Довгань Борис Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довгань Борис Степанович
Довгань Борис Степанович.jpg
Борис Степанович Довгань (Київ, 2014)
Народження 19 серпня 1928(1928-08-19) (90 років)
Київ
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Жанр портрет та ін.
Навчання Київський художній інститут
Діяльність вихователь
Напрямок реалізм
Роки творчості 1965 — по сьогодні
Нагороди Почесний академік Національної академії мистецтв України; Заслужений діяч мистецтв України; Лауреат Премії імені Василя Стуса

Бори́с Степа́нович До́вгань (* 19 серпня[1] 1928, Київ) — український скульптор, педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Борис Степанович Довгань з діда-прадіда киянин — народився у Києві на Пріорці, в помешкані навпроти будинку, де колись зупинявся Тарас Шевченко, а тепер знаходиться філія шевченківського музею[2].

Коли Борису було 4-ри роки, родина (батько, мати і троє дітей) мусила втікати від голоду — спочатку до Могильова (Білорусь), а через три роки (1935) в далекий Новосибірськ, де в 1936 році Борис пішов до школи.

В 1937 році батька, простого чоботаря, заарештовують без конкретних звинувачень, але у 1938 — після розстрілу міністра держбезпеки Єжова, відпускають.

Батьки з дітьми, у 1939 році, переїжджають до Фрунзе (Киргизстан), Борис продовжує навчання у школі, де встигає закінчити сьомий клас, а також закінчує курси водіїв автомобіля і деякий час працює по цій спеціальності. Пізніше працює — йшла війна — на взуттєвій фабриці.

В 1945 році родина повертається до Києва, Борис продовжує навчання у восьмому класі школи № 8 (на Куренівці), але через рік залишає школу і переходить на навчання у технікум річкового транспорту (тепер — коледж), де також провчився на штурмана тільки один рік (не сподобалось).

З 1947 до 1950 навчався в Київському училищі прикладних мистецтв, де одержує фах ліпника, модельника і формувальника.

З 1950 до 1956 навчається в Київському художньому інституті (викладачі по спеціальності: І. В. Макогон, М. Г. Лисенко, І. П. Шаповал, Ю. Є. Садиленко).

Після закінчення інституту — на творчій роботі, паралельно — з 1950 до 1961 року викладав скульптуру в Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка (серед відомих учнів : Прядка Володимир, Швецов Валерій та інші).

Борис Степанович Довгань учасник Другої світової війни[3], член Спілки художників України з 1965 року, Почесний академік Національної академії мистецтв України з 2009 року.

Біографія Бориса Довганя включена до довідника «Життя славетних» та видань Американського Біографічного інституту на знак визнання його видатного внеску в прогрес ХХ століття.

Творчі здобутки[ред. | ред. код]

Борис Степанович Довгань в своїй майстерні (Київ, 2014)

Пам'ятники, композиції[4]:

Скульптурні портрети:

Меморіальні дошки і пам'ятники:

Галерея. Приклади робіт[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Підписав Лист-протест 139 (1968) на ім'я Леоніда Брежнєва, Олексія Косигіна та Миколи Підгорного з вимогою припинити практику протизаконних політичних судових процесів.

Родина[ред. | ред. код]

  • Дружина — Довгань Ріта Костівна, журналіст;
  • Донька — Довгань Катерина Борисівна, художник;
  • Внучка — Довгань Стефанія Ігорівна, оперна співачка.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дата народження подається згідно офіційних документів, реальна дата народження — 4 серпня 1928 року.
  2. Меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка (Київ, вул. Вишгородська, 5).
  3. Працював під час війни на взуттєвій фабриці.
  4. Частина композицій по різним мотивам владою міста була зруйнована.
  5. За іншими джерелами: „Христос, який молиться“
  6. Який став прообразом пам'ятника в Рахнівці.

Джерела[ред. | ред. код]