Аули

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
смт Аули
Auly myk gerb.png Auly prapor.png
Герб Прапор
Станція Воскобійня
Станція Воскобійня
Аули
Розташування міста Аули
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Криничанський район
Громада Аульська селищна громада
Код КОАТУУ: 1222055300
Облікова картка Аули 
Основні дані
Засноване 18 століття
Статус з 1958 року
Площа 5,58 км²
Населення 4 345
Густота 778 осіб/км²
Поштовий індекс 52310 — 52312
Телефонний код +380 5654
Географічні координати 48°33′18″ пн. ш. 34°27′38″ сх. д. / 48.55500° пн. ш. 34.46056° сх. д. / 48.55500; 34.46056Координати: 48°33′18″ пн. ш. 34°27′38″ сх. д. / 48.55500° пн. ш. 34.46056° сх. д. / 48.55500; 34.46056
Висота над рівнем моря 70—160 м
Водойма Кам'янське водосховище, Дніпро
Відстань
Найближча залізнична станція: Воскобійня
До станції: 2 км
До райцентру:
 - фізична: 21 км
 - автошляхами: 28 км
До обл. центру:
 - фізична: 41 км
 - автошляхами: 61 км
Селищна влада
Адреса смт Аули, вул. Дзержинського, 48, 2-54-97
Голова селищної ради Главчев Федір Георгійович
Карта
Аули. Карта розташування: Україна
Аули
Аули
Аули. Карта розташування: Дніпропетровська область
Аули
Аули

Ау́ли — селище міського типу в Україні, центр Аульської селищної територіальної громади Криничанського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року складало 4345 осіб.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Аули розташовані на правому березі Кам'янського водосховища і є західним передмістям Кам'янського. Відстань до меж міста — 3 кілометри. Вище за течією на відстані 1 км розташований смт Дніпровське (Верхньодніпровський район). Поруч проходять автомобільна дорога Н08 і залізниця, станція Воскобійня за 1 км.

Рельєф селища нерівний: висота над рівнем моря біля берегів водосховища 70—80 метрів, але в південній частині селища є різке підвищення до 160 метрів.

Історія[ред.ред. код]

На території сучасного селища виявлено два поселення та курганний могильник доби бронзи (15—9 століття до н. е.). Виявлено також 4 слов'янські поселення, з них 2 належать до черняхівської культури, поселення 8 століття та періоду Київської Русі[1].

За часів Запорозької Січі у цій місцевості було зимівників. Після ліквідації Січі вони були перетворені на державну слободу Романкове (тепер частина Кам'янського), у складі якої було поселення Авули. 1797 року там налічувалось 55 дворів та 221 мешканець[2].

Стосовно походження назви існують різні версії. За однією з них, назву поселенню дала Катерина ІІ, коли під час подорожі на південь зупинилась у сусідньому селі Шошинівці. Оглядаючи місцевість з шошинівської церкви, вона помітила на обрії хутір і запитала: «А що це за аул?». Відтоді ця назва закріпилася за поселенням.

Інші дослідники, зокрема Кругляк Ю., вважають цю версію неправдоподібною. Натомість, висувають версію на основі переказу місцевого старожила. Згідно з нею назву поселенню дали татари, які були тут першими поселенцями.

Розташування Аулів біля судноплавного Дніпра та торгових шляхів сприяло збільшенню кількості населення. 1886 року у слободі Аули (Романкове 2-ге) мешкало 1945 осіб. Тут було 426 дворів, православна церква, базар по неділям. Слобода входила до Романківської волості Катеринославського повіту[3]. На розвиток села вплинуло також близьке розташування промислових підприємств Кам'янського, де був попит на робочі руки. 1896 року в селі були 2 хлібні магазини, 3 торгові, бакалійні і мануфактурні лавки, корчма.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3804 осіб (1864 чоловічої статі та 1940 — жіночої), з яких 3800 — православної віри[4].

За матеріалами подвірного перепису 1898 року в Аулах налічувалось вже 638 господарств і 3 910 жителів[5]. У селі діяла земська школа, заснована 1885 року.

Під час Першої світової війни і громадянської війни Аули неодноразово захоплювали війська різних армій: німецько-австрійські, УНР, більшовицькі, білогвардійські. 31 грудня 1919 року війська Червоної армії захопили Аули, у січні 1920 року остаточно встановлено радянську владу.

В ході колективізації наприкінці 20-х—початку 30-х років в Аулах було створено колгоспи.

Напередодні Німецько-радянської війни в Аулах працювали середня, дві семирічні школи, клуб на 400 місць, лікарська амбулаторія.

З 19 серпня 1941 року село було окуповано німецькими військами. 1943 року під час наступу радянської армії в районі Аул відбулася переправа через Дніпро. Бої за Аульський плацдарм, який захищав переправу тривали майже місяць. 22 жовтня Аули були звільнені від окупації. Після війни почалась відбудова господарства, згодом колгоспи було об'єднано в один — ім. Свердлова.

Нові будинки в Аулах, 1965 рік

1956 року поблизу Аул на Дніпрі почалось будівництво Середньодніпровської ГЕС. Прибережна частина Аул була затоплена, жителі переселилися на пагорб (ця частина села зараз називається Новими Аулами).

У червні 1958 року за рішенням Дніпропетровського облвиконкому Аули були віднесені до категорії селищ міського типу.

Сучасність[ред.ред. код]

Селище газифіковане, забезпечене централізованим водопостачанням.

Підприємства[ред.ред. код]

В Аулах розташоване обласне комунальне підприємство Аульський водовід, яке забезпечує водою Кам'янське і Дніпро. Водогін для цих великих міст побудували вище них по течії Дніпра, щоб уникнути потрапляння у нього стоків промислових підприємств.

Інше крупне підприємство — КП «Аульська хлоропереливна станція». Забезпечує рідким хлором більшість міст України.

Заклади соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Аульська середня загальноосвітня школа;
  • Дошкільний навчальний заклад;
  • Аульська дільнична лікарня;
  • Селищна бібліотека;
  • Будинок культури;
  • музична школа.

Персоналії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Краткие сообщения Института археологии АН УССР, 1959. — т. 12. — с. 97, 100, 101.
  2. Материалы для историко-статистичесокго описания Екатеринославськой епархии, вып. 1, с. 170, 171
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-59)
  5. Материалы для оценки земель Екатеринославской губернии. — Т. 1. Екатеринославский уезд. —с. 121–129

Посилання[ред.ред. код]