Центральна залізнична магістраль (Польща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральна залізнична магістраль (Польща)
Країна Республіка Польща
Кінцеві станціїGrodzisk Mazowiecki railway stationd і Zawiercie[d]
Рік відкриття26 вересня 1974[1]
ПідпорядкуванняPKP POLSKIE LINIE KOLEJOWE S.A.
ОператориPKP POLSKIE LINIE KOLEJOWE S.A.
Протяжність222,993 км
Ширина коліїєвропейська колія
Швидкість56 метр на секунду

Центральна залізнична магістраль (пол. Centralna Magistrala Kolejowa, CMK), визначена польським національним менеджером залізничної інфраструктури PKP Polskie Linie Kolejowe як залізнична лінія № 4 (пол. Linia kolejowa nr 4) — залізнична лінія довжиною 224 км у Польщі, що з'єднує Заверче за межами Верхньосілезької агломерації з Ґродзіском-Мазовецьким у передмісті Варшави.

Лінія спочатку була побудована для вантажних перевезень, але зараз на ній здійснюються переважно міжміські пасажирські перевезення InterCity та EuroCity з міст південної частини країни, таких як Катовиці, Краків, Вроцлав, Ополе та Ченстохови до Варшави.

Історія

[ред. | ред. код]

Центральна залізнична магістраль була побудована між 1971 і 1977 роками як вантажна лінія, призначена для перевезення вугілля з Верхньої Сілезії та Домбровського басейну до портів Триміста. Згідно з початковою ідеєю, вона повинна була починатися в Заверці, а закінчуватися в Тчеві або Ґданську на узбережжі Балтійського моря. Однак економічна криза в середині 1970-х років змінила ці плани, і Центральна залізнична магістраль закінчується в Ґродзіську-Мазовецькому, де вона з'єднується з уже присутньою лінією PKP 1, утвореною з колишньої залізниці Варшава-Відень[2].

Ідею будівництва прямого залізничного сполучення між Верхньою Сілезією та Варшавою вперше запропонував професор Александр Васютинський у 1920-х роках[3]. Він справедливо зауважив, що залізниця Варшава-Відень, яка веде до Варшави через Заверці, Мишкув, Ченстохову, Радомсько, Пйотркув-Трибунальський, Колюшки та Скерневиці, не зможе забезпечити весь пасажирський і вантажний трафік між двома промисловими центрами новоствореної країни. Від цієї ідеї відмовилися, коли уряд побудував Польську вугільну магістраль, яка з'єднала Верхню Сілезію безпосередньо з портом Ґдиня, оминаючи Варшаву.

Наприкінці 1950-х років польські планувальники знову розглянули цю концепцію, але дійшли висновку, що електрифікації колишньої залізниці Варшава-Відень має бути достатньо для збільшення трафіку. Електрифікація була завершена в 1957 році, збільшивши обсяг перевезень приблизно на 25%[4], але цього все одно було недостатньо. У 1970 році керівництво залізниці на короткий час розглядало можливість прокладання нових колій до присутніх ліній, однак від цієї ідеї швидко відмовилися і повернулися до ідеї будівництва нової лінії. Планувалося, що лінія буде двоколійною, високошвидкісною, призначеною для перевезення як пасажирських експресів, так і важких вантажних поїздів. Було заплановано будівництво декількох шляхопроводів, щоб уникнути перетину з дорогами. Для пасажирських поїздів передбачалася швидкість до 250 км/год, що зробило б її першою високошвидкісною залізничною лінією в Європі, а для вантажних поїздів — максимальна вага до 5 000 тонн брутто[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (unspecified title)
  2. ↑ а б Portal Polska.pl, Timeline of Events (пол.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 9 серпня 2011.
  3. ↑ A. Wasiutynski, notka biograficzna, '170 Lat Koleji Warszawsko-Wiedenskiej (пол.). Архів оригіналу за 4 січня 2017.
  4. ↑ Gazeta Czestochowska, 50th Anniversary of Electrification of Warsaw-Vienna Railway (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 9 серпня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Центральна_залізнична_магістраль_(Польща)&oldid=42250342