Санна Марін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марін.
Санна Марін
Sanna Mirella Marin
Санна Марін
Санна Марін, світлина 2022 року
46-й прем'єр-міністр Фінляндії
Нині на посаді
На посаді з 10 грудня 2019
Президент Саулі Нііністе
Попередник Антті Рінне
Лідер Соціал-демократичної партії Фінляндії
Нині на посаді
На посаді з 23 серпня 2020
Попередник Антті Рінне
Міністр транспорту й комунікацій[en]
6 червня 2019 — 10 грудня 2019
Прем'єр-міністр Антті Рінне
Попередник Ану Вехвіляйнен[en]
Наступник Тімо Гаракка[en]
Член Парламенту Фінляндії
Нині на посаді
На посаді з 22 квітня 2015
Народилася 16 листопада 1985(1985-11-16)[1] (37 років)
Гельсінкі, Фінляндія[2]
Відома як політична діячка, парламентарка, учасник міжнародних форумів
Країна Фінляндія
Alma mater Університет Тампере (2017), Suupanniitty Schoold і Q105550852?
Політична партія Соціал-демократична партія Фінляндії
У шлюбі з Маркус Райконенd[3]
Нагороди
sannamarin.net
Wikiquote-logo.svgВисловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg

Медіафайли у Вікісховищі

Санна Мірелла Марін (фін. Sanna Mirella Marin; нар. 16 листопада 1985(19851116)) — прем'єр-міністр Фінляндії (з 2019). Соціал-демократка, фінський парламентар (з 2015), колишня міністр транспорту та зв'язку (6 червня — 10 грудня 2019 року).

8 грудня 2019 року, після того як Антті Рінне пішов із посади прем'єр-міністра, Соціал-демократична партія Фінляндії обрала Марін своєю кандидаткою на посаду нового прем'єр-міністра. 10 грудня Марін стала наймолодшим у світі чинним прем'єр-міністром, наймолодшим прем'єр-міністром в історії Фінляндії та третьою жінкою-головою уряду країни (після Аннелі Яаттеенмякі та Марі Ківініемі).[4]

Уряд Санни Марін активно надає підтримку Україні у відбитті воєнної агресії Росії. 25 травня 2022 року відвідала Україну. 10 березня 2023 відвідала Київ [5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Санна Марін народилася в Гельсінкі.[6] Сім'я була бідною, батько Марін сильно пив.[7] Перші роки життя Марін провела на зйомних квартирах у Весала, неблагополучному спальному районі Гельсінкі[8]. Батько й мати Санні Марін розлучилися, коли вона була маленькою. Після розлучення її біологічна мати перебувала в стосункахі з жінкою, і Марін виросла в одностатевій сім'ї.[9][10][7]

Сім'я переїхала в Тампере, де в 2004 році Марін закінчила школу в громаді Пірккала[11][8]. Під час навчання у школі Марін пішла працювати спочатку в пекарні, а потім касиром в універмазі[7].

У 2012 році закінчила бакалаврат університету Тампере[8]. У 2017 році здобула ступінь магістра. Марін стала першою в своїй родині, хто здобув вищу освіту[12].

У 2006 році Марін вступила до Соціал-демократичної партії Фінляндії. У 2012 році обрана до міської ради Тампере. Голова міської ради з 2013 до 2017 року[8]. У 2017 році переобрана до міської ради[13].

На парламентських виборах 19 квітня 2015 року обрана до едускунта від виборчого округу Пірканмаа. Переобрана за результатами парламентських виборів 14 квітня 2019 року.

Другий заступник голови Соціал-демократичної партії з 2014 року[14]. 23 серпня 2020 року на партійному з'їзді в Тампере одноголосно обрано головою Соціал-демократичної партії. Змінила Антті Рінне[15][16].

Марін отримала портфель міністра транспорту і зв'язку в кабінеті Рінне, сформованому 6 червня 2019 року[17]. Улітку 2019 року на 120-річчі Соціал-демократичної партії заявляла про свою підтримку ідеї скорочення робочого тижня (або робочого дня до 6 годин), що після її обрання прем'єр-міністром деякі ЗМІ помилково витлумачили як політику нового уряду[18].

8 грудня 2019 року на внутрішньопартійну голосуванні Санну Марін було обрано прем'єр-міністром та замінила Антті Рінне, який подав у відставку 3 грудня через політичну кризу[19]. Другим кандидатом висувався Антті Ліндтман, глава фракції в парламенті[20]. Марін отримала 32 голоси, Ліндтман — 29[21][8][22]. 10 грудня едускунт затвердив кандидатуру Санни Марін на пост прем'єра[23]. У кабінеті Марін, сформованому з представників 5 партій, 12 жінок і 7 чоловіків[24]. Була наймолодшим прем'єр-міністром в світі з 10 грудня 2019 року до 7 січня 2020 року (цього дня федеральним канцлером (головою уряду) Австрії призначили 33-річного Себастьяна Курца).

