Хребетна артерія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артерія: Хребетна артерія
Vertebral artery.png
Артерії шиї. Хребетні артерії беруть початок від підключичної артерії та впадають в основну артерію (лат. a. basillaris)}
Латинска назва Arteria vertebralis
Бере початок від Підключична артерія   
Гілки Основна артерія
Задня мозкова артерія
Передня мозкова артерія
Задня мозочкова артерія
Вена Хребетна вена
MeSH Vertebral+Artery

Хребетна артерія (лат. Arteria vertebralis) — одна з найбільш важливих артерій шиї. В нормі хребетні артерії беруть початок від підключичних артерій . Кожна з парних хребетних артерій проходить вздовж шиї, а входячи в порожнину черепа, бере участь в утворенні основної артерії (лат. Arteria basillaris) . Будучи частиною вертебробазилярної судинної системи, хребетні артерії забезпечують кров'ю верхній відділ спинного мозку, стовбур мозку, мозочок та задню частину мозку .[1]

Будова[ред. | ред. код]

Хребетні артерії зазвичай беруть початок із задньоверхньої ділянки центральних підключичних артерій з обох сторін[2] а потім заходять глибоко в поперечний відросток на рівні шостих шийних хребців (C6),[1] або зрідка (у 7,5 % випадків) на рівні сьомих (С7). Далі вони проходять переважно, у поперечному отворі кожного шийного хребця . Після того, як вони пройшли через поперечний отвір першого шийного хребця (також відомого як атлант), хребетні артерії проходять через задню дугу С1 і через підпотиличний трикутник перед входом у великий отвір черепа (лат. foramen magnum) .

Неаполітанський лікар Нунзанте Іполіто визначив найкращий спосіб знаходження хребетної артерії: передній драбинчастий м'яз і довгий м'яз шиї утворюють кут, названий його іменем, в якому найлегше її визначити.[3]

Усередині черепа дві хребетні артерії з'єднуються, утворюючи основну або базилярну артерію біля основи моста . Вона головна в кровопостачанні стовбура мозку. З'єднуючись із вілізієвим колом, вона допомагає сонним артеріям забезпечити решту мозку. На рівні кожного шийного сегменту хребетна артерія направляє м'язові гілки — передні спинномозкові артерії.

Сегменти

Хребетну артерію можна розділити на чотири частини:

  • Перша (префорамінальна) частина проходить вгору і назад між довгим м'язом шиї (лат. musculus longus colli) і переднім драбинчастим м'язом (лат. m. scalenus anterior) . В цій ділянці попереду проходять внутрішні яремна й хребетна вени, також тут вона перетинається з нижньою щитовидною артерією ; ліва хребетна артерія також уданому сегменті перетинається з грудною протокою . На цьому рівні позаду артерії розташовані поперечний відросток сьомого шийного хребця, симпатичний стовбур та нижній шийний ганглій
  • Друга (форамінальна) частина проходить вгору через поперечний отвір хребців від С6 до С2, оточується гілками від нижнього шийного симпатичного ганглія та сплетенням вен, які об'єднуються, утворюючи хребтову вену в нижній частині шиї . В цій ділянці хребетна артерія розташована попереду стовбурів шийних нервів і проходить майже вертикально аж до поперечного відростку другого шийного хребця.
  • Третя (екстрадуральна або атлантова) частина виходить із поперечного отвору C2 на медіальній стороні латерального прямого м'яза голови (лат. m. rectus capitis lateralis) . Далі він поділяється на вертикальну частину V3v, що проходить вертикально вгору, перетинаючи спинномозковий корінець С2 і потрапляючи в поперечний отвір (лат. foramen transversarium) С1, і горизонтальну частину V3h, який вигинається медіально позаду від переднього суглобового відростку атланту (С1), передньою гілкою першого шийного спинномозкового нерва проходячи медіально; далі артерія залягає в борозні на верхній поверхні задньої дуги атланта, попід задньою атланто-потиличною мембраною і прямує в хребетний канал. Ця частина артерії міститься в підпотиличному трикутнику — трикутному просторі, обмеженому великим заднім прямим м'язом голови (лат. m. rectus capitis posterior major), й косими м'язами — верхнім і нижнім (лат. m. obliquus superior; m. obliquus inferior) . Перший шийний або підпотиличний нерв лежить між хребтовою артерією та задньою дугою атланта.
  • Четверта (інтрадуральна або внутрішньочерепна) частина проминає тверду мозкову оболону й спускається посередині до передньої частини довгастого мозку ; в цім сегменті вона розміщена між під'язиковим нервом і переднім корінцем першого шийного нерва та нижче першого розгалуження зубчастих зв'язок (лат. ligamenti denticulati) . На нижній межі мосту хребетні артерії з обох боків об'єднуються й утворюють базилярну артерію .

