Чотириденний робочий тиждень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чотириденний робочий тиждень або стислий робочий графік[1] — це домовленість, коли на робочому місці чи в школі працівники або учні працюють або відвідують школу протягом чотирьох днів на тиждень, а не більш звичних п'яти.[2] Такий режим може бути частиною гнучкого робочого часу і іноді використовується для скорочення витрат, як це видно на прикладі так званого «робочого тижня 4/10», коли працівники працюють звичайні 40 годин протягом чотирьох днів, тобто «чотири-десятий» тиждень.[3] Однак чотириденний тиждень також може бути фіксованим графіком роботи.[1]

Більш обережні спроби запровадити 32-годинний робочий тиждень (чотириденний тиждень і восьмигодинний робочий день разом узяті) не вдавалося втілити протягом наступних 80 років, незважаючи на те, що лишалася підтримка цієї ідеї.

Передумови[ред. | ред. код]

П'ятиденний робочий тиждень є культурною нормою, результатом активності профспілок на початку 1900-х років щодо скорочення шестиденного робочого тижня. [4]

Обґрунтування[ред. | ред. код]

Прагнення впровадити чотириденний робочий тиждень лишалося досить актуальним через різноманітні потенційні переваги, які він може принести. Хоча в основному це не перевірено, ці переваги в основному полягають у скороченні витрат, підвищенні продуктивності та покращенні балансу між роботою та особистим життям. Задум такий, що якщо співробітники або студенти працюватимуть або відвідуватимуть школу на один день на тиждень менше, вони матимуть додатковий час, щоби займатися гобі, проводити час із сім'єю, більше спати та підвищувати загальний моральний дух. Існує кілька способів орґанізації чотириденного тижня: зробити п'ятницю вихідним, половина робочого дня і різні вихідні дні для різних співробітників. Співробітники або студенти мали би бути більш продуктивними та оновленими для продовження роботи або навчання, що компенсує втрачений день, адже інакше вони були би перевтомлені. Крім того, якщо робоче місце або школа будуть працювати на один день на тиждень менше, операційні витрати та екологічні витрати зменшаться як для бізнесу, так і для суспільства. 

Кампанія[ред. | ред. код]

Прихильники чотириденного робочого тижня — це здебільшого трудові активісти й екологи, які стверджують, що скорочений робочий тиждень допоможе працівникам і зменшить викиди. Опоненти вважають, що скорочений робочий тиждень призведе до зменшення обсягів роботи й поставить фірми в невигідні умови через недоступність для клієнтів.[5]

Рух за чотириденний робочий тиждень дещо розвинувся у 1970-х роках, але зрештою згас.

Збільшення частки віддаленої роботи під час пандемії COVID-19 призвело до посилення запиту гнучкої роботи.[4][6]

Під час пандемії COVID-19 декілька країн запропонували та запустили випробування чотириденного робочого тижня. Іспанія оголосила про добровільне, загальнонаціональне трирічне випробування 32-годинного робочого тижня. Прем'єр-міністри Нової Зеландії (Джасінда Ардерн), Фінляндії (Санна Марін) і щорічні рекомендації щодо економічної політики Японії пропонували чотириденний робочий тиждень.[4][7][8]

2022 року Бельгія створила проєкт пакету реформ, схвалений федеральним урядом країни, в якому дозволила працівникам формувати запит на чотириденний робочий тиждень.[9]

Основні результати експериментів[ред. | ред. код]

