Чобану Степан Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степан Чобану
Степан Іванович Чобану
UA-OF3-MAJ-GSB-H(2015).png Майор
Чобану Степан Іванович.jpg
Загальна інформація
Народження 21 грудня 1963(1963-12-21)
Долинське, Ренійська міська громада, Ізмаїльський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 28 лютого 2022(2022-02-28) (58 років)
Кропивницький, Україна
(в повітряному бою)
Національність українець молдовського походження
Alma Mater Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків
Ступінь льотчик-винищувач
Військова служба
Роки служби 1987—2010, 2015—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Командування
831 БрТа
Нагороди та відзнаки
Герой України

Степан Іванович Чобану (21 грудня 1963, с. Долинське, СРСР — 28 лютого 2022, м. Кропивницький, Україна) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Степан Чобану народився 21 грудня 1963 року у селі Долинському, нині Ренійської громади Ізмаїльського району Одеської області в сім'ї робітників.

У 1981 році пішов на навчання до Ізмаїльского ТСААФ, закінчив курси водія на вантажному автомобілі.

У 1982 році був призваний на строкову службу в армію, водієм санітарного автомобілю, в м.Умані, в одному з навчальних авіаційних полків, де познайомився з багатьма курсантами-льотчиками, після чого прийняв рішення на вступ до льотного училища в м.Чернігів. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1987). Один з небагатьох курсантів, які завершили навчання на бойовому літаку МіГ-23.

З 1987 року служив в 190-му винищувальному авіаційному полку, дислокованому у місті Кіровограді, на аеродромі Канатове, проживав на вулиці Добровольського 7. 1990 року пройшов перенавчання на літак Су-27 й був направлений для подальшого проходження служби у 831-й винищувальний авіаційний полк, дислокований у місті Миргороді. З 1992 року, присягнувши на вірність народу України продовжував гідно виконувати свій військовий обов'язок у лавах Збройних сил України. В скрутні часи для країни, при дефіциті авіаційного гасу, польотів та відсутності грошового забезпечення, не дивлячись на це, як і багато їнших авіаторі продовжував виконувати поставлені задачі з чергування в складі сил ППО, та захисту нашої країни. Здобув кваліфікацію «Військовий льотчик 1 класу», його загальний наліт склав понад 1100 годин на літаках Л-39, МіГ-23 (модифікацій «М», «МЛ», «МЛД»), Су-27. Учасник багатьох навчань та досліджень військової техніки, брав участь у трьох військових парадах з нагоди Дня Незалежності України — пролітав над Хрещатиком у 1996, 2001, 2008 роках.

2010 року пішов на пенсію, але 2015 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації вирішив повернутися до лав ЗСУ. Як один з найдосвідченіших льотчиків українських Повітряних Сил, постійно виконував бойові чергування в складі сил протиповітряної оборони.

24 лютого 2022 року вивів літак з-під підступного ракетного удару країни-агресора, з честю і гідністю продовжував виконувати бойові вильоти. 28 лютого на літаку Су-27 першим піднявся в повітря і вступив у повітряний бій над містом Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію, був атакований ракетами, внаслідок чого загинув смертю хоробрих. Його дії забезпечили підняття у повітря решти літаків частини, виведення їх з-під удару та перебазування на резервний аеродром[1].

Похований з військовими почестями на військовому цвинтарі у м. Миргороді на Полтавщині[2].

Родина[ред. | ред. код]

Залишилась дружина та двоє синів.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • Ім’я Героя України, льотчика-винищувача Степана Чобану отримала вулиця Добровольского у м. Кропиницькому, на якій він мешкав під час проходження служби у 1987-1989 роках за адресою Добровольського, 7;
  • Іменем Степана Чобану також названа вулиця (колишня Гастелло) у м. Мукачеві на Закарпатті;
  • Іменем Степана Чобану сплановано назвати вулицю у м. Миргороді Полтавської області[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]