Під час пандемії COVID-19 в 2020 році кабінет Марін запровадив у Фінляндії надзвичайний стан[25].

Коли прем'єр-міністр Швеції Стефан Левен не зміг бути присутнім на засіданні Європейської ради в жовтні 2020 року через похорон своєї матері, Марін представляла Швецію на засіданні[26]. Зі свого боку, Марін попросила Левена представляти Фінляндію на засіданні Ради пізніше в тому ж місяці[27].

У січні 2023 року Марін заявила, що якби Україна була в НАТО, то Росія не напала би на неї[28].

Особисте життя[ред. | ред. код]

1 серпня 2020 року Марін одружилася з Маркусом Ряйккьоненом. 20 січня 2018 року в них народилася дочка Емма.[29][30]

Їхнє постійне місце проживання — район Калева в Тампере[31], але під час пандемії COVID-19 вони проживала в Кесяранті. Вона сказала, що якби мала вибір, то переїхала б до сільської місцевості.[32]

Марін описує себе як вихідця з "райдужної сім'ї"[33], оскільки її виховували дві жінки-батьки.[34][35][36]

Марін є вегетаріанкою.[37]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Список 100 Women BBC, оголошеному 23 листопада 2020 року[38].
  • 9 грудня 2020 року за версією Forbes Марін посіла 85-е місце в списку 100 найвпливовіших жінок світу[39][40].
  • 2020 - Молодий глобальний лідер Всесвітнього економічного форуму[41].
  • Обрана для обкладинки тематичного випуску журналу Time «Time100 Next», у якому представлені сотні найвпливовіших лідерів із різних галузей і з усього світу[42].
Марін і президент України Володимир Зеленський 26 травня 2022 року