  • Perpetual Guardian, новозеландська компанія з планування щодо нерухомості, у 2018 році ввела чотириденний робочий тиждень після успішного експерименту, під час якого продуктивність зросла на 20 %, також зросла задоволеність персоналу, а рівень стресу зменшився. Цей експеримент привернув увагу всього світу.[5]
  • Спроба ввести три дні вихідних у Microsoft Japan у 2019 році дозволила підвищити продуктивність на 40 %, а також підвищити ефективність роботи решти компанії, наприклад, економію електроенергії на 23 %.[5]
  • Два експерименти в Ісландії в період з 2015 по 2019 рік, під час яких робочий час було скорочено до 35 годин на тиждень без зменшення оплати праці для 2500 працівників, призвели до «різко покращеного» добробуту. Продуктивність і якість обслуговування не знизилися, а також покращився баланс між роботою та особистим життям, а відчуття стресу зменшилось. Дослідження проводили британський аналітичний центр Autonomy та ісландська асоціація сталої демократії.[10] Незважаючи на те, що експеримент був оформлений як «чотириденний тиждень», розглядався саме скорочений робочий час, не обов'язково стиснутий до чотирьох днів. Переважна більшість працедавців зменшила робочий день на три години й більше на тиждень, а не на вісім. Угоди про скорочення робочого часу після експерименту призвели до його скорочення на годину або менше.[11]

Уряд штату Юта[ред. | ред. код]

У 2008 році всі співробітники уряду штату Юта почали працювати по десять годин з понеділка по четвер.[2][12] Закриваючи урядові установи штату по п'ятницях, держава очікувала заощадити на експлуатаційних витратах на кшталт електроенергії, тепла, кондиціонування повітря та бензину для державних транспортних засобів.[12] Однак штат Юта припинив цю практику в 2011 році, коли законодавчі збори штату Юта подолали вето губернатора Гері Герберта на узаконення п'ятиденного робочого тижня.[13]

Багато органів місцевого самоврядування вже багато років мають альтернативні графіки.[14][15][16]

Державні школи K-12 у Сполучених Штатах[ред. | ред. код]

Державні школи на Гаваях закривалися 17 п'ятниць у 2010 році[17] Понад 100 шкільних округів у сільській місцевості Сполучених Штатів змінили навчальний тиждень на чотириденний тиждень;  більшість також подовжували кожен навчальний день на годину або більше.[18][19] Зміни часто вносилися, щоб заощадити на транспорті, опаленні та заміні вчителів.[18]

Вища освіта у США[ред. | ред. код]

У січні 2022 року коледж Д'Ювілля оголосив про перехід на 4-денний 32-годинний робочий тиждень для всього персоналу та адміністрації без будь-яких змін у заробітній платі чи пільгах співробітників.[20] Раніше працівники працювали 37,5 годин на тиждень. Ця ініціатива була продовженням пілотної програми 2020 року, яка отримала позитивні відгуки від співробітників.[21] Програма описана як пробна версія на 6 місяців.[22]

Державна служба Ґамбії[ред. | ред. код]

У Ґамбії з 1 лютого 2013 року президент Яхья Джамме запровадив чотириденний робочий тиждень для державних службовців. Робочий час був обмежений з понеділка по четвер з 08:00 до 18:00, а п'ятниця була визначена днем відпочинку, щоб мешканці мали більше часу для молитви та сільського господарства. Це положення було скасовано на початку 2017 року його наступником, президентом Адамою Барроу, який встановив половину робочого дня по п'ятницях.[23]

Експеримент Perpetual Guardian у Новій Зеландії[ред. | ред. код]

У Новій Зеландії трастова компанія Perpetual Guardian оголосила в лютому 2018 року, що, починаючи з березня 2018, розпочне пробну версію чотириденного робочого тижня.[24] Шеститижневий експеримент, ініційований засновником Ендрю Барнсом, спостерігав за понад 240 співробітників компанії, які щотижня мали додатковий вихідний, але при цьому отримували повну зарплату.[25] Експеримент привернув увагу міжнародних ЗМІ.[26][27][28][29][30] Наприкінці березня 2018 року Барнс зазначив, що експеримент пройшов добре, оскільки персонал повідомляв про більше часу для сім'ї, гобі, заповнення списків справ і обслуговування будинку.[31][32][33][34]

Експеримент, що його відстежували та оцінювали Школа бізнесу Оклендського університету та Оклендський технологічний університет,[35][36][37] був описаний як успішний[38] і як «повний win-win».[39][40] Потім Perpetual Guardian назавжди продовжив чотириденний робочий тиждень.[41][42] У ході експерименту підвищилася продуктивність,[43] рівень залучення клієнтів[44] та залучення персоналу;[45] знизився рівень стресу персоналу;[46] покращився баланс між роботою та особистим життям.[47][48][49] Дохід компанії залишився стабільним, а витрати знизилися через зменшення використання електроенергії протягом усього періоду.

