Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Стеблівка)
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
|
| |
|
48°05′20″ пн. ш. 23°25′17″ сх. д. / 48.08888888891666369° пн. ш. 23.42138888891666682° сх. д.Координати: 48°05′20″ пн. ш. 23°25′17″ сх. д. / 48.08888888891666369° пн. ш. 23.42138888891666682° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України[1] |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Стеблівка |
  Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Стеблівка) (Україна) | |
 | |
 Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Стеблівка) — готична церква в селі Стеблівка, Хустського району, Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення (№ 228).
Історія[ред. | ред. код]
Церква Різдва Пресвятої Богородиці, датована 1643 роком, перебудована в 1797 р. є зразком так званої «мармароської готики». Верхня частина церкви, у тому числі дах і вежа над бабинцем, були увінчані гострим шпилем, чотирма меншими баштами по периметру та були споруджені під час перебудови церкви у 1794 році на зрубах (з дубових колод довжиною 14 м), які збереглися з її побудови. Башти і шпиль були увінчані кованими мереживними хрестами[2][3][4][5].
1994 року через влучання блискавки церква зайнялась та згоріла. У 2009—2010 роках ініціативна група греко-католицької громади села (складає близько 10 % його мешканців) розпочала роботу з консервації церкви. Так у 2009—2011 роках були проведені роботи з укріплення споруди та її гідроізоляції. Зверху руїни накрили дерев'яним захисним накриттям, покритим гонтом, яке стоїть на підпорах та в якому розподілено вагу конструкції для унеможливлення подальшого руйнування споруд. Укриття є тимчасовим довготривалим рішенням, а його підняття над руїнами церкви дозволяє вентиляції повітря. Накриття побудоване також з метою рідкого (кілька разів на рік) використання споруди для здійснення богослужень (на свято Різдва Пресвятої Богородиці та Успіння Богородиці, до її повноцінного відновлення[6][6][7].
Архітектура церкви до пожежі[ред. | ред. код]
Церква побудована з дубових брусів, та покрита гонтом. В плані церква тризрубна, де зруби нави та бабинця рівноширокі, а зруб вівтаря вужчий у формі тригранної апсиди, та перекриті коробовим склепінням. Над бабинцем була вежа увінчана гострим шпилем з фартухом у його сонови, та чотирма меншими шпилями по периметру. Також вежа мала підсябиття. Над навою встановлено вищий та більший двосхилий дах, а менший гранчастий дах установлено над вівтарем. Церква опоясувалась піддашшям. Над притвором була арочна галерея. До закритого ґанку з арковими прорізами вів портал. Під опасанням були маленькі віконця, які мали аркові завершення. Вище опасання були квадратні віконця у вівтарі і здвоєні, прямокутні віконця в наві. Віконця були загратовані кованими гратами. Одвірки порталу і вхідних дверей були прикрашені різьбою у вигляді виноградної лози в барочному стилі. В інтер'єрі церкви як і в екстер'єрї також присутня декоративна різьба. Розписи стін церкви, датовані початком XIX ст., здійсненювали місцеві майстри, зокрема Петро Токарьов. У церкві до пожежі також був іконостас з образами XVIII ст.[4][8][5].
В документах єпархії, датованих 1751 р., церкву згадано як вкриту шинґлами (гонтом), в доброму стані, з двома дзвонами, присвячену св. Параскеві, освячену невідомим священником. В документах 1801 р. є такий запис: «.. .Церква нова із дубових бервен составлена, турня на фундаменті мурованом є поставлена, має 3 звони, но требуєт на єдні ризи 119 Ринских, на іконостас 350 Ринск., а на мальованя 850 Ринских».[8]
Дзвіниця[ред. | ред. код]
Дзвіниця церкви була розідрана в 90-х роках і перенесена до нової церкви, проте після того її такох розібрали. ЇЇ складові зберігалися поруч з церквою, а дзвони «Андрей», «Георгій» і «Михал» перенесені в нову дзвіницю[4].
Див. також[ред. | ред. код]
- Миколаївська церква (Данилово)
- Свято-Параскевський храм (Олександрівка)
- Церква святого Миколая (Сокирниця)
- Церква святого Михаїла (Крайниково)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-63-%D0%BF#Text
- ↑ Дерев'яна готика Мармарошу. Стеблівка | Україна Інкогніта. ukrainaincognita.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ Стеблівка. castles.com.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ а б в Стеблівка, Хустський р-н, Закарпатська обл. - дерев'яна церква. www.derev.org.ua. Архів оригіналу за 3 травня 2010. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ а б Стеблівка с Церква Різдва богородиці (стара). www.pslava.info. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
- ↑ а б Стеблівка: громадська акція з порятунку напівзруйнованої церкви. Закарпатська обл. www.derev.org.ua. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ Краса і сльози марамороської готики. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021.
- ↑ а б Церква Різдва Пр. Богородиці. steblivka.rada.arhiv.org.ua. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 24 січня 2021.