Ютар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ЮТаР
Українська корпорація «Телебачення і Радіомовлення «ЮТаР»[1]
UTAR-logo.png
Країна Україна Україна
Зона мовлення Київ, Київська область
Час мовлення 20 годин на добу
Мова мовлення Українська, Російська
Центр керування Флаг Київа Київ
Дата початку
мовлення
29 червня 1992
Дата кінця мовлення 20 червня 2002[2][3]
Причина закриття рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 17 квітня 2002
Сайт utar.kiev.ua

ЮТаР (Українська корпорація "Телебачення і Радіомовлення «ЮТаР») — колишній український телеканал.

Історія[ред.ред. код]

ЮТаР був заснований у 1989 році як компанія, що займалася створенням і обслуговуванням в Києві мереж кабельного телебачення. У липні-серпні 1991 року на 7 каналі в Києві серед інших виходили програми, надані телекомпанією «Ютар», яка представляла культурологічні програми виробництва своїх німецьких партнерів з телерадіокомпанії «Deutsche Welle» — «Поворотна сцена Європи» і деякі інші. При цьому сама телекомпанія «Ютар» люб'язно погоджувалася виконувати за заявками ЖЕКів роботи зі створення і налагодження систем колективного прийому сьомого та інших телеканалів.

Восени 1991 року з'являється в ефірі на 32-му каналі в м. Києві. Спочатку 2-3-годинними блоками по вівторках і суботах, а потім щодня. Ефір телекомпанії «Ютар» в 1991 році складався з художніх та мультиплікаційних фільмів, передач виробництва німецької телерадіокомпанії «Deutsche Welle», перекладених на російську мову (голосом або субтитрами), добірок відеокліпів, а також ряду авторських програм виробництва самої телекомпанії «Ютар», зокрема, передачі під назвою «Програма» О!? … ". Мовлення на 32 каналі компанія припинила в січні 1992-го.

Навесні 1992 телекомпанія «Ютар» була реорганізована в Українську корпорацію "Телебачення і Радіомовлення «Ютар». Таку гучну назву пояснювали великими амбіціями і грандіозними планами, які виношувало керівництво організації.

Мовлення ТРК «Ютар» на 37 каналі почалося 29 червня 1992 — поки тільки «технічне» (як повідомляла заставка). Щодня з 15:00 до 23:00 транслювалися художні та мультиплікаційні фільми, а також відеокліпи. Трансляції програм ТРК «Ютар» на 37 телеканалі в 1992 році здійснювалися під брендом «Ютар — плюс». До кінця серпня у телекомпанії з'явився ранковий блок. До вересня поступово почала формуватися програмна сітка.

Згодом на телеканалі «Ютар» з'явилися і власні інформаційні програми — щоденні «Новини УНІАР», які телекомпанія готувала за сприяння Українського Незалежного Інформаційного Агентства «Республіка» (УНІАР). Це агентство готувало для телеканалу і щотижневу інформаційно-аналітичну програму — «Десятка» з рядом інших інформаційних проектів. Примітно, що в даних інформаційних програмах синхрони і титри робилися згідно з нормами Скрипниківки.

Співпраця УНІАР і телеканалу «Ютар» тривала до 4 вересня 1995 року, коли телеканал розірвав договір з агентством. Дехто вбачав у цьому розриві наслідок політичного тиску. Канал «Ютар» пов'язували спочатку з Павлом Лазаренком, згодом звинувачували в симпатіях до Юлії Тимошенко[4].

17 квітня 2002 Національна рада з питань телебачення і радіомовлення відмовила телекомпанії ЮТАР в переліцензуванні, і віддала право мовлення на 37 телеканалі телекомпанії TV-Табачук. 20 червня 2002 року о 13.10 попри рішення Господарського суду м. Києва № 19 / 296 від 15 травня 2002 року — телекомпанії «ЮТАР» перекрито вихід в ефір[5].

Керівництво[ред.ред. код]

  • президент — Хлус Ніна Леонідівна
  • генеральний директор — Метерчук Василь Григорович
  • редакція інформації — Тетерятник Валерій Петрович
  • редакція суспільно-політичних програм — Метерчук Тамара Іванівна
  • рекламний відділ — Приділіна Наталія Андріївна

Наповнення каналу[ред.ред. код]

  • Новини «ЮТАР». Періодичність — 1 раз на день, керівник — Тетерятник Валерій Петрович
  • Рада. Періодичність — субота, керівник — Метерчук Тамара Іванівна
  • Музичний тижневик. Періодичність — субота, керівник — Велика Леся
  • Прем'єр-відео. Періодичність — субота, керівник — Калантай Євген
  • Арт-афіша. Періодичність — субота, керівник — Волконович Юлія
  • Людина собаці друг. Періодичність — субота, керівник — Мудрик Катерина
  • Уроки постмодернізму. Періодичність — субота, ведучий — Корчинський Дмитро Олександрович

Примітки[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]