Хребетна артерія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артерія: Хребетна артерія
Vertebral artery.png
Артерії шиї. Хребетні артерії беруть початок від підключичної артерії та впадають в основну артерію (лат. a. basillaris)}
Латинска назва Arteria vertebralis
Бере початок від Підключична артерія   
Гілки Основна артерія
Задня мозкова артерія
Передня мозкова артерія
Задня мозочкова артерія
Вена Хребетна вена
MeSH Vertebral+Artery

Хребетна артерія (лат. Arteria vertebralis) — одна з найбільш важливих артерій шиї. В нормі хребетні артерії беруть початок від підключичних артерій . Кожна з парних хребетних артерій проходить вздовж шиї, а входячи в порожнину черепа, бере участь в утворенні основної артерії (лат. Arteria basillaris) . Будучи частиною вертебробазилярної судинної системи, хребетні артерії забезпечують кров'ю верхній відділ спинного мозку, стовбур мозку, мозочок та задню частину мозку .[1]

Будова[ред. | ред. код]

Хребетні артерії зазвичай беруть початок із задньоверхньої ділянки центральних підключичних артерій з обох сторін[2] а потім заходять глибоко в поперечний відросток на рівні шостих шийних хребців (C6),[1] або зрідка (у 7,5 % випадків) на рівні сьомих (С7). Далі вони проходять переважно, у поперечному отворі кожного шийного хребця . Після того, як вони пройшли через поперечний отвір першого шийного хребця (також відомого як атлант), хребетні артерії проходять через задню дугу С1 і через підпотиличний трикутник перед входом у великий отвір черепа (лат. foramen magnum) .

Неаполітанський лікар Нунзанте Іполіто визначив найкращий спосіб знаходження хребетної артерії: передній драбинчастий м'яз і довгий м'яз шиї утворюють кут, названий його іменем, в якому найлегше її визначити.[3]

Усередині черепа дві хребетні артерії з'єднуються, утворюючи основну або базилярну артерію біля основи моста . Вона головна в кровопостачанні стовбура мозку. З'єднуючись із вілізієвим колом, вона допомагає сонним артеріям забезпечити решту мозку. На рівні кожного шийного сегменту хребетна артерія направляє м'язові гілки — передні спинномозкові артерії.

Сегменти

Хребетну артерію можна розділити на чотири частини:

  • Перша (префорамінальна) частина проходить вгору і назад між довгим м'язом шиї (лат. musculus longus colli) і переднім драбинчастим м'язом (лат. m. scalenus anterior) . В цій ділянці попереду проходять внутрішні яремна й хребетна вени, також тут вона перетинається з нижньою щитоподібною артерією ; ліва хребетна артерія також уданому сегменті перетинається з грудною протокою . На цьому рівні позаду артерії розташовані поперечний відросток сьомого шийного хребця, симпатичний стовбур та нижній шийний ганглій
  • Друга (форамінальна) частина проходить вгору через поперечний отвір хребців від С6 до С2, оточується гілками від нижнього шийного симпатичного ганглія та сплетенням вен, які об'єднуються, утворюючи хребтову вену в нижній частині шиї . В цій ділянці хребетна артерія розташована попереду стовбурів шийних нервів і проходить майже вертикально аж до поперечного відростку другого шийного хребця.
  • Третя (екстрадуральна або атлантова) частина виходить із поперечного отвору C2 на медіальній стороні латерального прямого м'яза голови (лат. m. rectus capitis lateralis) . Далі він поділяється на вертикальну частину V3v, що проходить вертикально вгору, перетинаючи спинномозковий корінець С2 і потрапляючи в поперечний отвір (лат. foramen transversarium) С1, і горизонтальну частину V3h, який вигинається медіально позаду від переднього суглобового відростку атланту (С1), передньою гілкою першого шийного спинномозкового нерва проходячи медіально; далі артерія залягає в борозні на верхній поверхні задньої дуги атланта, попід задньою атланто-потиличною мембраною і прямує в хребетний канал. Ця частина артерії міститься в підпотиличному трикутнику — трикутному просторі, обмеженому великим заднім прямим м'язом голови (лат. m. rectus capitis posterior major), й косими м'язами — верхнім і нижнім (лат. m. obliquus superior; m. obliquus inferior) . Перший шийний або підпотиличний нерв лежить між хребтовою артерією та задньою дугою атланта.
  • Четверта (інтрадуральна або внутрішньочерепна) частина проминає тверду мозкову оболону й спускається посередині до передньої частини довгастого мозку ; в цім сегменті вона розміщена між під'язиковим нервом і переднім корінцем першого шийного нерва та нижче першого розгалуження зубчастих зв'язок (лат. ligamenti denticulati) . На нижній межі мосту хребетні артерії з обох боків об'єднуються й утворюють базилярну артерію .

