Координати: 44°28′44.939014615451″ пн. ш. 11°17′52.387559026994″ сх. д. / 44.47915° пн. ш. 11.29789° сх. д. / 44.47915; 11.29789

Мадонна-ді-Сан-Лука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мадонна-ді-Сан-Лука
Церква Мадонна-ді-Сан-Лука, Болонья, фото 2016 року
44°28′44.939014615451″ пн. ш. 11°17′52.387559026994″ сх. д. / 44.47915° пн. ш. 11.29789° сх. д. / 44.47915; 11.29789
Тип спорудимала базиліка
історична будівляd[2] і церква[3]
РозташуванняІталія ІталіяБолонья, Емілья-Романья
АрхітекторКарло Франческо Дотті та його син Джованні Джакомо Дотті
Початок будівництва1723
Кінець будівництва1950
Стильіталійське бароко
Належністькатолицизм
ЄпархіяRoman Catholic Archdiocese of Bolognad
Станнаціональна спадщина Італіїd[4][5] і світова спадщина ЮНЕСКО[6]
АдресаБолонья, Караульний пагорб (Colle della Guardia)[1]
ЕпонімДіва Марія
ПрисвяченняДіва Марія
Вебсайтsantuariodisanluca.it
Мадонна-ді-Сан-Лука. Карта розташування: Італія
Мадонна-ді-Сан-Лука
Мадонна-ді-Сан-Лука (Італія)
Мапа
CMNS: Мадонна-ді-Сан-Лука у Вікісховищі

Церква Мадонна-ді-Сан-Лука (італ. Madonna di San Luca) — храмова споруда в Болоньї, відносно нещодавня на тлі інших старовинних храмів міста.

Передісторія

[ред. | ред. код]
Гравер Джузеппе Тестана, портрет кардинала Лаццаро Паллавічіні, до 1679 р.

За церковною легендою головну храмову ікону створив євангеліст Лука. Один з паломників у Константинополь отримав її у храмі Святої Софії та перевіз у Італію.

Первісно на Караульному пагорбі за міськими фортечними стінами була побудована каплиця. В період між 1603—1623 роками капличку перебудували та збільшили. Була перебудована не лише капличка, а і її дзвіниця у 1609—1619 рр. Болонья роками управлялась папськими легатами (намісниками папи римського). Черговий папський легат Лаццаро Паллавічіні склав заповіт, за котрим на верхівці пагорба утворили новий будівельний майдан, а 1696 року розпочали побудову нової церкви для паломників. До храму згодом додали чотири нові каплиці.

Архітектори і споруда

[ред. | ред. код]

З 1708 року будівництвом новітнього за проектом храму почали керувати архітектори Карло Франческо Дотті та Донато Фазано. Цей будівельний період закінчися 1713 року.

Незважаючи на довгу попередню історію храм почали будувати 1723 року за проектом архітектора Карло Франческо Дотті в стилі пізнього італійського бароко. Будівництво тривало довго, практично сорок два (42) роки. Сам храм висвятив лише 25 березня 1765 року архиієпископом Вінченцо Мальвецці[1] . Архітектор і автор проекту мав сина, теж архітектора. По смерті батька будівництво продовжив його син Джованні Джакомо Дотті за малюнками і креслениками батька до 1774 року.

Але оздоблення храму все ще тривало. 1815 року храмова споруда отримала нові мармурові вівтарі. Проекти-малюнки для них створив Анджело Вентуролі. Цікаво, що остаточний декор купола, що вінчав храм, закінчили тільки 1950 року.

Скарби мистецтва в храмі

[ред. | ред. код]

Вівтарні картини і для храму створили болоньські художники Гвідо Рені та Гверчіно, Донато Кресті та скульптори Бернардино Каметті, Гаетано Гандольфі.[1].

Галерея історичних фото

[ред. | ред. код]

Галерея нещодавніх фото

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]