Художники-жертви репресій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Художники-жертви репресій — список імен репресованих художників, вказаний на пам'ятнику, присвяченому їх пам'яті[1]


Пам'ятник «Художники-жертви репресій» (1996). Автори — скульптор Б. Довгань і архітектор Ф. Юр'єв. На задньому плані видно споруду Київського художнього інституту
Ім'я художника Роки життя Професійна характеристика Фото Обставини трагедії
Аделаїда Артюхова 1902-? Мистецтвознавець, музейний працівник. Артюхова була ув'язнена 3 листопада 1935. Звинувачувалась в співчутті і зв'язках з «українськими буржуазними націоналістами». Рішенням Окремої наради при НКВД СРСР від 9 березня 1936 ув'язнена в ИТЛ на 3 роки. Відправлена до Маріїнська. Дальша її доля невідома.
Михайло Бойчук 1882-1937 український художник, маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів». Член НТШ (1912), УНТ (1917). Один із засновників монументального мистецтва України 20 ст. Представник Розстріляного відродження. Photo-boychuk-mykhaylo-lvovych.jpg У листопаді 1926 — травні 1927 Бойчук разом із дружиною Софією Налепинською-Бойчук, учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром мали творчу подорож до Німеччини, Франції, Італії. Поїздка за кордон стала однією з формальних підстав для їхнього арешту та звинувачення у «шпигунстві» й участі в "контрреволюційній організації.

25 листопада 1936 органи НКВС заарештували Михайла Львовича Бойчука, а 13 липня 1937 в Києві разом з його талановитими учнями Іваном Падалкою та Василем Седляром розстріляли.

Михайло Гаврилко 1882-1022 український художник, скульптор, поет, учасник українських визвольних змагань початку XX ст Gavrilko.jpg Заарештований чекістами як керівник антибільшовицького повстання на Диканьщині, був страчений у Полтаві восени 1920 p. За іншими даними, 1920 року його схопили більшовики та стратили в м. Конотоп. Спалений живцем в топці паровоза.
Володимир Гагенмейстер 1887-1938 український графік, мистецтвознавець та видавець. Вночі на 12 грудня 1937 арештований, 20 січня 1938 року розстріляний.
Сергій Гиляров 1887-1946 український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець. Професор. Член Спілки архітекторів УРСР Гіляров Сергій Олексійович.jpg 30 грудня 1945 заарештований і звинувачений в пособництві гітлерівцям. 8 лютого 1946 р. не доживши вироку Сергій Гіляров помирає в лікарні Лук'янівської в'язниці. Офіційно — від запалення легень. Проте з'ясувалося, що він помер від виснаження, відмовившись приймати їжу.
Алла Горська 1920-1970 українська художниця-шістдесятниця і відомий діяч правозахисного руху 60-х років в Україні. Дружина художника Віктора Зарецького Горські.JPG 28 листопада 1970 року Алла Горська була вбита в помешканні свекора у місті Василькові Київської област
Ольга Деконська 1885-1937
Дмитро Дяченко 1887-1942 архітектор і громадський діяч, засновник стилю українського необароко. Професор, член-кореспондент Академії архітектури СРСР Дяченко Дмитро Михайлович.jpg У 1930-х роках праці Дяченка засуджені офіційною критикою як вияв українського націоналізму. Під загрозою арешту 1937 року Дмитро Дяченко з родиною переїхав до Москви, де працював у різних проектних організаціях, але не уникнув репресії. 1 липня 1941 року Дяченко Дмитро Михайлович був заарештований, а у травні 1942 року захворів і помер.
Федір Ернст 1891-1942 український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець. Автор найкращого довоєнного путівника по Києву (1930). Федір Ернст. 1910-ті.jpg 16 липня 1941 року Ернста заарештовано за звинуваченням у шпигунстві, а 28 жовтня 1942 року розстріляно.
Микола Івасюк 1865-1937 український художник М.Івасюк. Автопортрет 1887.jpg У липні 1937 Івасюка безпідставно заарештували органи НКВС, розстріляний у Биківні, за іншими даними — в Жовтневому палаці, похований у Биківні.
