Чай Жун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чай Жун
Emperor Shizong of Later Zhou Guo Rong.jpg
2-й Імператор Пізньої Чжоу
26 лютого 954 — 27 липня 959 року
Попередник: Го Вей
Спадкоємець: Го Цзунсюнь
 
Народження: 27 жовтня 921
Сінтай, Хебей, Zhili Province[d], Династія Цін
Смерть: 27 липня 959 (37 років)
Кайфен, Династія Пізня Чжоу
Громадянство: Династія Пізня Чжоу[1]
Батько: Chai Shouli[d][1]
У шлюбі з: Empress Fu the Elder[d], Empress Fu the Younger[d] і Q8256064?
Діти: Q11110116?, Q11110247?, Q11110248?, Го Цзунсюнь[1], Q10350976?, Q11110187? і Q10350999?

Медіафайли у Вікісховищі?

Чай Жун (кит.: 柴榮; піньїнь: Chái Róng), храмове ім'я Шицзун (кит.: 世宗; піньїнь: Shìzōng; 27 жовтня 921 — 27 липня 959) — другий імператор Пізньої Чжоу періоду п'яти династій і десяти держав.

Життєпис[ред. | ред. код]

Його батько був братом дружини імператора Го Вея. З дитинства Чай Жун як син виховувався в родині тітки. Го Вей, який не мав синів, перед смертю оголосив своїм спадкоємцем Чай Жуна, в бачаючи в ньому гарного правителя своєї держави.

Вважається найбільш успішним імператором всього періоду п'яти династій і десяти держав. Він зумів централізувати військову владу, що дало змогу здобути низку перемог над Північною Хань, Пізньою Шу, Південною Тан, а також над Ляо. Хоча Чай Жун і помер передчасно (лише за п'ять років після сходження на престол), його діяння проклали шлях до об'єднання Китаю, завершеного імператором Сун Чжао Куан'їнем.

Після смерті Чай Жуна в липні 959 року трон успадкував йог осин Го Цзунсюнь.

Девіз правління[ред. | ред. код]

  • Сяньде (顯德) 954—959

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в China Biographical Database

Джерела[ред. | ред. код]

  • Стара історія П'яти династій, гл. 114, 119, 120
  • Історичні записи П'яти династій, гл. 12, 20
  • Цзи чжі тун цзянь, гл. 288, 289, 291