Експеримент викликав резонанс як у Новій Зеландії[35][50][51][52], так і на міжнародному рівні.[53][54][55][56][57][58][59]

Барнс підтримав цю ініціативу як один зі способів подолання ґендерного розриву в оплаті праці та збільшення різноманітності робочої сили.[60][61] Барнс також вважав цю схему потенційним прикладом робочого місця майбутнього, що забезпечив би привабливість компаній для міленіалів[62] і полегшив транспортні затори в Окленді.[63]

Попри те, що більшість вважала чотириденні робочі тижні успішними, не всі, хто брав участь у випробуванні Perpetual Guardian, змогли адаптуватися, а деякі повідомляли, що відчувають підвищений тиск через необхідність завершити роботу в коротші терміни, особливо в дедлайни.[64]

Прем'єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн запропонувала чотириденний робочий тиждень як засіб підтримки балансу між роботою та особистим життям і туризмом після пандемії COVID-19.[65]

Велика Британія, 2018—2019 роки[ред. | ред. код]

У Сполученому Королівстві наприкінці 2018 та на початку 2019 року спостерігався підвищений інтерес до орґанізацій, які переходили на чотириденний робочий тиждень, серед них були кол-центр Simply Business,[66] ресторан Aizle в Единбурзі та фірма з підвищення продуктивності Think Productive.[67] Повідомлялося, що на початку 2019 року дослідницький фонд Wellcome Trust розглядає можливість переведення всіх своїх співробітників на чотириденний тиждень, але в кінцевому підсумку вони вирішили відмовитися від цього після тримісячного випробування.[68] Проте Лейбористська партія Великої Британії прийняла чотириденний тиждень як офіційну політику партії та пообіцяла перевести країну на нього (без втрати зарплати) до 2029 року, якщо вони переможуть на загальних виборах у грудні 2019 року.[69][70]

Оскільки Лейбористська партія програла загальні вибори у Сполученому Королівстві 2019 року, багато хто хвилювався, що 4-денний робочий тиждень більше не входитиме в їхні плани, але колишній лідер Лейбористів Джеремі Корбін запевнив багатьох, що програш є лише відтермінуванням, а не голосуванням проти цієї політики.[71]

У 2019 році компанія Portcullis Legals із Плімута також прославилася в ЗМІ після переходу на чотириденний робочий тиждень, а також підвищення оплати праці після 5-місячного експерименту та консультацій з колегами. У Portcullis Legals відзначили підвищення продуктивності та зниження рівня стресу серед персоналу, водночас із забезпеченням вищого рівню задоволеності серед своїх клієнтів.[72]

Постачальник точних компонентів Accu з Хаддерсфілда також прославився у 2022 році, перейшовши на чотириденний робочий тиждень після невеликого експерименту в 2019 році.[73]

Японія[ред. | ред. код]

Влітку 2019 року Microsoft Японія провела пробний період із чотириденним робочим тижнем, запропонувавши працівникам оплачувану відпустку по п'ятницях. У той же час вона скоротила тривалість більшості зустрічей від години до півгодини та обмежила кількість учасників зустрічі до п'яти співробітників. За час випробування компанія повідомила про зниження витрат на електроенергію на 23 %.[74] Продажі на одного працівника зросли на 40 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.[75]

Щорічні рекомендації уряду Японії щодо економічної політики на 2021 рік пропонують компаніям дозволити своїм працівникам обрати чотириденний робочий тиждень в межах ініціативи, спрямованої на покращення балансу між роботою та особистим життям у країні.[76]

Теперішні експерименти[ред. | ред. код]

Проводяться активні дослідження в офісі Unilever у Новій Зеландії (2020—2021).[5]

У січні 2022 компанія 4 Day Week Global запустила міжнародне дослідження, яке залучило компанії у Великій Британії, США, Ірландії, Канаді, Австралії та Новій Зеландії. Робітники компаній-учасниць працюватимуть на один день на тиждень менше без зниження оплати праці.[77]