Микола Каспирович 1885-1938
Григорій Коваленко 1868-1937 український письменник, журналіст, історик, етнограф, художник, громадський діяч У 1937 році похилий уже за віком на той час Коваленко Григорій Олексійович був заарештований, звинувачений у націоналізмі і 28 жовтня розстріляний у Полтавській міській в'язниці
Наталя Коцюбинська 1896-1939 український мистецтвознавець. Активна діячка Українських визвольних змагань 1917–1921 років Двічі арештовувалася — 1924 та 1934 року. На засланні в Саратові заарештовано 18 жовтня 1937 року і 8 грудня того ж року засуджено до вищої міри покарання. Розстріляно 11 грудня 1937 року в Саратові.
Іван Крашановський 1884-1939 український художник Заарештований 23 травня 1938 року як націоналіст. ОН при НКВС СРСР від 9 жовтня 1938 року постановила ув'язнити у ВТТ на 5 років
Кость Кржемінський 1893-1937 Заарештований і розстріляний 1937 року[2].
Георгій Крушевський 1863-1938 живописець[3] Заарештований за протести проти рушення церков, монастирів. Загинув у 1938 році.
Євген Кузьмін 1871-1942 мистецтвознавець[4] Кузьмін Євген Михайлович.jpg Останній, третій раз, справу за обвинуваченням Кузьміна Євгена Михайловича «в тому, що він є активним учасником контрреволюційної організації серед теософів і проводив шпигунську роботу на користь фашистських держав» було розпочато 21 грудня 1937 року. За вироком окремої наради при НКВД СРСР від 22 вересня 1938 року: «как социально опасный элемент сослать в Казахстан сроком на пять лет». Йому було близько 70 років, коли його вислали. Винним себе він так і не визнав. Помер Євген Михайлович Кузьмін 9 липня 1942 року у Казалінську (Казахстан), на передостанньому році заслання.
Петро Лапін 1887-1937
Іван Липківський 1892-1937
Микола Макаренко 1877-1938 український археолог і мистецтвознавець Микола Макаренко.png 1934 заарештований за відмову підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору, засланий на три роки до Казані, де викладав у художньому технікумі, був консультантом Центрального музею. 1936, після повторного арешту, засуджений на три роки і відправлений у Томську виправно-трудову колонію № 2. 15 грудня 1937 року втретє заарештований і постановою «трійки» НКВД СССР убитий в тюрмі 4 січня 1938. Місце поховання кати приховали.
Олексій Маренков 1886-1942 Український та російський графік. Працював в царині книжкової графіки, в 1920-х викладав у Харківському художньому інституті.
Юхим Михайлів 1885-1935 український художник, поет і мистецтвознавець Михайлів Юхим Спиридонович.jpg 1934 року Юхим Спиридонович Михайлів був безпідставно заарештований за звинуваченням у підготовці збройного повстання і засланий до Котласу. Там художник оселився в робітничій родині, влаштувався на роботу декоратором у клуб, продовжував малювати, писати вірші, мріяв про повернення до рідних, однак підірване на фронтах здоров'я далося взнаки і 1935 року його життя обірвалося.
Олександр Мурашко 1875-1919 українського художника і педагога Олександра Мурашка було вбито червневої ночі 1919 року неподалік від власного будинку на Лук'янівці пострілом в потилицю. Тодішня преса писала, що «був пограбований і забитий бандитами».
Софія Налепінська-Бойчук 1884-1937 український художник-графік. Дружина художника Михайла Бойчука. У 1937 році за справою М. Бойчука була засуджена до смертної кари і розстріляна
Леонід Обозненко 1884-1937
Никанор Онацький 1874-1937 український живописець, поет, педагог, мистецтвознавець, громадський діяч. Організатор та директор Сумського художнього музею, тепер названого його ім'ям. Брат представника ОУН в Римі Євгена Онацького. Onats'kyi Nykanor-1920.jpg Весною 1934 року його вперше заарештовують. Музейну діяльність Онацького було кваліфіковано як націоналістичну, підривну щодо радянської влади. У 1935 році суд направив справу поета-в'язня на нове розслідування, а самого звільнив з-під варти, та через півтора року його знову заарештовують і без суду, за постановою особливої трійки при НКВС СРСР, страчують 23 листопада 1937 р.
