Криничанський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Криничанський район
Coat of Arms of Krynychky raion.svg Flag of Krynychky raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1222000000
Утворений: 1923 р.
Населення: 35 087 (на 1.04.2016)
Площа: 1684 км²
Густота: 21.7 осіб/км²
Тел. код: +380-5654
Поштові індекси: 52300—52381
Населені пункти та ради
Районний центр: Кринички
Селищні ради: 3
Сільські ради: 18
Смт: 3
Села: 103
Селища: 5
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 52300, Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, смт. Кринички, вул. Михайла Грушевського, 2, 2-10-97
Веб-сторінка: Криничанська РДА
Голова РДА: Дідич Валентин Володимирович
Голова ради: Тарабрін Володимир Федорович

Commons-logo.svg Криничанський район у Вікісховищі

Кринича́нський райо́н — район у Дніпропетровської області. Районний центр — смт Кринички. Населення становить 35,2 тис. чоловік (станом на 1 січня 2016 р).

Географія[ред.ред. код]

Межує із Дніпровським, Солонянським, Софіївським, П'ятихатським, Верхньодніпровським і Петриківським районами.

Основними водними артеріями району є мілководні річки Мокра Сура і Базавлук.

Загальна площа сільгоспугідь становить 149 тис. га, у тому числі 121,1 тис. га орної землі. Штучні водоймища, які використовують для зрошення полів та розведення риби, займають 3,4 тис. га, лісові насадження — 3 тис. га. Серед мінеральних ресурсів району — поклади граніту та піску.

Історія[ред.ред. код]

Криничанський район було створено у 1923 році. У 1962 році створено укрупнений район з центром Кринички, до складу якого увійшли селища міського типу Аули, Кринички, Щорськ, а також сільради Криничанського і Щорського районів.

Адміністративно-територіальний поділ[ред.ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 3 селищні ради та 18 сільських рад, які об'єднують 111 населених пунктів та підпорядковані Криничанській районній раді. Адміністративний центр — смт Кринички[1].

2008 року з обліку знято селище Адамівське.

Населення[ред.ред. код]

За даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області кількість населення у районі на 1 лютого 2011 року становила 36 549 осіб[2].

Станом на січень 2015 року тут мешкало 35 468 осіб, з них міського населення — 11 150, сільського — 24 318 осіб[3].

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[4]:

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

У районі працюють 5 промислових підприємств, такі як сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Дар», Аулівська хлоро-переливна станція, районна друкарня, управління з експлуатації газового господарства, Аулівське водопровідне господарство, яке забезпечує питною водою міста Дніпро, Кам'янське, Дніпровський і Криничанський райони.

На території району діють гранітні кар'єри: Грушівський (площа 9 га), Калинівський (площа 9 га), Кудашівський (площа 39 га), де видобувається сірий граніт, придатний для виробництва облицювальних блоків та інших виробів, Світлогірський піщаний кар'єр (площа 6 га).

Сільське господарство[ред.ред. код]

Основним в економіці Криничанського району є виробництво продукції сільського господарства. У районі створені 47 сільськогосподарських агроформуваннь, 301 фермерське господарство, рибне господарство. Філіалом обласного держплемоб'єднання вирощуються племінні тварини, надаються послуги щодо запліднення тварин у господарствах району.

З переробних підприємств на території району знаходяться ВАТ «Божедарівський елеватор» та комбікормовий завод.

Провідними галузями у сільськогосподарському виробництві району є рослинництво, яке займає 73% від загальної кількості виробництва валової продукції, і тваринництво — 27%. Головне місце у структурі галузі рослинництва посідає вирощування зернових культур, які займають до 50% посівних площ району. Питома вага посівних площ соняшнику в загальній структурі становить до 20%.

Цукровий буряк вирощується на площі 200–300 га.

У тваринництві основна увага приділяється вирощенню великої рогатої худоби та свиней, а також виробництву молока.

Транспорт[ред.ред. код]

Районом проходить автошлях E50М04.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

У районі функціонують 29 шкіл, будинок дитячої та юнацької творчості, центр учнівської молоді, 28 дошкільних закладів.

Культура[ред.ред. код]

На території району діють 25 будинків культури та клубів, 26 бібліотек, 4 музеї (в селищах Кринички і Божедарівка та 2 в селі Червоноіванівка), 2 школи естетичного виховання. При районному Будинку культури є театр, який має звання народного. Також у районі працюють 3 ансамблі естрадної пісні, ансамбль народних інструментів, драматичні, фольклорні, вокально-хорові колективи, чоловічий вокальний ансамбль «Козаки» — лауреат обласного фестивалю національного та духовного відродження Придніпров'я.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Для забезпечення медичним обслуговуванням у районі функціонують 2 районні та 6 дільничних лікарень, 10 амбулаторій, 32 фельдшерсько-акушерських пункти.

Спорт[ред.ред. код]

Спортивна база району включає в себе стадіон у селищі Кринички, площинні спортивні споруди (майданчики, поля — 48 одиниць), 7 стрілецьких тирів, 15 спортивних залів. У районі функціонують 2 спортивних клуби, дитячо-юнацька спортивна школа з розвитку таких видів спорту як футбол, баскетбол та важка атлетика. При господарствах та організаціях створено 10 спортивних команд, які постійно беруть участь у змаганнях з футболу, міні-футболу та волейболу районного та обласного рівнів.

Особистості[ред.ред. код]

Криничанщина пишається своїми талановитими земляками — академіком-фольклористом І. Березовським, заслуженим артистом України Ф. Ткачем та заслуженим діячем мистецтв України Г. Мусатовою.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Криничанського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 53,30% (проголосували 15 229 із 28 572 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 42,87% (6 529 виборців); Юлія Тимошенко - 10,43% (1 588 виборців), Анатолій Гриценко - 9,93% (1 512 виборців), Олег Ляшко - 8,81% (1 342 виборців), Сергій Тігіпко - 8,66% (1 319 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,86%.[5]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]