Черешинська Наталія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Наталія Миколаївна Черешинська
Chereshynska.jpeg
Народилася 11 лютого 1960(1960-02-11) (57 років)
м. Горлівка, Донецька область
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Проживання Київ
Діяльність журналістика
Alma mater Київський державний університет імені Тараса Шевченка
Посада головний редактор журналу «Аграрний тиждень. Україна»
Діти Черешинський Валентин Володимирович
Нагороди
Заслужений журналіст України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Ната́лія Микола́ївна Череши́нська (* 11 лютого 1960(19600211), м. Горлівка Донецької області) — українська журналістка, головний редактор журналу «Аграрний тиждень. Україна». Заслужений журналіст України (2008).

Член Національної спілки журналістів України.

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася в Горлівці на Донеччині. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1984) за спеціальністю журналістика.

Трудову діяльність розпочала 1977 року старшою піонервожатою Горлівської школи-інтернату № 1. Після здобуття вищої освіти з 1984 році — молодший редактор Головної редакції програм на Київ та Київську область Державного комітету УРСР з телебачення і радіомовлення. Чотири роки (1988—1992) працювала редактором, автором і ведучою інформаційних і тематичних телепрограм «На землі Київській», «За київським часом», «Є на Київщині село». Згодом створила авторський телевізійний проект «Подруга», була ведучою телемостів тематичної програми «Київська панорама». З 1992 по 1995 рік — ведуча програм Державної телерадіомовної компанії України, відділів інформації та «Соціальний барометр» редакції «Право» творчого об'єднання «Громада» Національної телекомпанії України (НТКУ). З 1995 року започаткувала авторський проект — щоденну інформаційну програму «Агромагазин» (ведуча, завідувач відділу). У 1997—1999 роках — керівник групи редакції економіки, спеціальний кореспондент редакції «Регіон» НТКУ. У творчому доробку також — недільна ранкова програма «Хто рано встає».

З 1999-го — радник Міністра з питань зв'язків із засобами масової інформації — керівник прес-служби Міністерства агропромислового комплексу України (АПК). Згодом у Міністерстві аграрної політики України — заступник начальника Управління патронатної служби Міністра (2000—2005). Водночас творчо працювала на телеканалі ЮТАР як ведуча публіцистичної програми «Гаряча лінія», публікувалася в газеті «Урядовий кур'єр», аграрних журналах «Пропозиція», «Овочівництво», «Ефективне птахівництво та тваринництво».

У 2005—2006 роках — заступник голови ради директорів Асоціації «Союз птахівників України»[1] і позаштатний радник Віце-прем'єр-міністра України з питань АПК. З 2006 року — заступник начальника Управління патронатної служби Міністра, начальник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю Мінагрополітики України. З листопада 2006 року реалізувала авторську ідею створення всеукраїнської ділової газети «Аграрний тиждень. Україна» (керівник проекту), з 2012 року — однойменний журнал.

Проживає в Києві.

Творчі здобутки[ред.ред. код]

Авторські телепрограми «Подруга», «Агромагазин», остання програма в середині 1990-х років двічі була дипломантом Міжнародного фестивалю сільських програм у Польщі.

Автор статей у періодиці.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Член правлінь Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» та Всеукраїнського автомобільного клубу журналістів. Від початку 2000-х років брала активну участь в організації та проведенні доброчинних акцій преси, зокрема міжнародних журналістських автопробігів «Дорога до Криму: проблеми та перспективи» (до 2008), «Пам'ять батьківського подвигу — в серцях наших» (2010)[2], міжнародних авторалі журналістів «Київська осінь»[3], всеукраїнських семінарів для журналістів «Культура мови — культура нації» (у рамках конференції «Мова. Суспільство. Журналістика»)[4][5][6] та інших заходів, що проводилися, зокрема, спільно з Держкомтелерадіо України, Інститутом журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ВАКЖ.

На громадських засадах була помічником народного депутата України Івана Кириленка[7] (2002—2003), членом журі Загальнонаціонального конкурсу публікацій у ЗМІ на тему реформування земельних відносин в Україні «Моя Земля»[8].

Делегат XIV звітно-виборної конференції Київської організації НСЖУ (29.03.2017).

Нагороди, відзнаки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Людмила Мех. «Пам'ять батьківського подвигу — в серцях наших» // Золоте перо. Людмила Мех. — К.: Експрес-Поліграф, 2012. — C. 197—206.
  • Успішна жінка: у політиці, бізнесі, юриспруденції, медицині, науці, культурі, громад. житті: інформ.-вид. проект. Вип. 4. — Київ: Статус-Україна, 2014. — С. 136.
  • Агропромисловий комплекс України: сьогодення та майбутнє. Вип. 2. — Київ: Видавництво «Престиж Медіа Інформ», 2010. — С. 67.
  • Агропромисловий комплекс Українисьогодення та майбутнє. Вип. 4. — Київ: Видавництво «Престиж Медіа Інформ», 2012. — С. 206.

Посилання[ред.ред. код]