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.eduskunta.fi/FI/kansanedustajat/Sivut/1297.aspx
  2. ↑ Sanna Marin
  3. ↑ https://www.hs.fi/politiikka/art-2000006589480.html
  4. ↑ Finland's Social Democrats name Marin to be youngest ever prime minister
  5. ↑ Прем’єрка Фінляндії прибула до Києва. 
  6. ↑ Sanna Marin (фін.). Eduskunta. Процитовано 13 грудня 2019. 
  7. ↑ а б в Країна жінок. Як і завдяки чому жінки у Фінляндії очолили велику політику | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Процитовано 10 липня 2021. 
  8. ↑ а б в г д Фінське диво: як жінки захопили владу в Фінляндії. UaPost - Ukrainian American Media. Процитовано 10 липня 2021. 
  9. ↑ Паананен, Арья (11 грудня 2019). Российская пресса: «Финское правительство возглавит дочь двух мам» (Ilta-Sanomat, Финляндия). ИноСМИ.ru. Процитовано 13 грудня 2019. 
  10. ↑ Uusi valtuuston puheenjohtaja jakoi nuorena Tamperelaista (фін.). Tamperelainen. 26 вересня 2013. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 20 березня 2021. 
  11. ↑ Sanna Marin (фін.). Eduskunta. Процитовано 13 грудня 2019. 
  12. ↑ Паананен, Арья (11 грудня 2019). Российская пресса: «Финское правительство возглавит дочь двух мам» (Ilta-Sanomat, Финляндия). ИноСМИ.ru. Процитовано 13 грудня 2019. 
  13. ↑ Elected. Municipal Elections 2017 (англ.). Ministry of Justice. Процитовано 3 липня 2017. 
  14. ↑ Sanna Marin (фін.). Eduskunta. Процитовано 13 грудня 2019. 
  15. ↑ Шаблон:YLE-U
  16. ↑ Санну Марин избрали председателем СДП — зал аплодировал стоя // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 23 серпня 2020. }}
  17. ↑ Sanna Marin (фін.). Eduskunta. Процитовано 13 грудня 2019. 
  18. ↑ The truth about Finland's PM Sanna Marin and the plan for a four-day week. The Independent. 7 січня 2020. Процитовано 16 квітня 2020. 
  19. ↑ Дмитрий Вачедин (8 грудня 2019). В Финляндии выбран новый премьер-министр. Deutsche Welle. Процитовано 9 грудня 2019. 
  20. ↑ Партии ушедшего в отставку правительства Финляндии войдут в его новый состав. ТАСС. 8 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019. 
  21. ↑ Шаблон:YLE-U
  22. ↑ Кабмин Финляндии возглавит самый молодой премьер-министр в мире. Фонтанка.Ру. 9 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019. 
  23. ↑ Sanna Marin (фін.). Eduskunta. Процитовано 13 грудня 2019. 
  24. ↑ Парламент Финляндии утвердил кандидатуру Санны Марин на пост премьера. РИА Новости. 10 грудня 2019. Процитовано 10 грудня 2019. 
  25. ↑ Teivainen, Aleksi (1 квітня 2020). Poll: Social Democrats overtakes Finns Party as most popular party in Finland. Uusi Suomi. Helsinki Times. Процитовано 2 квітня 2020. 
  26. ↑ Heikkilä, Melissa (September 29, 2020), Finland's Sanna Marin to represent Sweden at EU summit Politico Europe
  27. ↑ Heikkilä, Melissa (October 16, 2020), Finnish PM Sanna Marin leaves EU summit as coronavirus precaution Politico Europe.
  28. ↑ Прем'єр Фінляндії дорікнула Заходу: Росія б не напала, якби Україна була в НАТО. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 січня 2023. 
  29. ↑ Matson-Mäkelä, Kirsi (31 січня 2019). Kansanedustaja Sanna Marinille syntyi vauva. Yle Uutiset (фін.). Процитовано 3 грудня 2019. 
  30. ↑ Nast, Condé (31 березня 2020). “In Every Position I’ve Ever Been In, My Gender Has Always Been The Starting Point”: Sanna Marin Opens Up About Sexism In Politics. British Vogue (en-GB). Процитовано 10 березня 2023. 
  31. ↑ Kuka Sanna? | Sanna Marin. web.archive.org. 19 грудня 2019. Процитовано 10 березня 2023. 
  32. ↑ Pääministeri Marin haluaisi muuttaa maalle – esteenä yksi henkilö: "Jatkan keskustelua". Maaseudun Tulevaisuus (фін.). Процитовано 10 березня 2023. 
  33. ↑ Meet the world's youngest prime minister and daughter of a 'rainbow family'. The Independent (англ.). 10 грудня 2019. Процитовано 10 березня 2023. 
  34. ↑ Uusi valtuuston puheenjohtaja jakoi nuorena Tamperelaista | Tamperelainen. web.archive.org. 9 грудня 2019. Процитовано 10 березня 2023. 
  35. ↑ Finnish minister Sanna Marin, 34, to become world's youngest PM. BBC News (en-GB). 9 грудня 2019. Процитовано 10 березня 2023. 
  36. ↑ Specia, Megan (10 грудня 2019). Who Is Sanna Marin, Finland’s 34-Year-Old Prime Minister?. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 10 березня 2023. 
  37. ↑ Yhdessä yössä huomion keskipisteeksi – pääministeri Sanna Marin kertoo erikoishaastattelussa, miltä on tuntunut elämän muuttuminen ja nousu vallan huipulle: ”En ole hyppinyt riemusta”. Satakunnan Kansa (фін.). 23 грудня 2019. Процитовано 10 березня 2023. 
  38. ↑ BBC 100 Women 2020: Who is on the list this year?. BBC News (en-GB). 23 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020. 
  39. ↑ #85 Sanna Marin — Forbes
  40. ↑ Mandalia, Bhavi (9 грудня 2020). Power Forbes selected Prime Minister Sanna Marin as one of the most influential women in the world. PledgeTimes. Процитовано 9 грудня 2020. 
  41. ↑ World Economic Forum's Young Global Leaders Community - Sanna Marin. World Economic Forum. Процитовано 29 грудня 2020. 
  42. ↑ Solberg, Erna (17 лютого 2021). Sanna Marin is on the TIME100 Next 2021 List. Time. Процитовано 17 лютого 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
 
Пер Евінд Свінгувуд (1917—1918) • Юго Паасиківі (1918) • Лаурі Інґман (1918—1919) • Каарло Кастрен (1919) • Кюесті Калліо (1922—1924) • Лаурі Інґман (1924—1925) • Вяйньо Таннер (1926—1927) • Юхо Суніла (1927—1928) • Кюесті Калліо (1929—1930) • Тойво Ківімякі • Рісто Рюті (1939—1940) • Пер Евінд Свінгувуд (1930—1931) • Юго Паасіківі (1944—1946) • Лаурі Інґман • Карл-Август Фагергольм (1948—1950) • Урго Кекконен (1950—1953) • Сакарі Туоміоя (1953—1954) • Ральф Торнгрен (1954) • Урго Кекконен (1954—1956) • Йоганнес Віролайнен (1964—1966) • Мауно Койвісто • Калеві Сорса (1972—1975) • Калеві Сорса (1975—1979) • Мауно Койвісто (1979—1981) • Калеві Сорса (1982—1987) • Гаррі Голкері (1987—1991) • Еско Аго (1991—1995) • Пааво Ліппонен (1995—2003) • Аннелі Яаттеенмякі (2003) • Матті Ванганен (2003—2010) • Марі Ківініемі (2010—2011) • Юркі Катайнен (2011—2014) • Олександр Стубб (2014—2015) • Юга Сіпіля (2015—2019) • Антті Рінне (2019) • Санна Марін (з 2019)
Logo of the Prime Minister of Finland.svg
Фінляндський політик Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Фінляндії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Санна_Марін&oldid=38819532