Храм Казанської ікони Божої Матері (Єреміївка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Храм Казанської ікони Божої Матері
Our Lady of Kazan Church 13.jpg
Будівля колишньої католицької церкви, в якій розмістився православний храм
46°47′32″ пн. ш. 30°22′24″ сх. д. / 46.792250° пн. ш. 30.37333° сх. д. / 46.792250; 30.37333Координати: 46°47′32″ пн. ш. 30°22′24″ сх. д. / 46.792250° пн. ш. 30.37333° сх. д. / 46.792250; 30.37333
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЄреміївка
Перша згадка 1821 (200 років)
Належність Українська православна церква Московського Патріархату
Юрисдикція Балтська єпархія УПЦ (МП)
Адреса вул. Центральна, Єреміївка, Роздільнянський район, Одеська область
Храм Казанської ікони Божої Матері (Єреміївка). Карта розташування: Одеська область
Храм Казанської ікони Божої Матері (Єреміївка)
Храм Казанської ікони Божої Матері (Єреміївка) (Одеська область)
CMNS: Храм Казанської ікони Божої Матері у Вікісховищі

Храм Казанської ікони Божої Матері — чинна церква Балтської єпархії Української православної церкви Московського Патріархату в Єреміївці.

Історія[ред. | ред. код]

У 1821 році збудовано кам'яну однопрестольну Церкву на честь ікони Божої Матері Казанська слободи Єреміївка; освячена 1822 року. Церква будувалась на кошти від господарювання на цій землі, які заповів місцевий поміщик Гелескул, коли захворів[1].

Псаломщиком у 1883 році став Арсеній Алексієв Мильській. Це було його 1-ше місце ведення служби[2].

Відомо, що до 1887 року священником був Михайло Іванович Березський (1847-1888). Михайло Іванович помер від раку горла і був похований біля церкви. Могила не збереглась[3].

З 1887 року церкву очолював Миколай Іоаннов Зеленєв. Це було його 3-тє місце ведення служби.

У 1906 році церква розташовувалась у Більчанській волості Тираспольського повіту Херсонській губернії. Парафіянами були росіяни (431 чоловік та 401 жінка) із села Ієреміївка, селищ Катеринівка, Шаміотов, Ново-Казимірівка, хуторів Єлисаветка, Ново-Дмитрівка, Карпове, Алестарове, Жовтий, Шиміота, Федорикове, Андріївка, Богданівка, Педашенкова, Василівка, Благодатне, Каземірівка.

При церкві була змішана церковно-парафіяльна школа.

Капітал церкви сягав 37 рублів 50 копійок.

У церкві вели службу священник та псаломщик. Священником був Миколай Іоаннов Зеленєв (29 років), студент Тверської духовної семінарії, Одеський повітовий місіонер, законовчитель та завідувач церковно-приходської школи, мав сім'ю: жінку та 7 дітей (15, 14, 11, 8, 16, 3, 1 років). Сан священника здобув у 1887 році. Плата від парафії становила 294 руб. Псаломщиком був Арсеній Алексієв Мильський (40 років), звільнений з 2-го класу гімназії, вчитель співу в церковно-приходській школі, неодружений. Сан псаломщика здобув у 1883 році. Плата від парафії становила 98 руб. Разом мали 120 десятин церковної землі, садибної — 8 десятин і 1920 квадратних сажнів[4].

На 1911-1914 рік церква Казанської Божої Матері, яку очолював священник Федір Морозов, належала до Северинівської благочинної округи[5][6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Историко-хронологическое описаніе церквей епархіи Херсонской и Таврической. — Одесса: Городская типографія, 1848. — С. 54-55.(рос.)
  2. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 72—73(рос.)
  3. Березский Д.А. Жизнь простого человека : воспоминания / ред. П.Ю. Жданов. – Магадан : Изд-во «Охотник», 2015. — С. 35(рос.)
  4. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 72—73.(рос.)
  5. Памятная книжка Херсонской губерніи на 1911 годъ. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1911. — С. 153.(рос.)
  6. Памятная книжка Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1914. — С. 308.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 315–316. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)