Вплив[ред. | ред. код]

Згідно з дослідженням 2021 року, в якому досліджувалися чотириденні шкільні тижні в Орегоні, перехід на такі навчальні тижні призвів до зниження результатів тестів з читання та математики.[78]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Критика праці
  • 35-годинний робочий тиждень
  • Відпустка
  • Шестигодинний робочий день
  • Триденний тиждень
  • Робочий час
  • Вихідні
  • Інтерфейс робота-життя

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Fact Sheet: Compressed Work Schedules, from United States Office of Personnel Management
  2. ↑ а б Facer, Rex L.; Wadsworth, Lori L. (May 2010). Four-day work weeks: Current research and practice. Connecticut Law Review. 42 (4): 1031—1046.
  3. ↑ Hyatt, Edward; Coslor, Erica (5 березня 2018). Compressed lives: how 'flexible' are employer-imposed compressed work schedules?. Personnel Review. 47 (2): 278—293. doi:10.1108/PR-08-2016-0189. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  4. ↑ а б в Westfall, Sammy (25 червня 2021). Japan proposes four-day workweek as idea gains purchase amid pandemic. The Seattle Times (амер.). Процитовано 14 липня 2021.
  5. ↑ а б в г Xu Elegant, Naomi (1 грудня 2020). Unilever is experimenting with a 4-day work week. Fortune (англ.). Процитовано 14 липня 2021.
  6. ↑ Casalicchio, Emilio (21 червня 2021). UK should seize pandemic 'opportunity' to work more flexibly, says review chief. Politico (амер.). Процитовано 14 липня 2021.
  7. ↑ Jacinda Ardern flags four-day working week as way to rebuild New Zealand after Covid-19. The Guardian. 20 травня 2020. Процитовано 21 жовтня 2021.
  8. ↑ Kelly, Jack (8 січня 2020). Finland Prime Minister's Aspirational Goal Of A Six-Hour, Four-Day Workweek: Will It Ever Happen?. Forbes. Процитовано 21 жовтня 2021.
  9. ↑ Bateman, Tom (15 лютого 2022). Belgium approves 4-day week and right to disconnect. euronews (англ.). Процитовано 7 квітня 2022.
  10. ↑ Pohjanpalo, Kati (6 липня 2021). Iceland Cuts Working Hours With No Productivity Loss, Same Pay. Bloomberg.com (англ.).
  11. ↑ Veal, Anthony (13 липня 2021). Follow Up: Was Iceland's 'Four-Day Week' Was as Successful as Advertised?. Interesting Engineering. The Conversation (амер.). Процитовано 2 січня 2022.
  12. ↑ а б Utah is going to a 4-day workweek. NBC News. Associated Press. 3 липня 2008.
  13. ↑ Heather Kerrigan, Utah's Demise of the Four-Day Workweek, Governing (July 13, 2011).
  14. ↑ Wadsworth, Lori L.; Facer, Rex L.; Arbon, Chyleen A. (1 вересня 2010). Alternative Work Schedules in Local Government: Cui Bono?. Review of Public Personnel Administration. 30 (3): 322—340. doi:10.1177/0734371X10368223.
  15. ↑ Facer, Rex L.; Wadsworth, Lori (June 2008). Alternative Work Schedules and Work–Family Balance: A Research Note. Review of Public Personnel Administration. 28 (2): 166—177. doi:10.1177/0734371X08315138.
  16. ↑ Facer, Rex L.; Wadsworth, Lori L.; Arbon, Chyleen (2009). Cities Leading the Way: The Use of Alternative Work Schedules by Cities. The municipal year book 2009. с. 28—33. ISBN 978-0-87326-571-3. OCLC 874180062.
  17. ↑ Herring, Chris (8 березня 2010). Schools' New Math: The Four-Day Week. The Wall Street Journal.
  18. ↑ а б Toppo, Greg (20 серпня 2002). In rural areas, the four-day school week is growing in popularity. The Christian Science Monitor. Associated Press.
  19. ↑ Four-Day School Weeks. National Conference of State Legislatures. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 3 лютого 2011.
  20. ↑ Kaplan, Juliana (11 січня 2022). A college in upstate New York is shortening the work week to 32 hours, but pay and benefits are staying the same. Business Insider. Процитовано 21 січня 2022.
  21. ↑ Redden, Elizabeth (10 січня 2021). A 4-Day Workweek. Inside HigherEd. Процитовано 21 січня 2022.
