Черніченко Олександр Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Черніченко Олександр Анатолійович
UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png Капітан
Черніченко Олександр Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 19 квітня 1968(1968-04-19)
УРСР Підволочиськ, Тернопільська область
Смерть 29 березня 2015(2015-03-29) (46 років)
Україна Гранітне, Донецька область
Університет Академія ДПСУ
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЕ МЕХ (2016).png Механізовані війська
Формування
72 ОМБр (1).png
72 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Олекса́ндр Анато́лійович Черніче́нко (нар. 19 квітня 1968(19680419), смт Підволочиськ, Тернопільська область, Українська РСР — пом. 29 березня 2015, с. Гранітне, Волноваський район, Донецька область, Україна) — капітан Збройних сил України.

Життєвий шлях[ред.ред. код]

Народився 1968 року в смт Підволочиськ на Тернопільщині, у родині військового. Навчався у Підволочиській середній школі. Через службу батька родина переїхала до м. Одеса, де Олександр пішов у 3-ій клас. По закінченні школи в Одесі, продовжив навчання в сільськогосподарському технікумі у Молдові.

Після проходження строкової військової служби вирішив стати військовослужбовцем. Закінчив школу прапорщиків, Академію Державної прикордонної служби в Хмельницькому. Проходив службу на посаді начальника 4-ї прикордонної застави імені М. Щербини Чернівецького прикордонного загону ДПСУ. 1993 року був поранений при виконанні службових обов'язків. Після лікування продовжив службу в місті Рівне. 2008 року у званні капітана звільнений в запас. Повернувся у рідний Підволочиськ, працював у сусідньому місті Волочиську в КП «ЖЕК».

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 2014 року призваний Рівненським військовим комісаріатом за частковою мобілізацією як доброволець.

Капітан, заступник командира з озброєння 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква. Від січня 2015-го перебував у зоні бойових дій.

29 березня 2015 загинув під час мінометного обстрілу російськими терористами ротного опорного пункту поблизу села Гранітне Волноваського району. Противник обстрілював позиції батальйону з мінометів та артилерійської зброї калібром 122 і 152 мм, — з району аеродрому, на 3 км східніше Гранітного та з району лісосмуги на 1,5 км західніше с. Нова Мар'ївка. Ще один військовослужбовець дістав поранення[1][2].

Похований 2 квітня на кладовищі міста Волочиськ, Хмельницька область[3][4].

Без Олександра лишилися мати Баушева (Черніченко) Валентина Василівна, сестри, дружина Оксана Миколаївна, син Максим 2005 р.н.

Нагороди та звання[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

13 жовтня 2015 на фасаді будівлі Підволочиської ЗОШ І-ІІІ ступенів відкрили пам'ятну дошку загиблому учаснику АТО Олександру Черніченку[6].

14 жовтня 2015 в центрі міста Рівне, на перехресті вулиць Соборної та 16 Липня, відкрили дошку пам'яті Героям АТО та Майдану, серед світлин вшанований полеглих захисників України — мешканець Рівного Олександр Черніченко[7].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]