Очікує на перевірку

Чажаші

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Чажаші (Местійський муніципалітет))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село
Портал:Грузія
село Чажаші
груз. ჩაჟაში
Основні дані
43° пн. ш. 43° сх. д.H G O
Країна Грузія Грузія
Мхаре Самегрело-Земо-Сванеті
Муніципалітет Местійський муніципалітет


Висота над р.м. 2160 м
Населення 28 (2014)[1]
Часовий пояс UTC+4
Поштовий індекс ? пошук (Пошта Грузії)
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
OpenStreetMap 2016168 ·R (муніципалітет Местія)
Відстань
До центру краю
 — фізична 45 км
До Тбілісі
Карта
Чажаші. Карта розташування: Грузія
Чажаші
Чажаші
Чажаші (Грузія)
Чажаші. Карта розташування: Самеґрело-Земо Сванеті
Чажаші
Чажаші
Чажаші (Самеґрело-Земо Сванеті)
Мапа

CMNS: Чажаші у Вікісховищі

Чажаші (груз. ჩაჟაში) — село у громаді Ушґулі Местійського муніципалітету мхаре Самегрело-Земо-Сванетія, Грузії. Село є частиною історичної області Сванетія і центром товариства громади Ушґулі. Середньовічні оборонні споруди внесені до реєстру Національного спадщини Грузії, а також входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[2].

Географія

[ред. | ред. код]

Чажаші розташоване в південних передгір'ях Великого Кавказу, в верхів'ях долини річки Інгурі, на висоті 2160 метрів над рівнем моря. Село є ценром громади Ушґулі, яка є конгломератом з чотирьох сіл. Також Чажаші — одне з найбільш високо розташованих населених місць в Європі. Село входить до складу Местійського муніципалітету, розташоване приблизно за 45 км на захід від міста Местія (адміністративного центру муніципалітету). Знаходиться на місці злиття річок Інгурі та Шавтскала.[3]

Культурна спадщина

[ред. | ред. код]
Чажаші
Верхня Сванетія [4]
Світова спадщина
Чажаші
42°54′54.000000099997″ пн. ш. 43°0′31.000000099989″ сх. д. / 42.91500° пн. ш. 43.00861° сх. д. / 42.91500; 43.00861
Країна Грузія
ТипКультурний
Критеріїiv, v
Об'єкт №709
РегіонЄвропа і Північна Америка
Зареєстровано:1996 (20 сесія)

Мапа
CMNS: Чажаші у Вікісховищі

У Чажаші розташовуються десятки будівель, зведених починаючи з часів Середньовіччя і Раннього Нового Часу. До них належать 13 добре збережених Сванських веж: головним чином це три- або п'ятиповерхові будівлі, прилеглі до сімейних домівок. Збереглися також і чотири середньовічні замки, причому один з них, згідно з місцевими легендами, використовувався як літня резиденція царицею Тамарою (правила в 1184—1213 роках).

Тут також є дві кам'яні церкви та кілька підсобних будівель при них. Час будівництва церков, освячених в ім'я святого Георгія та Христа Спасителя, датуються X—XI та XII століттями, відповідно. Церква святого Георгія є частиною замку Тамари. Друга церква багато розписана фресками. Починаючи з 2000 року, уряд Грузії та Національний Комітет Міжнародної ради зі збереження пам'яток і визначних місць (ІКОМОС Грузія), уклали угоду про міждисциплінарні дослідження культурної спадщини села і здійснення проєктів з реставрації та консервації пам'яток архітектури.

Населення

[ред. | ред. код]

Чажаші — це невелике село. За даними перепису 2014 року постійно тут проживає всього 28 осіб, всі вони зараховують себе до сванів, етнічної підгрупи грузинів.

Населення Перепис населення 2002 року Перепис населення 2014 року
Загальне число 34[5] 28[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б მოსახლეობის საყოველთაო აღწერა 2014. საქართველოს სტატისტიკის ეროვნული სამსახური. ნოემბერი 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 7 ნოემბერი, 2016.
  2. Upper Svaneti (англ.). UNESCO World Heritage List. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 27 вересня 2016.
  3. Abashidze, Irakli, ред. (1987). ჩაჟაში (Chazhashi). ქართული საბჭოთა ენციკლოპედია, ტ. 11 [Georgian Soviet Encyclopaedia, vol. 11] (Georgian) . Tbilisi: Metsniereba. {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |pagesт= (довідка)
  4. * Назва в офіційному англомовному списку
  5. საქართველოს მოსახლეობის 2002 წლის პირველი ეროვნული საყოველთაო აღწერის შედეგები, ტომი II [Results of the first national census of the population of Georgia in 2002, volume II] (PDF) (Georgian) . National Statistics Office of Georgia. 2003. Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.