Чевкініт-(Се)
| Чевкініт-(Се) | |
|---|---|
-88665.jpg) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1987 s.p. |
| Абревіатура | Cvk-Ce[3] |
| Хімічна формула | (Ce,La,Ca,Th)₄(Fe²⁺,Mg)(Fe²⁺,Ti,Fe³⁺)₂(Ti,Fe³⁺)₂(Si₂O₇)₂O₈ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.BE.70[4] |
| Dana 8 | 56.2.8.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[5] |
| Просторова група | просторова група C2/m[d][5] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Чевкін Костянтин Володимирович[4] |
| Типова місцевість | Ільменський заповідник[4] |
 Чевкініт-(Се) у Вікісховищі | |
Чевкініт-(Се)[6] — мінерал із групи силікатів, силікат кальцію, церію, торію, заліза, титану та ін. острівної будови.
Названий іменем начальника штабу Корпусу гірничих інженерів у Санкт-Петербурзі Костянтина Чевкіна (G.Rose, 1839).
- 1. За Є. К. Лазаренком: (Ce, La)2Ti2 [O4|Si2O7].
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Ca, Ce, Th)4(Fe, Mg)2(Ti, Fe)3Si4O22.
Домішки: UO, MnO, Y2O3, ThO2, UO3, Nb2O5. Містить (%): CaO — 3,25; Ce2O3 — 22,80; ThO2; FeO — 9,17; TiO2 — 16,07; SiO2 — 20,68; H2O — 0,42.
Сингонія моноклінна. Утворює призматичні, таблитчасті та пластинчасті кристали. Спайності немає. Густина 4300—4930 кг/м³. Твердість за мінералогічною шкалою — 5,5-6,0. Колір оксамитово-чорний, яскраво-коричневий. Риса темно-бура. Блиск смолистий. Непрозорий. Часто ізотропний.
Трапляється в лужних гранітах, сієнітах, гранітних і сієнітових пегматитах спільно з ільменітом, сфеном, цирконом.
Супутні мінерали: гадолініт, титаніт, апатит, кронштедтит, ортит, кварц. Зустрічається як акцесорний мінерал в сієнітових та гранітових пегматитах.
Знахідки: в Ільменський горах (Урал), на острові Мадагаскар, у штаті Вірджинія (США), штат Мадрас (Індія) та інших місцях.
Розрізняють:
- чевкініт бериліїстий (різновид чевкініту, який містить до 2,1 % ВеО),
- чевкініт ніобіїстий (різновид чевкініту, який містить до 7,40 % (Nb, Ta)2O5),
- чевкініт торіїстий (різновид чевкініту, який містить до 20,91 % ThO2).
- пер'єрит — складний силікат рідкісних земель.
- ↑ Nickel E. H., Mandarino J. A. Procedures involving the IMA Commission on New Minerals and Mineral Names and guidelines on mineral nomenclature // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1987. — Vol. 72. — P. 1031–1042. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (July 2021) — 2021.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 411. — ISBN 978-966-360-463-3.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Чевкініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Чевкініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Велика радянська енциклопедія. — 3-є видання [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Чевкініт [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
