Тираспольський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тираспольський повіт
Губернія Херсонська губернія
Центр Тирасполь
Створений 1795
Скасований 1923
Площа 15,9 тис. км²
Населення 613,3 тис. (1897) осіб 
Найбільші міста Григоріополь, Дубосари
Попередники Очаківська область
Наступники Тираспольський район

Тираспольський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Херсонської губернії з центром у місті Тирасполь. Охоплював західну частину губернії.

Пам'ятний знак про проведення I з'їзду Рад Тираспольського повіту (нині будівля музею Тирасполя)

На колишній території повіту нині розташовані Роздільнянський та частково Подільський і Березівський райони Одеської області України (до 2020 року Захарівський, Великомихайлівський, Роздільнянський, Окнянський і Ширяївський райони) та Дубесарський, Григоріопольський і Слободзейський райони Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я Республіки Молдова.

Утворений у 1795 році у складі Вознесенського намісництва.

Підпорядкування[ред. | ред. код]

Мапа Вознесенського намісництва 1796 року, з Тираспольським повітом у його складі
Мапа УСРР 1921 року, з Тираспольським повітом у складі Одеської губернії

У 1923 році повіт ліквідовано та утворено Одеську округу.

Склад[ред. | ред. код]

У 1797 році повіт 1.300.000 десятин землі, 212 населених пунктів, 33279 осіб (17864 чоловіка та 15415 жінок)[1].

Указом Миколи І 16 березня1827 року з Тираспольського повіту виділили 578.325 дес. (21806 осіб), які поєднали з 424.5754 дес. землі (8396 осіб) Херсонського повіту для створення Одеського повіту.

Станом на 1886 рік налічував 190 сільських громад, 194 поселення у 24 волостях. Населення — 86763 осіб (45086 чоловічої статі та 43677 — жіночої), 15496 дворових господарств[2].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, десятин
Сільських громад 223 516 136 857
Приватної власності 378 222 144 880
Казеної власності 11 224 1 480
Іншої власності 9 788 5 791
Загалом 622 700 288 997

Волосний поділ[ред. | ред. код]

Карта Тираспольського повіту 1886 року

Станом на 1886 рік повіт поділявся на 24 волості:

Станом на 1896 рік повіт поділявся на 22 волості:

У 1906 році повіт поділявся на 21 волость та 619 населених пунктів[3], Населені пункти Розаліївської волості були приєднані до Понятівської.

Перелік волостей:

У 1913 році до складу повіту входила 21 волость[4]:

На 1 березня 1921 року повіт складався з 23 волостей та окремо місто Тирасполя[5].

Міста та населені пункти, безпосередньо підпорядковані містам[ред. | ред. код]

Сучасність[ред. | ред. код]

Більша частина території колишнього повіту нині в межах України, міста Григоріополь, Дубоссари, Тирасполь (окрім сіл Гребеники та Єремішкове), Глікстальська, Дубівська, Коротнянська, Лунгівська, Малаештська 1-а, Парканська, Слободзейська, Ташликська та села Новокомісарівка Малаєштської 2-ї та Андріяшівка Розаліївської волостей - у складі Молдови.

Відомі особистості[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Скальський, Аполлон (1836). Хроника обозрения истории Новороссийского края 1796—1823. Одесса. с. 12. 
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Статистическое отделение Тираспольской уездной земской управы (1907). Список населенных пунктов и некоторые справочные данные по Тираспольскому уезду Херсонской губернии. Одесса: типография «Славянская». 
  4. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.
  5. Сборник губерний, уездов и волостей 1922 г. personalhistory.ru. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 5 червня 2020.