Криничанський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Криничанський район
Coat of Arms of Krynychky raion.svg Flag of Krynychky raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1222000000
Утворений: 1923 р.
Населення: 35 087 (на 1.04.2016)
Площа: 1684 км²
Густота: 21.7 осіб/км²
Тел. код: +380-5654
Поштові індекси: 52300—52381
Населені пункти та ради
Районний центр: Кринички
Селищні ради: 3
Сільські ради: 18
Смт: 3
Села: 103
Селища: 5
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 52300, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, смт. Кринички, вул. Михайла Грушевського, 2, 2-10-97
Веб-сторінка: Криничанська РДА
Голова РДА: Дідич Валентин Володимирович
Голова ради: Тарабрін Володимир Федорович
Мапа

Commons-logo.svg Криничанський район у Вікісховищі

Кринича́нський райо́н — район у Дніпропетровської області. Районний центр — смт Кринички. Населення становить 35,2 тис. чоловік (станом на 1 січня 2016 р).

Географія[ред. | ред. код]

Межує із Дніпровським, Солонянським, Софіївським, П'ятихатським, Верхньодніпровським і Петриківським районами.

Основними водними артеріями району є мілководні річки Мокра Сура і Базавлук.

Загальна площа сільгоспугідь становить 149 тис. га, у тому числі 121,1 тис. га орної землі. Штучні водоймища, які використовують для зрошення полів та розведення риби, займають 3,4 тис. га, лісові насадження — 3 тис. га. Серед мінеральних ресурсів району — поклади граніту та піску.

Історія[ред. | ред. код]

Утворений 7 березня 1923 як Криничевацький район з центром в с. Криничці у складі Катеринославської округи Катеринославської губернії з частин Семенівської, Криничевацької, Сурсько-Михайлівської і Карнаухово-Хутірської волостей.[1]

На 1925 район у документах називають Криничуватський.

30 грудня 1962 створено укрупнений район з центром Кринички, до складу якого увійшли селища міського типу Аули, Кринички, Щорськ, а також сільради Криничанського і Щорського районів.[2]

4 січня 1965 затверджено район (центр — смт Кринички) в складі Аулівської, Криничанської та Щорської селищних Рад і сільрад Криничанського району: Адамівської, Болтишківської, Ганно-Зачатівської, Гуляйпільської, Жовтневої, Катеринопільської, Кудашівської, Маломихайлівської, Новоселівської, Покровської, Преображенської, Семенівської та Червоноіванівської.[3]

Адміністративно-територіальний поділ[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 3 селищні ради та 18 сільських рад, які об'єднують 111 населених пунктів та підпорядковані Криничанській районній раді. Адміністративний центр — смт Кринички[4].

2008 року з обліку знято селище Адамівське.

Населення[ред. | ред. код]

За даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області кількість населення у районі на 1 лютого 2011 року становила 36 549 осіб[5].

Станом на січень 2015 року тут мешкало 35 468 осіб, з них міського населення — 11 150, сільського — 24 318 осіб[6].

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[7]:

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість[ред. | ред. код]

У районі працюють 5 промислових підприємств, такі як сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Дар», Аулівська хлоро-переливна станція, районна друкарня, управління з експлуатації газового господарства, Аулівське водопровідне господарство, яке забезпечує питною водою міста Дніпро, Кам'янське, Дніпровський і Криничанський райони.

На території району діють гранітні кар'єри: Грушівський (площа 9 га), Калинівський (площа 9 га), Кудашівський (площа 39 га), де видобувається сірий граніт, придатний для виробництва облицювальних блоків та інших виробів, Світлогірський піщаний кар'єр (площа 6 га).

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Основним в економіці Криничанського району є виробництво продукції сільського господарства. У районі створені 47 сільськогосподарських агроформуваннь, 301 фермерське господарство, рибне господарство. Філіалом обласного держплемоб'єднання вирощуються племінні тварини, надаються послуги щодо запліднення тварин у господарствах району.

З переробних підприємств на території району знаходяться ВАТ «Божедарівський елеватор» та комбікормовий завод.

Провідними галузями у сільськогосподарському виробництві району є рослинництво, яке займає 73% від загальної кількості виробництва валової продукції, і тваринництво — 27%. Головне місце у структурі галузі рослинництва посідає вирощування зернових культур, які займають до 50% посівних площ району. Питома вага посівних площ соняшнику в загальній структурі становить до 20%.

Цукровий буряк вирощується на площі 200–300 га.

У тваринництві основна увага приділяється вирощенню великої рогатої худоби та свиней, а також виробництву молока.

Транспорт[ред. | ред. код]

Районом проходить автошлях E50М04.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

У районі функціонують 29 шкіл, будинок дитячої та юнацької творчості, центр учнівської молоді, 28 дошкільних закладів.

Культура[ред. | ред. код]

На території району діють 25 будинків культури та клубів, 26 бібліотек, 4 музеї (в селищах Кринички і Божедарівка та 2 в селі Червоноіванівка), 2 школи естетичного виховання. При районному Будинку культури є театр, який має звання народного. Також у районі працюють 3 ансамблі естрадної пісні, ансамбль народних інструментів, драматичні, фольклорні, вокально-хорові колективи, чоловічий вокальний ансамбль «Козаки» — лауреат обласного фестивалю національного та духовного відродження Придніпров'я.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Для забезпечення медичним обслуговуванням у районі функціонують 2 районні та 6 дільничних лікарень, 10 амбулаторій, 32 фельдшерсько-акушерських пункти.

Спорт[ред. | ред. код]

Спортивна база району включає в себе стадіон у селищі Кринички, площинні спортивні споруди (майданчики, поля — 48 одиниць), 7 стрілецьких тирів, 15 спортивних залів. У районі функціонують 2 спортивних клуби, дитячо-юнацька спортивна школа з розвитку таких видів спорту як футбол, баскетбол та важка атлетика. При господарствах та організаціях створено 10 спортивних команд, які постійно беруть участь у змаганнях з футболу, міні-футболу та волейболу районного та обласного рівнів.

Особистості[ред. | ред. код]

Криничанщина пишається своїми талановитими земляками — академіком-фольклористом І. Березовським, заслуженим артистом України Ф. Ткачем та заслуженим діячем мистецтв України Г. Мусатовою.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Криничанського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 53,30% (проголосували 15 229 із 28 572 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 42,87% (6 529 виборців); Юлія Тимошенко - 10,43% (1 588 виборців), Анатолій Гриценко - 9,93% (1 512 виборців), Олег Ляшко - 8,81% (1 342 виборців), Сергій Тігіпко - 8,66% (1 319 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,86%.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Вільногірськ Верхньодніпровський район Петриківський район,
Кам'янське
П'ятихатський район Gray compass rose.svg Дніпровський район
Софіївський район Солонянський район Солонянський район