  22. ↑ Schwartz, Natalie (7 січня 2022). Inside one college's move to a 4-day workweek. Higher Ed Dive. Процитовано 21 січня 2022.
  23. ↑ Gambia's President Barrow scraps Jammeh's four-day week. BBC News. 3 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
  24. ↑ Kiwi firm Perpetual Guardian to test four-day week with workers on full pay. NZ Herald.
  25. ↑ New Zealand trust company trials three-day weekends for employees. 9Finance Australia.
  26. ↑ Work four days, get paid for five: New Zealand company's new shorter week. The Guardian.
  27. ↑ New Zealand company to trial four-day work week. The Straits Times.
  28. ↑ Στη Νέα Ζηλανδία μία εταιρεία θα πληρώνει τους υπαλλήλους της για πέντε μέρες εργασίας ενώ θα δουλεύουν τέσσερις. HuffPost Greece.
  29. ↑ Quattro giorni di lavoro e cinque di paga: la sperimentazione di un'azienda neozelandese. Vanity Fair Italy.
  30. ↑ Perpetual Guardian to test four-day week. Stuff.co.nz.
  31. ↑ 'Heck it was productive': New Zealand company trials four-day work week .... but will it stick?. South China Morning Post (англ.). Процитовано 2 квітня 2018.
  32. ↑ Perpetual Guardian's four-day working week trial going well. Stuff (англ.). 31 березня 2018. Процитовано 2 квітня 2018.
  33. ↑ Workers embrace four-day week at Perpetual Guardian - NZ Herald. NZ Herald. 29 березня 2018.
  34. ↑ Peters, Lucia. A Company Is Testing Out Four-Day Work Weeks — And It's Having MASSIVE Success. Bustle (англ.). Процитовано 5 квітня 2018.
  35. ↑ а б Kiwi company trials four-day working week for more 'energised, engaged workforce'. TVNZ (en-NZ) . Процитовано 24 липня 2018.
  36. ↑ Kiwi company trials four-day working week for more 'energised, engaged workforce'. TVNZ (en-NZ) . Процитовано 29 листопада 2018.
  37. ↑ Working four-day weeks for five days' pay? Research shows it pays off. Stuff (англ.). 24 липня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
  38. ↑ Yeung, Jessie. A New Zealand company tried a four-day work week. It was a 'resounding success'. CNNMoney. Процитовано 24 липня 2018.
  39. ↑ Seven Sharp. Facebook.com (англ.). Процитовано 24 липня 2018.
  40. ↑ Perpetual Guardian founder Andrew Barnes hails four-day week trial. Newshub (англ.). 18 липня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
  41. ↑ Perpetual Guardian makes four-day week permanent. Stuff (англ.). October 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
  42. ↑ Why this company switched to a four-day work week. CNBC. 16 серпня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
  43. ↑ Kiwi business hails four-day work week trial. RadioLIVE (en-NZ) . Процитовано 29 листопада 2018.
  44. ↑ Perpetual Guardian founder Andrew Barnes hails four-day week trial. Newshub (англ.). 18 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  45. ↑ Four-day working week trial at Perpetual Guardian a success, boss wants to make it permanent. NZ Herald. 21 липня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  46. ↑ Lea, Brittany De (19 липня 2018). New Zealand company tested four-day work week, results may surprise you. Fox Business (амер.). Процитовано 29 листопада 2018.
  47. ↑ Perpetual Guardian improves work-life balance using four-day week. Employeebenefits.co.uk (брит.). 20 липня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
  48. ↑ Roy, Eleanor Ainge (18 липня 2018). Work less, get more: New Zealand firm's four-day week an 'unmitigated success'. the Guardian (англ.). Процитовано 24 липня 2018.
  49. ↑ A 4-Day Workweek? A Test Run Shows a Surprising Result (англ.). Процитовано 29 листопада 2018.
  50. ↑ Venuto, Damien. Four-day working week may become permanent for Kiwi company. Процитовано 29 листопада 2018.
  51. ↑ Four-day working week trial at Perpetual Guardian a success, boss wants to make it permanent. NZ Herald. 21 липня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