Трикутник[ред. | ред. код]

Трикутник хребетної артерії, або трикутник Нунзанте Іполіто[3] має такі межі:[4]


Сонний (каротидний) горбок відокремлює хребетну артерію, яка проходить безпосередньо за ним, від загальної сонної артерії, яка лежить безпосередньо перед ним. Ідеальним місцем пальпації сонного пульсу є м'яке притискання загальної сонної артерії до сонного горбка.[5]

Варіанти розвитку[ред. | ред. код]

В ході та розмірах хребетних артерій трапляються варіації. Наприклад, різниця в розмірах між лівою та правою хребцевими артеріями може коливатися від незначної асиметрії до вираженої гіпоплазії однієї сторони, при цьому дослідження оцінюють поширеність однобічної гіпоплазії хребетної артерії від 2 % до 25 %.[6]

У 3-15 % населення існує кістковий місточок в ділянці задньої дуги С1, який охоплює борозну хребетної артерії на хребці С1 та утворює дугоподібний отвір. Таке відхилення називається аномалією Кімерлі. Ще одне досить рідкісне відхилення — входження хребетної артерії в субарахноїдальний простір замість атланто-потиличного рівня (С0-С1) з рівнів C1-C2 (3 %) або C2-C3 (повідомляється лише про три випадки).[7]

Функція[ред. | ред. код]

Як постачаючий компонент вертебробазилярної судинної системи, хребетні артерії забезпечують кров'ю верхній відділ спинного мозку, стовбур мозку, мозочок та задню частину мозку .[1]

Клінічне значення[ред. | ред. код]

Враховуючи ареал кровопостачання, інсульт у басейні хребетних артерій може призвести до випадіння або суттєвого порушення функцій даних відділів ЦНС. 

Додаткові зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Standing, Susan; Borely, Neil R.; Collins, Patricia; Crossman, Alan R.; Gatzoulis, Michael A.; Healy, Geremiah C.; Hohnson, David; Mahadevan, Vishy та ін. (2008). Gray's Anatomy: The Anatomical Basis of Clinical Practice (вид. 40th). London: Churchill Livingstone. ISBN 978-0-8089-2371-8. 
  2. Yuan SM (February 2016). Aberrant Origin of Vertebral Artery and its Clinical Implications. Brazilian Journal of Cardiovascular Surgery 31 (1): 52–9. PMC 5062690. PMID 27074275. doi:10.5935/1678-9741.20150071. 
  3. а б Ippolito, Nunziante. Trecanni. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 січня 2021. 
  4. Campero, A.; Rubino, P. A.; Rhoton, L. Jr. (2011). Pathology and surgery around the vertebral artery. Paris: Springer. с. 29. ISBN 978-2-287-89787-0. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 19 січня 2021. 
  5. Tubbs RS, Salter EG, Wellons JC, Blount JP, Oakes WJ (April 2005). The triangle of the vertebral artery.. Neurosurgery 56 (suppl. 4): 252–5. PMID 15794821. doi:10.1227/01.neu.0000156797.07395.15. 
  6. Park JH, Kim JM, Roh JK (September 2007). Hypoplastic vertebral artery: frequency and associations with ischaemic stroke territory. Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry 78 (9): 954–8. PMC 2117863. PMID 17098838. doi:10.1136/jnnp.2006.105767. 
  7. Moon, Jong Un; Kim, Myoung Soo (1 вересня 2019). C3 segmental vertebral artery diagnosed by computed tomography angiography. Surgical and Radiologic Anatomy (англ.) 41 (9): 1075–1078. ISSN 1279-8517. PMID 30762086. doi:10.1007/s00276-019-02193-z. 

Посилання[ред. | ред. код]