Трикутник[ред. | ред. код]

Трикутник хребетної артерії, або трикутник Нунзанте Іполіто[3] має такі межі:[4]


Сонний (каротидний) горбок відокремлює хребетну артерію, яка проходить безпосередньо за ним, від загальної сонної артерії, яка лежить безпосередньо перед ним. Ідеальним місцем пальпації сонного пульсу є м'яке притискання загальної сонної артерії до сонного горбка.[5]

Варіанти розвитку[ред. | ред. код]

В ході та розмірах хребетних артерій трапляються варіації. Наприклад, різниця в розмірах між лівою та правою хребцевими артеріями може коливатися від незначної асиметрії до вираженої гіпоплазії однієї сторони, при цьому дослідження оцінюють поширеність однобічної гіпоплазії хребетної артерії від 2 % до 25 %.[6]

У 3-15 % населення існує кістковий місточок в ділянці задньої дуги С1, який охоплює борозну хребетної артерії на хребці С1 та утворює дугоподібний отвір. Таке відхилення називається аномалією Кімерлі. Ще одне досить рідкісне відхилення — входження хребетної артерії в субарахноїдальний простір замість атланто-потиличного рівня (С0-С1) з рівнів C1-C2 (3 %) або C2-C3 (повідомляється лише про три випадки).[7]

Функція[ред. | ред. код]

Як постачаючий компонент вертебробазилярної судинної системи, хребетні артерії забезпечують кров'ю верхній відділ спинного мозку, стовбур мозку, мозочок та задню частину мозку .[1]

Клінічне значення[ред. | ред. код]

Враховуючи ареал кровопостачання, інсульт у басейні хребетних артерій може призвести до випадіння або суттєвого порушення функцій даних відділів ЦНС. 

Додаткові зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Standing, Susan; Borely, Neil R.; Collins, Patricia; Crossman, Alan R.; Gatzoulis, Michael A.; Healy, Geremiah C.; Hohnson, David; Mahadevan, Vishy та ін. (2008). Gray's Anatomy: The Anatomical Basis of Clinical Practice (вид. 40th). London: Churchill Livingstone. ISBN 978-0-8089-2371-8. 
  2. Yuan SM (February 2016). Aberrant Origin of Vertebral Artery and its Clinical Implications. Brazilian Journal of Cardiovascular Surgery 31 (1): 52–9. PMC 5062690. PMID 27074275. doi:10.5935/1678-9741.20150071. 
  3. а б Ippolito, Nunziante. Trecanni. 
  4. Campero, A.; Rubino, P. A.; Rhoton, L. Jr. (2011). Pathology and surgery around the vertebral artery. Paris: Springer. с. 29. ISBN 978-2-287-89787-0. 
  5. Tubbs RS, Salter EG, Wellons JC, Blount JP, Oakes WJ (April 2005). The triangle of the vertebral artery.. Neurosurgery 56 (suppl. 4): 252–5. PMID 15794821. doi:10.1227/01.neu.0000156797.07395.15. 
  6. Park JH, Kim JM, Roh JK (September 2007). Hypoplastic vertebral artery: frequency and associations with ischaemic stroke territory. Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry 78 (9): 954–8. PMC 2117863. PMID 17098838. doi:10.1136/jnnp.2006.105767. 
  7. Moon, Jong Un; Kim, Myoung Soo (2019-09-01). C3 segmental vertebral artery diagnosed by computed tomography angiography. Surgical and Radiologic Anatomy (en) 41 (9): 1075–1078. ISSN 1279-8517. PMID 30762086. doi:10.1007/s00276-019-02193-z. 

Посилання[ред. | ред. код]