Іван Падалка 1894-1937 український художник Падалка І.jpg 13 липня 1937 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР засудила І. І. Падалку як «учасника націонал-фашистської терористичної організації, що ставив за мету відторгнення України від СРСР та реставрацію капіталізму» до вищої міри покарання — розстрілу. Того ж дня вирок було виконано.
Борис Пилипенко 1892-1937 український художник, мистецтвознавець, етнограф Військовий трибунал Київського військового округу в лютому 1936 року засудив Б. Пилипенка до семи років виправно-трудових таборів. Покарання він відбував на Соловках, але закінчення терміну не дочекався. На початку листопада 1937 р. на підставі рішення «трійки» Управління НКВС по Ленінградській області його розстріляли в урочищі Сандармох поблизу Медвежої Гори (нині м. Медвеж'єгорськ у Карелії).
Гаврило Пустовійт 1900-1947 український художник-графік, ілюстратор, педагог; вплинув на стилістику і подальший розвиток української станкової та книжкової графіки, плакату, екслібрису Гаврило Пустовійт автопортрет.jpg У вересні 1942 року Гаврила Пустовійта заарештували за звинуваченням у націоналізмі та антирадянській агітації. Він був засуджений до 10 років таборів і доправлений до Астраханського табору НКВС № 2. Під час відбування покарання захворів на туберкульоз, тому був звільнений в жовтні 1943 році як смертельно хворий без права повертатися в Україну.
Яків Риженко 1892-1947
Вячеслав Розвадовський 1875-1943 український художник, маляр і педагог. 1912 року засланий до Туркестану, де працював педагогом і досліджував народне мистецтво; там і помер.
Олександр Рубан 1900-1943 (За іншими непровіреними джерелами — 1936) український графік.
Василь Седляр 1889-1937 український художник, митець-монументаліст, належав до творчої групи «бойчукістів». Убитий органами НКВД СССР 13 липня 1937 року
Євген Ситнянський 1907-1937
Кость Сліпко-Москальців 1901-? український маляр, критик і теоретик мистецтва. Викладач Інституту народної освіти в Харкові (1925 — початок 1930-х років). Досліджував дитячий рисунок. У 1930-х роках репресований, дальша доля невідома.
Євгенія Спаська 1891-1980 український етнограф, мистецтвознавець. Сестра історика Івана Спаського. Спаські Євгенія та Іван.jpg 1934 року репресована й вислана на три роки до Уральська в Казахстані. У 1950-их роках реабілітована. У Казахстані мешкала до кінця життя
Яків Струхманчук 1884-1937 український графік, карикатурист і портретист. Був репресований і загинув за постишевщини. Розстріляний за вироком трійки НКВС Карельської АРСР.
Микола Філянський 1873-1938 поет, прозаїк і музейний діяч; геолог. 11 жовтня 1937 року Філянський був заарештований. Розстріляний 12 січня 1938 року в Києві.
Василь Хмурий (Бутенко) 1896-1940 український журналіст, мистецтвознавець і театральний критик. Справжнє прізвище — Бутенко. 1933 репресовано.
Федір Шміт 1887-1937 мистецтвознавець родом з Петербургу, дійсний член АН УРСР Розстріляний у Ташкенті 3 грудня 1937 року.
Ілля Шульга 1878-1938 маляр-реаліст Заарештований у березні 1938, помер у грудні на засланні в Петропавловську (Півн. Казахстан).
Львов Сергій Сергійович 1930-1993 український художник-живописець ХХ століття. Практикував монументальний та станковий живопис, такі жанри малярства як пейзаж і натюрморт. Упродовж 1949—1956 років відбував покарання як репресований у Східному Сибіру, Казахстані. Від 1956 року жив у м.Тернополі, де й помер у 1993 році.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Вказаний на пам'ятнику список репресованих художників не містить імена всіх репресованих художників, відомих на сьогодні.
  2. Сергій Білокінь. Альбоми Кам'янець-Подільської профшколи.
  3. Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Оксана Ременяка. Євген Кузьмін — «Работа: исскуствовед, архитектор»

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Використана інформація про репресованих художників із статей Вікіпедії про них.