії.

Драма «Джульєтта» (2016) стала двадцятим повнометражним фільмом в кар'єрі режисера.Світова прем'єра стрічки відбулась 17 травня 2016 року на Каннському кінофестивалі, а в Україні — 11 серпня 2016 року. Фільм розповідає історію жінки на ім'я Джульєтта у двох часових відрізках — зараз і 30 років тому.

Фільм Альмодовара «Біль та слава» (2019) буде в українському прокаті з 13 червня 2019 до 26 червня 2019.

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У 2014 підтримав українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії[3].

Напередодні президентських виборів у США 2016 року Альмодовар підтримав кандидатку від Демократичної партії Гілларі Клінтон[4].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Альмодовар — відкритий гей [5]. Відомо, що з 2002 року режисер зустрічається з актором та фотографом Фернандо Іглесіасом. Педро часто знімає його в невеликих ролях у своїх фільмах [6]. Пара живе в окремих будинках в сусідніх районах Мадрида [7].

Фільмографія[ред. | ред. код]

На Каннському кінофестивалі з акторами фільму «Джульєтта» у 2016 році

Режисер[ред. | ред. код]

Повнометражні[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва
1980 Пепі, Люсі, Бом та інші дівчата Pepi, Luci, Bom y otras chicas del montón
1982 Лабіринт бажань Laberinto de pasiones
1983 Темні звички Entre tinieblas
1984 Що я зробила, аби заслужити це? ¿Qué he hecho yo para merecer esto?!!
1986 Матадор Matador
1987 Закон бажання La ley del deseo
1988 Жінки на межі нервового зриву Mujeres al borde de un ataque de nervios
1990 Зв'яжи мене! ¡Átame!
1991 Високі підбори Tacones lejanos
1993 Кіка Kika
1995 Квітка моєї таємниці La flor de mi secreto
1997 Жива плоть Carne trémula
1999 Все про мою матір Todo sobre mi madre
2002 Поговори з нею Hable con ella
2004 Погане виховання La mala educación
2006 Повернення Volver
2009 Розірвані обійми Los abrazos rotos
2011 Шкіра, в якій я живу La piel que habito
2013 Я дуже збуджений Los amantes pasajeros
2015 Клан El clan
2016 Джульєтта Julieta
2019 Біль та слава Dolor y gloria


Короткометражні[ред. | ред. код]

  • La concejala antropófaga (2009)
  • Tráiler para amantes de lo prohibido (1985)
  • Саломея / Salomé (1978)
  • Sexo va, sexo viene (1977)
  • Muerte en la carretera (1976)
  • Sea caritativo (1976)
  • Blancor (1975)
  • La Caída de Sódoma (1975)
  • Homenaje (1975)
  • El sueño, o la estrella (1975)
  • Dos putas, o historia de amor que termina en boda (1974)
  • Film político (1974

Продюсер[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Педро Альмодовар отримав багато кінопремій, ось найважливіші з них: Два «Оскари»:

  • 1999 — Найкращий іноземний фільм («Все про мою матір»)
  • 2003 — Найкращий сценарій («Поговори з нею»)

Два «Золотих глобуси»:

  • 1999 — Найкращий іноземний фільм («Все про мою матір»)
  • 2003 — Найкращий іноземний фільм («Поговори з нею»)

Чотири премії «Гойя»:

  • 1988 — Найкращий оригінальний сценарій («Жінки на межі нервового зриву»)
  • 1999 — Найкращий режисер («Все про мою матір»)
  • 1999 — Найкращий фільм («Все про мою матір»)
  • 2006 — найкращий режисер («Повернення»)

Чотири премії «BAFTA»:

  • 2002 — найкращий іноземний фільм («Поговори з нею»)
  • 2002 — найкращий оригінальний сценарій («Поговори з нею»)
  • 1999 — найкращий іноземний фільм («Все про мою матір»)
  • 1999 — найкращий режисер («Все про мою матір»)

Чотири премії «Сезар»:

  • 2003 — найкраща європейська стрічка («Поговори з нею»)
  • 2000 — найкраща іноземна стрічка («Все про мою матір»)
  • 1999 — почесна премія за заслуги
  • 1992 — найкраща іноземна стрічка («Високі підбори»)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pedro Almodóvar Biography. Biography.com. 
  2. Volver (2006) - Box Office Mojo. www.boxofficemojo.com. Процитовано 2019-04-01. 
  3. Анджей Вайда, Педро Альмодовар и еще 17 европейских кинематографистов выступили в защиту Олега Сенцова // «Эхо Москвы», 17:18 , 11 июня 2014
  4. Winfrey, Graham; Winfrey, Graham (2016-11-04). Hillary Clinton for President: 37 Filmmakers Reveal Why She’s the Best Choice. IndieWire (en). Процитовано 2019-04-01. 
  5. Pedro Almodóvar. Oneequalworld.com. 2013. 
  6. El novio de Pedro Almodóvar, Fernando Iglesias, sale del anonimato en el cine. Lavozlibre.com. 
  7. Almodóvar y su novio reviven la llama del amor con Caetano Veloso | loc | EL MUNDO. Elmundo.es. 

Посилання[ред. | ред. код]