Червоноіванівка
| село Червоноіванівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Кам'янський район |
| Тер. громада | Криничанська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA12040170430088528 |
| Облікова картка | Червоноіванівка |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1830 |
| Населення | 858 |
| Площа | 3,4 км² |
| Густота населення | 252 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 52330 |
| Телефонний код | +380 5654 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°22′57″ пн. ш. 34°17′14″ сх. д. / 48.38250° пн. ш. 34.28722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
128 м |
| Відстань до обласного центру |
70 км |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Найближча залізнична станція | Верхівцеве |
| Відстань до залізничної станції |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Червоноіванівка, вул. Центральна, 9 |
| Староста | Крушинська Наталія Григорівна |
| Карта | |
  Червоноіванівка | |
 Червоноіванівка | |
| Мапа | |
| |
Червоноіва́нівка — село в Україні, у Кам'янському районі Дніпропетровської області. Входить до складу Криничанської селищної громади.
Колишній орган місцевого самоврядування — Червоноіванівська сільська рада. Населення — 858 мешканців.
Село Червоноіванівка знаходиться в центральній частині області за 20 кілометрів на південний захід від Кам'янського на одному з витоків річки Базавлук, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Коробчине. Поряд з селом протікає один з витоків річки Базавлук. Межує з селом Кам'янчани.
В історичних документах Червоноіванівка вперше згадується 1830 року. Засновником села був поміщик Іван Максимов, у 1860 році селом володіли його нащадки Андрій та Михайло Максимови[1].
За даними на 1859 рік у власницькому селі Семенівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії мешкало 212 осіб (107 чоловічої статі та 105 — жіночої), налічувалось 26 дворових господарств[2].
1908 року населення зросло до 441 особи (221 чоловіків та 220 жінок), налічувалось 56 дворових господарств[3].
У 1927 році в селі було організовано СОЗ "Червоноіванівський", що у 1930 р. було перетворено на колгосп ім. Молотова[4].
У 1929 р. в селах Червоноіванівка та Коробчине спалахнуло антиколгоспне повстання. Жінки стали розбирати відібрані в селян сільгоспінвентар та худобу. З Верхньодніпровська було направлено кавалерійський загін з 30 вершників, що розігнав заколотниць, побивши їх тупим боком шашок[5].
Навесні 1930 року хвилювання в селі продовжились, про що свідчить документ ОДПУ: "село Червоно - Іванівка. Настрій селянства Червоно - Іванівки та Коробчино був найкращий 12 -- 12 ІІІ., а тепер почалось хвилювання та організовані виступи на сільську раду з вигуками: " віддайте коней, віддайте посівматеріал". Головна труднощ передбачається при отводі індивідуального наділу.[6]"
За спогадами старожила села Івана Дмитровича Лисиці жертвами Голодомору в Червоноіванівці стали близько 40 осіб, переважно старі та діти[5].
В часи радянської влади місце розташування центральної садиби колгоспу «Україна».
У селі діють загальноосвітня школа, дитячий садок, лікарська амбулаторія, будинок культури, бібліотека, музей села. Працюють декілька селянських фермерських господарств.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,6 % |
| російська | 6,9 % |
| інші/не вказали | 1,5 % |
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 365
- Сайт Криничанської РДА [Архівовано 3 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Історія Криничанського району від початків до середини ХІХ століття. www.dnipro.libr.ua (укр.) . Дніпропетровська обласна наукова бібліотека імені Первоучителів Кирила і Мефодія. Процитовано 6 жовтня 2024.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1477) (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
- ↑ Буланова Н. М., Нікілєв О. Ф. (упорядники) (2008). Чорна сповідь: Кам'янський вимір трагедії (укр.) . Дніпропетровськ: Іма - прес. с. 152. ISBN 978 - 966 - 331 - 237 - 8.
- ↑ а б Буланова Н. М., Нікілєв О. Ф. (упорядники) (2008.). Чорна сповідь: Кам'янський вимір трагедії (укр.) . Дніпропетровськ: Іма - прес. с. 150, 152 - 153. ISBN 978 - 966 - 331 - 237 - 8.
- ↑ Калинник, Олекса (1953). Що несе з собою комунізм: документи про російсько - комуністичний терор в Україні (укр.) . Мюнхен - Торонто: Спілка визволення України. с. 87.
- Червоноіва́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.365
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