  52. ↑ Four-day week. Yes we can!. Radio New Zealand (en-nz) . 18 липня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
  53. ↑ A 4-Day Workweek? A Test Run Shows a Surprising Result. The New York Times (англ.). Процитовано 24 липня 2018.
  54. ↑ 'We've seen a massive increase in engagement'. NewsComAu. Процитовано 24 липня 2018.
  55. ↑ Would a four-day working week boost productivity? (en-AU) , 18 липня 2018, процитовано 24 липня 2018
  56. ↑ Company Tests 4-Day Work Week, Employees Return Energised After Long Weekend - WORLD OF BUZZ. Worldofbuzz.com (амер.). 18 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  57. ↑ (www.dw.com), Deutsche Welle. New Zealand company switches to four-day working week | DW | July 18, 2018. DW.COM (англ.). Процитовано 24 липня 2018.
  58. ↑ Four-Day Workweeks Create More Productive Employees, New Study Shows. PEOPLE.com (англ.). Процитовано 29 листопада 2018.
  59. ↑ Four-day work week trial 'very interesting' - Workplace Relations Minister Iain Lees-Galloway. Newshub (англ.). 19 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  60. ↑ Four-day working week trial a bonus for working mums. Stuff (англ.). 17 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  61. ↑ Kate Hawkesby: Why women should negotiate their pay based on productivity. NZ Herald. 29 липня 2018.
  62. ↑ Millennials are rejecting the 9-5 workday. Stuff (англ.). 18 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  63. ↑ Four-day week could help to ease Auckland's traffic woes. NZ Herald. 18 липня 2018.
  64. ↑ 'Would rather come to work': Four-day working week trial a success, but didn't work for everyone. The Sydney Morning Herald (англ.). 17 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
  65. ↑ Roy, Eleanor Ainge (20 травня 2020). Jacinda Ardern flags four-day working week as way to rebuild New Zealand after Covid-19. The Guardian (англ.). Процитовано 13 червня 2021.
  66. ↑ 'UK call centre to trial four-day week for hundreds of staff'. The Guardian (англ.). 3 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
  67. ↑ 'The four-day week: who's making it work?'. ITV News (англ.). 17 квітня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
  68. ↑ 'Wellcome Trust drops plans to trial four day working week'. The Guardian (англ.). 12 квітня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
  69. ↑ 'I'm taking Friday's off permanently'. International Politics and Society (англ.). 18 березня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
  70. ↑ 'General election 2019: What is Labour's four-day working week plan?'. BBC News (англ.). 13 листопада 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  71. ↑ 4 day work week- Labour promises it, what on Earth?. Politic-ed. 23 вересня 2019.
  72. ↑ 'Workers given four day week at law firm'. Metro Online (англ.). 24 травня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  73. ↑ 'Director writes four-day week into staff contracts'. The Times Online (англ.). 8 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  74. ↑ 4-Day Workweek Boosted Workers' Productivity By 40 %, Microsoft Japan Says
  75. ↑ Porter, Jon (5 листопада 2019). Microsoft Japan's four-day working week trial led to productivity improvements. The Verge (англ.). Процитовано 25 червня 2021.
  76. ↑ Ryall, Julian (22 червня 2021). Japan proposes four-day working week to improve work-life balance. Deutsche Welle.
  77. ↑ Elvin, Sian (17 січня 2022). Four-day working week pilot launched in UK. Metro (англ.). Процитовано 17 січня 2022.
  78. ↑ Thompson, Paul N. (January 2021). Is four less than five? Effects of four-day school weeks on student achievement in Oregon. Journal of Public Economics. 193: 104308. doi:10.1016/j.jpubeco.2020.104308.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чотириденний_робочий_тиждень&oldid=39915904