Чина скельна
| Чина скельна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Чина (Lathyrus) |
| Вид: | L. saxatilis
|
| Біноміальна назва | |
| Lathyrus saxatilis (Vent.) Vis.
| |
Чина скельна[1], горошок скельний[2] (Lathyrus saxatilis) — вид квіткових рослин родини бобових (Fabaceae).
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Це тонкий, слабо запушений, трав'янистий однорічник, 7–45(80) см. Стебла кутасті, не крилаті, не лазять, висхідні, сильно розгалужені принаймні біля основи. Листки з 2–4 парами листочків; листочки 2.5–32 × 0.5–4 мм. Квітки блідо-блакитні чи кремові, 6–8 мм, поодинокі. Чашечка 2.5–4 мм, гола; зубці однакові, коротші за трубку. Біб лінійно-довгастий, 14–28 × 3.5–7 мм, голий. Насіння 3–6, гладке, майже кулясте, коричневе чи чорне, рідко строкате, 2.3–3.2 × 2.2–2.8 мм[3][4][5].
Поширення[ред. | ред. код]
Північна Африка: пн. Алжир, пн. Лівія, Марокко; Західна Азія: Туреччина, Кіпр, Сирія; Європа: Боснія і Герцеговина, Хорватія, Франція (у т. ч. Корсика), Греція (у т. ч. Крит), Італія (у т. ч. Сардинія, Сицилія), Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Словенія, Іспанія (у т. ч. Балеарські острови), Україна. Вид зустрічається на скелястих схилах і пов'язаний з антропогенним середовищем, особливо на узбіччях доріг[6].
В Україні вид росте на сухих схилах, осипах — у пд. зх. ч. Криму[1].
Використання[ред. | ред. код]
Вид є диким родичем (у групі таксонів 4) і потенційним донором генів культивованого гороху трав’янистого, вики запашної, гороху запашного, вики кіпрської та ряду інших культивованих видів Lathyrus[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 204.
- ↑ Lathyrus saxatilis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Lathyrus saxatilis. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 23.03.2023. (англ.)
- ↑ Lathyrus saxatilis. Tela Botanica. Процитовано 23.03.2023. (фр.)
- ↑ Lathyrus saxatilis. Flora Vascular. Процитовано 23.03.2023. (ісп.)
- ↑ а б Rowe, J.; Shehadeh, A.; Maxted, N. (2019). Lathyrus saxatilis. The IUCN. Процитовано 23.03.2023. (англ.)
| ||||||||