Церква святої Марії Магдалини (Шулявка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святої Марії Магдалини
Церква святої Марії Магдалини в Шулявці - 117764.jpg
Церква Святої Марії Магдалини
50°27′00″ пн. ш. 30°27′58″ сх. д. / 50.4502150000277751474° пн. ш. 30.46615200002777968° сх. д. / 50.4502150000277751474; 30.46615200002777968Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°27′58″ сх. д. / 50.4502150000277751474° пн. ш. 30.46615200002777968° сх. д. / 50.4502150000277751474; 30.46615200002777968
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Інженер Вадим Катеринич
Початок будівництва 1885
Кінець будівництва весна 1887
Зруйновано 1935
Відбудовано не відбудовувалась
Стиль російсько-візантійський
Належність Православ'я
Епонім Марія Магдалина

Це́рква Святої Марі́ї Магдали́ни — православний храм у Києві в місцині Шулявка, збудований у 1885—1887 роках та зруйнований 1935 року. Церква стояла приблизно на місці сучасного фізико-математичного ліцею № 142 (вул. Політехнічна, 2), за спортивним майданчиком якого за часів незалежності встановили пам'ятний хрест[1].

Історія храму[ред. | ред. код]

Друга половина XIX століття — час активного розвитку Шулявки. Однак саме тоді дуже гострою постала проблема відсутності власного храму, населення Шулявки було змушене відвідувати досить віддалену церкву Іоана Златоуста на Галицькій площі (сучасна площа Перемоги)[1]. Місцеві мешканців почали збирати гроші на будівництво парафіяльної церкви[1].

1883 року Духовна консисторія дала дозвіл на спорудження храму[1]. Швидкому спорудженню храму посприяли наполегливість міського голови Івана Толлі. Він зробив велику пожертву на зведення церкви Благовіщення на Паньківщині, а 18000 рублів, зібрані раніше громадою для будівництва цієї церкви, виділити для побудови храму на Шулявці. У клопотанні на ім'я митрополита Платона в червні 1885 року міський голова повідомляв, що церква на Шулявці названа ім'ям святої Рівноапостольної Марії Магдалини — ангела Государині Імператриці Марії Федорівни (церковне свято Марії Магдалини — 22 липня за старим стилем, був одночасно днем ​​іменин імператриці Марії Федорівни, дружини Олександра III)[2][1].

У 1885 році почалося будівництво церкви. Після його початку надійшло ще одне значне пожертвування — від цукрозаводчика Миколи Терещенка[1]. Керував роботами інженер-полковник Вадим Катеринич, який відмовився від платні за свою роботу[1]. Новозбудовану церкву освятили навесні 1887 року[3]. В церкві був облаштований бічний приділ на честь святих Іоакима та Анни, біля церкви незабаром виник невеликий цвинтар, де, зокрема, були поховані кілька професорів Політехнічного інституту, розташованого поруч[1].

Знищення храму[ред. | ред. код]

За радянських часів церкву святої Марії Магдалини передали громаді «обновленців», а наприкінці 1931 року храм закрили з метою реконструювати його будівлю під приміщення наукового інституту автотракторної промисловості[1]. У квітні 1935 року біля церкви почалося будівництво школи, в рамках якого церковну будівлю розібрали[4] (таким чином церква святої Марії Магдалини розділила долю своєї ровесниці — Благовіщенської церкви, зруйнованої в тому ж році також задля будівництва школи)[1]. Цвинтар при церкві також знищили, могили перенесені на Лук'янівське кладовище[5].

За незалежної України підіймалося питання про відбудову храму, але станом на 2021 рік так нічого і не було зроблено.

Опис[ред. | ред. код]

Церква святої Марії Магдалини була зведена у поширеному тоді «російсько-візантійському» стилі з елементами історизму[1], з гарною прибудованою дзвіницею, що мала шатрове завершення. Будівля церкви була у плані хрещатою, увінчаною масивним восьмигранним світловим барабаном із приземкуватою цибулястою банею, оточеною чотирма глухими невеликими барабанами з цибулястими баньками. Фасади прикрашались цегляним декором у вигляді кокошників, півколонок, карнизів тощо. Прямокутні у плані південний та північний бічні вівтарі завершувались напівсферичними банями зі шпилями. П'ятигранна у плані апсида завершувалась склепінчастим перекриттям. Із західного боку до церкви було прибудовано триярусну дзвіницю. Третій ярус, дзвоновий, мав отвори у вигляді біфоріїв та завершувався наметом з люкарнами. Усередині храм мав одноярусний іконостас з лучкоподібним фронтоном у формах необароко[6].

Храм домінував у забудові одноповерхової Шулявки, був її окрасою.

Настоятелі до 1920 року[ред. | ред. код]

  • свящ. Порфирій Ієрофейович Янковський (1887—1903)
  • прот. Никандр Колпіков (1904—1905);
  • свящ. Олександр Черняховський (1906—1920).

Див. також[ред. | ред. код]

  • Благовіщенська церква — церква на вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (сучасна вулиця Саксаганського), зведена і знищена одночасно із церквою святої Марії Магдалини

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Кальницький, 2012, с. 119.
  2. Кліменко, 2016, с. 137.
  3. Кліменко, 2016, с. 138.
  4. Широчин, 2019, с. 107.
  5. Церква Марії Магдалини на Шулявці. kpi.ua. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Процитовано 29 квітня 2021 року. 
  6. Церква св.Марії Магдалини (Шулявка). www.pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 29 квітня 2021 року. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]