Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Самбір)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Самбор. Храм Рождества Богородицы..jpg

49°30′59″ пн. ш. 23°11′43″ сх. д. / 49.516556° пн. ш. 23.19528° сх. д. / 49.516556; 23.19528Координати: 49°30′59″ пн. ш. 23°11′43″ сх. д. / 49.516556° пн. ш. 23.19528° сх. д. / 49.516556; 23.19528
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто Самбір
Розташування вул. Церковна, 5[1]
Конфесія УГКЦ[1]
Єпископство Самбірсько-Дрогобицька єпархія[1]
Тип будівлі церква
Стиль бароко
Будівництво 17281738 роки
Реліквії і святині Самбірська Божа Мати, мощі св. Валентина
Статус  пам'ятка архітектури місцевого значення

Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Карта розташування: Україна
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Україна)
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі?

Церква Різдва Пресвятої Богородиці — греко-католицька церква у місті Самбір Львівської області, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 798-М). Місце перебування двох реліквій — Самбірської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці та часточки мощей святого Валентина, легендарного покровителя закоханих.

Історія[ред.ред. код]

Дозвіл на будівництво церкви у середмісті Самбора мешканці міста отримали 20 січня 1554 року[2]. Того ж року[2] (за іншими даними — у 1558 році) було зведено дерев'яну церкву.Сучасний мурований храм збудували 1738 року, поруч із старою дерев'яною церквою, коштом українського магната, дідича села Радлович Іллі Комарницького та його дружини Олени.

Church of Nativity of the Theotokos, Sambir (02).jpg

У 1841 році церкву відновили і пофарбували, у 1855 році добудували дугоподібне захристя[2], де помістили портрети ктиторів церкви. Через десять років, у 1865 році пройшла чергова перебудова церкви: приміщення храму розширили, добудувавши вівтар, та встановили іконостас роботи майстра Михайла Федорчака із Пряшева[2]. Принаймні деякі ікони належать пензлеві маляра Яблонського. У 1886 році маляр Сисінський обновив ікони та престоли, а у 1893 році були проведені чергові роботи з відновлення екстер'єру храму. У 1894—1895 роках майстер Корнило Устиянович розписав стіни зсередини[2].

У першій третині XX століття в церкві ще неодноразово проводили ремонт. Так, у 1900 році добудовано присінок, який пізніше замінили на ґанок для відправ під час відпустів, а також оздоблено захристію. У 1908 році було розібрано плебанію, з матеріалу якої надбудували дзвіницю церкви, у 1912 році — добудовано бічні нави.

У 1935 році маляр Володимир Запорізький оновив внутрішні розписи церкви і доповнив їх[2]. Того ж року, під час ремонтно-реставраційних робіт було знайдене підземелля під головним вівтарем, де виявилося поховання ктиторів церкви — подружжя Комарницьких та їх доньки[1].

Деякі реставраційні роботи проводилися і за часів СРСР, зокрема, у 1960-х і 1980-х роках.

Церковна 7.JPG

Конфесіональна приналежність[ред.ред. код]

Після Другої світової війни церкву Різдва Богородиці передали Російській православній церкві[3]. У 1992 році храм перейшов до Української греко-католицької церкви.

Church of Nativity of the Theotokos, Sambir (01).jpg

Парохи церкви[ред.ред. код]

  • близько 1900 року — о. Щавинський[2]
  • 1979—1989 роки — о. Іоан (Швець)
  • з 1992 року — о. Богдан Добрянський[4]

Опис[ред.ред. код]

Церква Різдва Пресвятої Богородиці зведена у стилі бароко. Будівля однобанна, має форму хреста.

Реліквії[ред.ред. код]

Найголовніша ікона церкви Різдва Богородиці — чудотворна ікона Самбірської Божої Матері, написана, за легендою, самим євангелістом Лукою.

Ще однією популярною реліквією церкви є мощі святого Валентина[1][4] — легендарного покровителя закоханих. Мощі — фрагмент черепа та декілька кісток[1] — були перевезені до Самбора у 1759 році, доказом їх автентичності слугує документ від Папи Римського, що зберігається в Римі. Мощі зберігаються у невеликому скляному саркофазі, у День закоханих та на Стрітення їх обносять навколо церкви і виставляють для поклоніння[5].

Поховання[ред.ред. код]

  • Атанасій Шептицький (пом. 1779) — єпископ Перемишльсько-Самбірський
  • Ілля та Олена Комарницькі, та їх донька Софія[1] — українські магнати, ктитори церкви

Меморіальні дошки[ред.ред. код]

На будівлі церкви встановлено дві меморіальні дошки:

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж Церква Різдва Пресвятої Богородиці. map.ugcc.ua. Українська греко-католицька церква. Процитовано 22 січня 2018 року. 
  2. а б в г д е ж Слободян, 1998, с. 540
  3. Слободян, 1998, с. 541
  4. а б Мощі святого Валентина зберігають у Самборі. gazeta.ua. 14 лютого 2006 року. Процитовано 22 січня 2018 року. 
  5. С. Удовік. Західна Україна. Путівник. — К : Ваклер, 2007. — С. 141. — (Мальовнича Україна) — ISBN 978-966-543-121-3.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]