Церква святої Марії Магдалини (Шулявка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святої Марії Магдалини
Церква святої Марії Магдалини в Шулявці - 117764.jpg
Церква Святої Марії Магдалини
50°27′00″ пн. ш. 30°27′58″ сх. д. / 50.4502150000277751474° пн. ш. 30.46615200002777968° сх. д. / 50.4502150000277751474; 30.46615200002777968Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°27′58″ сх. д. / 50.4502150000277751474° пн. ш. 30.46615200002777968° сх. д. / 50.4502150000277751474; 30.46615200002777968
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаКиїв
Інженер Вадим Катеринич
Початок будівництва 1885
Кінець будівництва весна 1887
Зруйновано 1935
Відбудовано не відбудовувалась
Стиль російсько-візантійський
Належність Православ'я
Епонім Марія Магдалина
Церква святої Марії Магдалини (Шулявка). Карта розташування: Київ
Церква святої Марії Магдалини (Шулявка)
Церква святої Марії Магдалини (Шулявка) (Київ)
CMNS: Церква святої Марії Магдалини у Вікісховищі
Меморіальний хрест на місці знищеної церкви

Це́рква Святої Марі́ї Магдали́ни — церква у Києві, в місцині Шулявка, збудована у 1885—1887 роках[К 1] та зруйнована 1935 року. Церква стояла приблизно на місці сучасного фізико-математичного ліцею № 142 (вул. Політехнічна, 2), за спортивним майданчиком якого за часів незалежності встановили пам'ятний хрест[2].

Історія[ред. | ред. код]

Друга половина XIX століття — час активного розвитку Шулявки. Однак саме тоді дуже гострою постала проблема відсутності власного храму, населення Шулявки було змушене відвідувати досить віддалену церкву Іоана Златоуста на Галицькій площі (сучасна площа Перемоги)[2]. Місцеві мешканці почали збирати гроші на будівництво парафіяльної церкви[2].

1883 року Духовна консисторія дала дозвіл на спорудження церкви[2]. Швидкому спорудженню церкви посприяла наполегливість міського голови Івана Толлі. Він зробив велику пожертву на зведення церкви Благовіщення на Паньківщині, а 18000 рублів, зібрані раніше громадою для будівництва цієї церкви, виділити для побудови храму на Шулявці. У клопотанні на ім'я митрополита Платона в червні 1885 року міський голова повідомляв, що церква на Шулявці названа ім'ям Рівноапостольної Марії Магдалини — святої покровительки Государині Імператриці Марії Федорівни, дружини тогочасного імператора Олександра III)[3][2].

У 1885 році почалося будівництво церкви. Після його початку надійшло ще одне значне пожертвування — від цукрозаводчика Миколи Терещенка[2]. Проєкт церкви склав архітектор В. Ніколаєв[1], керував роботами інженер-полковник Вадим Катеринич, який відмовився від платні за свою роботу[2]. Церкву освятили навесні 1887 року[4], присвятивши її зведення пам'яті попередньої імператриці Марії Олександрівни, а також пам'яті «мученицької смерті Олександра II»[1]. Також у церкві був облаштований бічний приділ на честь святих Іоакима та Анни, біля церкви незабаром виник невеликий цвинтар, де, зокрема, були поховані кілька професорів Політехнічного інституту, розташованого поруч[2].

Знищення церкви[ред. | ред. код]

За радянських часів церкву святої Марії Магдалини передали громаді «обновленців», а наприкінці 1931 року храм закрили з метою реконструювати його будівлю під приміщення наукового інституту автотракторної промисловості[2]. У квітні 1935 року біля церкви почалося будівництво школи, в рамках якого церковну будівлю розібрали[5] (таким чином церква святої Марії Магдалини розділила долю своєї ровесниці — Благовіщенської церкви, зруйнованої в тому ж році також задля будівництва школи)[2]. Цвинтар при церкві також знищили, могили перенесені на Лук'янівське кладовище[6].

За незалежної України підіймалося питання про відбудову церкви, але станом на 2021 рік так нічого і не було зроблено.

Архітектура[ред. | ред. код]

Церква святої Марії Магдалини була зведена у поширеному тоді «російсько-візантійському» стилі[1] з елементами історизму[2], з гарною прибудованою дзвіницею, що мала шатрове завершення.

Будівля церкви була у плані хрещатою, завершувалася масивним восьмигранним світловим барабаном із приземкуватою цибулястою банею, оточеною чотирма глухими невеликими барабанами з цибулястими баньками[1]. Фасади були оздоблені цегляними декоративними елементами: кокошниками, півколонками, карнизами, хрестами тощо. Апсида була п'ятигранною, із склепінчастим перекриттям, бічні вівтарі на південному та північному фасадах — прямокутними у плані, увінчаними напівсферичними банями зі шпилями. На західному фасаді церкви розташовувалася прибудована триярусна дзвіниця, що мала шатрове завершення із люкарнами, віконні отвори на її останньому, дзвоновому ярусі були виконані у вигляді біфорія. Інтер'єр церкви прикрашали необароковий одноярусний іконостас із лучкоподібним фронтоном та стінні розписи в російському стилі[1].

Церква домінувала у забудові одноповерхової Шулявки, була її окрасою.

Настоятелі до 1920 року[ред. | ред. код]

  • свящ. Порфирій Ієрофейович Янковський (1887—1903);
  • прот. Никандр Колпіков (1904—1905);
  • свящ. Олександр Черняховський (1906—1920).

Див. також[ред. | ред. код]

  • Благовіщенська церква — церква на вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (сучасна вулиця Саксаганського), зведена і знищена одночасно із церквою святої Марії Магдалини

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Історик Кирило Третяк стверджує, що у 1885 році лише почався збір коштів на будівництво церкви, а спорудили храм у 1887—1889 роках[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Третяк, 2004, с. 89.
  2. а б в г д е ж и к л м Кальницький, 2012, с. 119.
  3. Кліменко, 2016, с. 137.
  4. Кліменко, 2016, с. 138.
  5. Широчин, 2019, с. 107.
  6. Церква Марії Магдалини на Шулявці. kpi.ua. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Процитовано 29 квітня 2021 року. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]