Хомай Вйаравалла
Хомай Вйаравалла | |
---|---|
Homai Vyarawalla | |
Народилася | 9 грудня 1913[2] Navsarid, Surat districtd, Бомбейське президентство, Британська Індія, Британська імперія |
Померла | 15 січня 2012[1][2] (98 років) Вадодара, Гуджарат, Індія |
Країна | Індія Британська Індія Домініон Індія |
Діяльність | фотограф, журналістка, фотокореспондентка |
Alma mater | Мумбайський університет і художня школа Джей Джейd |
Знання мов | англійська[3] |
Нагороди | |
Хомай Вйаравалла (також відома під псевдонімом Далда 13; 9 грудня 1913 - 15 січня 2012) — перша фотожурналістка Індії[4][5]. Вона почала працювати наприкінці 1930-х, а на початку 1970-х вийшла на пенсію. У 2011 році вона отримала нагороду Падма Вібхушан, другу найвищу цивільну нагороду Республіки Індія.[6][7] Почавши працювати в The Illustrated Weekly of India, вона стала однією з перших жінок в Індії, яка стала співробітницею великого ЗМІ.[8][9]
Хомай Вйаравалла народилася 9 грудня 1913 року[10] в родині парсів у Навсарі, штат Гуджарат. Вйаравалла провела своє дитинство мандруючи разом із театральною трупою свого батька.[11] Після переїзду в Бомбей Хомай навчалася в Бомбейському університеті та Школі мистецтв.[12]
Вйаравалла вийшла заміж за Манекшоу Джамшетджі Вйараваллу, бухгалтера і фотографа Times of India.[11]
Після його смерті у 1969 році, Хомай Вйаравалла переїхала до Пілані, штат Раджастхан, з її єдиним сином Фаруком, який викладав у місцевому інституті. У 1982 році вона повернулася до Вадодари.[13] Після смерті сина від раку в 1989 році вона жила одна в маленькій квартирі й приділяла багато часу садівництву.[14]
Вйаравалла почала свою професійну кар'єру в 1930-х роках. На початку Другої світової війни вона почала працювати в журналі The Illustrated Weekly of India, де і опублікувала багато своїх чорно-білих фотографій.[15] На початку кар'єри через свою маловідомість та щоб приховати свою стать, вона публікувалася під іменем свого чоловіка.[16] Вйаравалла стверджувала, що оскільки жінок-фотографок не сприймали серйозно, вона мала змогу робити відверті та щирі знімки, без втручання фотографованих:[17]
Люди були досить ортодоксальними. Вони не хотіли, щоб жінки були присутні всюди, і коли вони побачили мене в сарі та з камерою, вони вважали, що це дуже дивно. І спочатку вони думали, що я просто бавлюся з камерою, просто хизуюся чи щось інше, і вони не сприймали мене серйозно. Але це було на мою користь, тому що таким чином я могла отримати доступ до самого особистого що в них було, щоб його сфотографувати, і мене ніхто не зупиняв. Тож я могла робити найкращі фотографії та публікувати їх. Лише коли фотографії були опубліковані, люди зрозуміли, наскільки старанно я працювала. | ||
— Хомай Вйаравалла, Далда 13: Портрет Хомай Вйаравалли (1995) |
Врешті-решт її фотографії отримали визнання на національному рівні, особливо після переїзду Хомай до Делі в 1942 році, щоб приєднатися до Британської інформаційної служби. Як прес-фотограф, вона сфотографувала багатьох політичних та національних лідерів періоду боротьби за незалежність, зокрема Магатму Ґанді, Джавахарлала Неру, Мухаммеда Алі Джинна, Індіру Ганді та членів династії Неру-Ганді.[14]
У 1956 році вона сфотографувала для журналу Life 14-го Далай-ламу, коли він вперше потрапив до Сіккіма в Індії через Нату Ла.[18]
Більшість її фотографій були опубліковані під псевдонімом Далда 13. Вона обрала це ім'я тому, що її рік народження був 1913, вона познайомилася зі своїм чоловіком у віці 13 років, а номерний знак на її першому автомобільному номері був «DLD 13».[13]
У 1970 році, незабаром після смерті чоловіка, Хомай Вяравалла вирішила відмовитись від фотографії, нарікаючи на «погану поведінку» нового покоління фотографів.[19] За останні 40 років життя вона не зробила жодної фотографії. Коли її запитали, чому вона кинула фотографувати на піку своєї професії, вона відповіла:[15]
Це вже не було того варте. У нас були правила для фотографів; ми навіть дотримувались дрес-коду. Ми ставились один до одного з повагою, як до колег. Але потім все змінилося на гірше. Їх цікавили лише швидкі гроші; Я більше не хотіла бути частиною натовпу. |
Пізніше в житті Вйаравалла передала свою колекцію фотографій Фонду мистецтв Альказі, що базується в Делі, а в 2010 році, у співпраці з Національною галереєю сучасного мистецтва Мумбаї (NGMA), фонд представив ретроспективу її робіт.[15] У 1998 році вона була удостоєна нагороди Chameli Devi Jain для видатних жінок в медіа.[20]
Google вшанував Вйараваллу у 104-у річницю її народження дудлом «Перша леді об'єктиву».[21]
У 2011 році її нагородили Падмою Вібхушан, другою найвищою цивільною відзнакою в Індії.
