Хоменко Олег Сергійович
| Олег Хоменко Олег Сергійович Хоменко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Підполковник | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 24 жовтня 1972 (51 рік) | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Псевдо | «Апіс» | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 2014— | |||
| Приналежність |
Україна | |||
| Вид ЗС |
 Національна гвардія | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви |
Російсько-українська війна Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Маріуполь (2022) Блокада Маріуполя | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
 Хоменко Олег Сергійович у Вікісховищі | ||||
Олег Сергійович Хоменко (позивний «Апіс»[1]; нар. 24 жовтня 1972[2]) — український військовослужбовець, підполковник Національної гвардії України, оборонець Маріуполя, Герой України (2022). Заступник командира бригади спеціального прізначення "Азов" Національної гвардії України, учасник російсько-української війни з травня 2014 року, боїв за Маріуполь та металургійний комбінат "Азовсталь". Відомий також під позивним "Апiс"
Життєпис[ред. | ред. код]
Олег Хоменко народився 24 жовтня 1972 року у м. Красний Луч (нині Хрустальний)
З 2014 року приймає участь у бойових діях проти Росії у составі Бригади НГУ "Азов"
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну Апіс був командиром комендантської роти.
21 вересня 2022 року Апіс був визволений з полону при обміні військовополоненими[3].Разом з іншими командирами гарнізону "Маріуполь" Денисом Прокопенко, Святославом Паламаром, Сергієм Волиньским та Денисом Шлегою був інтернований на території Туреччини.
Відповідно до домовленостей політичного керівництва, Апіс та інші командири були повернуті на територію України вже 8 липня 2023 року.
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (1 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, вірність військовій присязі[4][5];
- орден Данила Галицького (28 липня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6];
- медаль «За військову службу Україні» (13 березня 2019) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Мобілізація в РФ — ознака слабкості». Посол у Туреччині Боднар — про п'ятьох командирів-захисників Маріуполя і роль Ердогана в обміні. НВ. 24 вересня 2022. Процитовано 4 червня 2023.
- ↑ Повний список 215 захисників України, яких звільнили з російського полону // Новини Полтавщини. — 2022. — 22 вересня.
- ↑ Повний список 215 захисників України, звільнених за обміном. Новинарня. 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 1 жовтня 2022 року № 685/2022 «Про присвоєння О.Хоменку звання Герой України»
- ↑ За дорученням Президента Андрій Єрмак вручив ордени «Золота Зірка» п'ятьом захисникам «Азовсталі», яким присвоєно звання Героя України // Офіційне інтернет-представництво президента України. — 2022. — 3 жовтня.
- ↑ Указ Президента України від 28 липня 2022 року № 540/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 13 березня 2019 року № 71/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |