Цінжі-де-Бемараха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цінжі-де-Бемараха
Tsingy de Bemaraha Strict Nature Reserve *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Tsingy - 099.jpg

Кам'яний ліс
18°40′00″ пд. ш. 44°45′00″ сх. д. / 18.66667000° пд. ш. 44.75000° сх. д. / -18.66667000; 44.75000
Країна МадагаскарМадагаскар
Тип Природний
Критерії vii, x
Об'єкт № 494
Регіон ЮНЕСКО Африка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1990 (14 сесія)

CMNS: Цінжі-де-Бемараха на Вікісховищі
Цінжі-де-Бемараха
Tsingy de Bemaraha.jpg
18°40′00″ пд. ш. 44°45′00″ сх. д. / 18.66666999999999987381° пд. ш. 44.75000° сх. д. / -18.66666999999999987381; 44.75000
Розташування: Мадагаскар Мадагаскар
Найближче місто: Мурундава, Антсалова
Площа: 666 км²
Заснований: 1997
Число відвідувачів: 6000 на рік (2005)
Керівна
організація:
Parcs Nationaux Madagascar - ANGAP
Веб-сторінка: http://www.tsingy-madagascar.com
Об'єкт №: 494
Цінжі-де-Бемараха
Madagascar physical map.svg


Commons-logo.svg Цінжі-де-Бемараха у Вікісховищі

Цінжі-де-Бемараха (англ. Tsingy de Bemaraha Reserve) — заповідник розташований на західному узбережжі Мадагаскару в області Мелака. Це вапнякове плато, засіяне шпилями з жовтого вапняку, які утворюють справжній «кам'яний ліс». Заповідник розташований приблизно в 80 кілометрах від західного узбережжя Мадагаскару, простягнувшись від плато Бемараха до річки Монамбулу. Національний Парк Цінжі-де-Бемараха разом з унікальним «лісом» займає площу в 152 тис. га.[1][2]

Назва[ред.ред. код]

З місцевого діалекту назва переводитися приблизно як «ходити навшпиньки». Це тому, що тут практично немає рівного шматочка землі, за яким можна спокійно пройти, ось весь час і доводитиья ходити навшпиньки, перестрибуючи через ущелини і обходячи шпилі, що стирчать із землі.

Опис[ред.ред. код]

Цінжі-де-Бемараха — це унікальне для Мадагаскару утворення з мінералів, що виникло в результаті ерозії. Остаточно сформувався близько 1 мільйона років тому під впливом ерозії потужних океанічних течій — у той час Цінжі-де-Бемараха знаходилося на дні Індійського океану, а після підняття на поверхню за роботу взялися дощі і вітер. З часом це призвело до утворення приголомшливо красивих карстових ландшафтів і 30-метрових голок вапняку, які підносяться в небо. Деякі досягають висоти п'ятдесяти метрів і порізані каньйонами і вузькими ущелинами.

Вершини розташовані так близько один до одного, що район стає фактично непрохідним для людини, але не для лемурів, яких там безліч. Ці милі моторні істоти виглядають абсолютно дивно на тлі навколишнього їх скелястій і суворої місцевості. Місцеві люди кажуть, що у всій цій області навряд чи знайдеш шматок рівної землі, досить великий, щоб поставити на нього ногу, — фактор, що допомагає врятувати хоча б частину рослин і тварин Мадагаскару від знищення.

Це єдине місце проживання величезної кількості диких тварин і рослин, деякі з яких знаходяться під загрозою зникнення і охороняються. У фауні парку — багато рідкісних видів птахів, плазунів, різні види лемурів (варі, макі, лемур котячий) і їхніх більших родичів індри (короткохвостий індри і сіфака). Численні джерела, що беруть початок біля підніжжя кам'яних стовпів, є важливим джерелом питної води для прилеглих територій, особливо західних. Тут ростуть незаймані тропічні листопадні ліси і чагарники ксерофітних рослин — лілійних, бобових і молочайних.

Нацональний парк[ред.ред. код]

Цінжі-де-Бемараха оголошений національним заповідником в 1927 році, був включений ЮНЕСКО до списку об'єктів всесвітньої спадщини в 1990 році. Частина парку була відкрита для відвідувачів у 1998 році.[3] Національний парк Цінжі-де-Бемараха складається з двох частин — маленькі цінжі і великі цінжі. Маленькі розташовані біля входу в парк. До великих потрібно їхати ще 17 кілометрів від входу в парк.

Східний кордон заповідних територій проходить по плато Бемараха, який височить на 400 метрів над долиною річки Монамболо. Північна частина цих земель найближче до населених пунктів, і доступніша для відвідування. Вона являє собою поєднання хвилястих пагорбів і жовтих вапнякових шпилів і зубців.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Tsingy de Bemaraha Strict Nature Reserve. UNESCO. Процитовано 2009-11-01. 
  2. Shea, Neil (November 2009). Living On a Razor's Edge: Madagascar's labyrinth of stone. National Geographic. Процитовано 2009-11-01. 
  3. 21 World Heritage Sites you have probably never heard of. Daily Telegraph. 


Мадагаскар Це незавершена стаття з географії Мадагаскару.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.