У січні 2012 року Вйаравалла впала з ліжка і зламала стегно. Сусіди допомогли їй дістатись до лікарні, де у неї розвинулись проблеми з диханням. Вона мала захворювання легенів, яке призвело до її смерті 15 січня 2012 року.[22]
- ↑ а б India's first woman photojournalist, a chronicler of history
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Pandya, Haresh (29 січня 2012). Homai Vyarawalla, Indian Photojournalist, Dies at 99. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 16 вересня 2017.
- ↑ Homai Vyarawalla: India's First Female Photojournalist | #IndianWomenInHistory. Feminism in India (амер.). 24 березня 2017. Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 17 вересня 2017.
- ↑ An iconic observer – The curious life and times of Homai Vyarawalla. The Telegraph. 23 січня 2011. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ Homai gets Padma Vibhushan - Times of India. The Times of India. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 11 грудня 2017.
- ↑ Carolyn M. Byerly (12 січня 2016). The Palgrave International Handbook of Women and Journalism. Palgrave Macmillan UK. с. 391–. ISBN 978-1-137-27324-6. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 5 червня 2018.
- ↑ Google Doodle honours India's first woman photojournalist Homai Vyarawalla. The Economic Times. 9 грудня 2017. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 5 червня 2018. [Архівовано 2018-07-19 у Wayback Machine.]
- ↑ The Times of India on Mobile. M.timesofindia.com. 9 грудня 1913. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 16 січня 2012.
- ↑ а б Pandya, Haresh (2012). Homai Vyarawalla, Indian Photojournalist, Dies at 98. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
- ↑ Homai gets Padma Vibhushan. The Times of India. 25 січня 2011. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 23 березня 2021. [Архівовано 2011-08-11 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Homai Vyarawalla: First lady of the lens. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
- ↑ а б Sabeena., Gadihoke (2010). India in focus : camera chronicles of Homai Vyarawalla. New Delhi: Mapin Publishing in association with Parzor Foundation. ISBN 978-1935677079. OCLC 868304226.
- ↑ а б в Meet India's first lady photographer Homai Vyarawalla. Rediff (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ Homai Vyarawalla: India's First Female Photojournalist. Time. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ ::: Arts on Film Archive :::. artsonfilm.wmin.ac.uk. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ Haresh Pandya, Homai Vyarawalla, Pioneering Indian Photojournalist, Dies at 98 [Архівовано 9 грудня 2017 у Wayback Machine.], NYT, 28 January 2012
- ↑ Haresh Pandya, «Homai Vyarawalla, Pioneering Indian Photojournalist, Dies at 98» [Архівовано 9 грудня 2017 у Wayback Machine.], New York Times, 29 January 2012.
- ↑ Pillai, Meena T. (27 листопада 2014). The way of the news, in her words. The Hindu. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 3 травня 2019.
- ↑ Kalam, M (9 грудня 2017). Homai Vyarawalla: Google Doodle celebrates India's first female photojournalist. TechObserver (брит.). Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
- ↑ India's first woman photojournalist dead. The Times of India. 16 січня 2012. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 29 вересня 2020.