Джасінда Ардерн
Джасінда Ардерн | |
---|---|
англ. Jacinda Ardern | |
Прем'єр-міністр Нової Зеландії | |
26 жовтня 2017 — 25 січня 2023 | |
Монарх | Єлизавета II Чарльз III |
Попередник | Білл Інгліш |
Наступник | Кріс Гіпкінс |
Лідер Лейбористської партії Нової Зеландії | |
1 серпня 2017 — 22 січня 2023 | |
Попередник | Ендрю Літтл[en] |
Наступник | Кріс Гіпкінс |
Лідер опозиції | |
1 серпня 2017 — 26 жовтня 2017 | |
Попередник | Ендрю Літтл |
Наступник | Білл Інгліш |
Заступниця лідера Лейбористської партії партії Нової Зеландії | |
7 березня 2017 — 1 серпня 2017 | |
Попередник | Аннет Кінґ[en] |
Наступник | Келвін Девіс[en] |
Член парламенту | |
8 листопада 2008 — 15 квітня 2023[1] | |
Народилася | 26 липня 1980[2][3][4] (44 роки) Гамільтон, Ваїкато, Нова Зеландія[5][6] |
Відома як | політична діячка |
Країна | Нова Зеландія[7][8][9] |
Alma mater | University of Waikatod (2001)[10], Morrinsville Colleged (1998) і Morrinsville Intermediate Schoold |
Політична партія | Лейбористська партія Нової Зеландії[11] |
Батько | Ross Ardernd[12] |
У шлюбі з | Clarke Gayfordd |
Діти | Neve Ardern Gayfordd |
Релігія | агностицизм[13] |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Джасінда Кейт Лорелл Ардерн (англ. Jacinda Kate Laurell Ardern; нар. 26 липня 1980, Гамільтон, Нова Зеландія) — новозеландська політична діячка, прем'єр-міністр Нової Зеландії (2017—2023), член Палати представників Нової Зеландії 49-го, 50-го, 51-го, 52-го та 53-го скликань від Лейбористської партії та лідерка партії (1 серпня 2017 — 22 січня 2023).
Народилася 26 липня 1980 року в місті Гамільтон у мормонській сім'ї[14]. Її дитинство пройшло в містечку Моррінствілль[en] та Мурупара, де її батько працював поліціянтом[15].
Рано почала займатися політикою, працювала в канцелярії прем'єр-міністерки Гелен Елізабет Кларк та політичним радником колишнього прем'єр-міністра Великої Британії Тоні Блера[16]. В 2008—2010 роках очолювала Міжнародний союз молодих соціалістів[17].
Очолила Лейбористську партію в момент її рекордно низького рейтингу, коли голова партії Ендрю Літл подав у відставку. До цього Джасінда Ардерн сім разів відмовлялася від пропозицій очолити партію. Через місяць після зміни керівництва рейтинги партії подвоїлись.
На пресконференції 19 січня 2023 року оголосила про рішення піти у відставку з посади прем'єр-міністерки після 6 років на посту, заявивши, що в неї більше немає достатньо сил для керівництва країною[18][19]. Також вона зазначила, що лишатиметься у парламенті до виборів, що відбудуться 14 жовтня цього ж року[19][20]. На посадах лідерки партії та прем'єр-міністерки її змінив Кріс Гіпкінс[21].
Джасінда Ардерн виступає за подолання нерівності в оплаті праці жінок, за право на нерозголошення жінкою своєму роботодавцеві планів щодо дітонародження, а також за декриміналізацію абортів у Новій Зеландії. Також Ардерн виступає на захист прав ЛГБТ-спільноти Нової Зеландії: 2013 року вона підтримувала законопроєкт «про рівність шлюбу», ухвалення якого дозволило укладати одностатеві шлюби у країні. Через власні погляди, зокрема, й щодо прав сексуальних меншин, 2005 року Ардерн полишила Церкву Ісуса Христа Святих останніх днів[22].
Активно підтримує корінний народ Нової Зеландії.
- ↑ Rt Hon Jacinda Ardern. Парламент Нової Зеландії (англійською) . Процитовано 14 жовтня 2023.
- ↑ Wallenfeldt J. Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ MAK
- ↑ http://www.nzwomansweekly.co.nz/celebrity/jacinda-arderns-country-childhood/
- ↑ http://www.3news.co.nz/general/candidate-profile-jacinda-ardern-2011101914
- ↑ Who is New Zealand's new prime minister? A profile of Jacinda Ardern
- ↑ https://elections.nz/guidance-and-rules/for-candidates/becoming-a-candidate-in-the-2020-general-election/
- ↑ https://www.dpmc.govt.nz/publications/kings-birthday-and-coronation-honours-list-2023
- ↑ https://apps.mngt.waikato.ac.nz/Newsroom/StudentProfile/3724
- ↑ https://www.theguardian.com/world/2017/oct/19/who-is-new-zealands-new-prime-minister-a-profile-of-jacinda-ardern
- ↑ http://www.businessinsider.com/everything-you-need-to-know-about-jacinda-ardern-new-zealands-rising-political-star-2017-9
- ↑ The New Zealand Herald — 1863. — ISSN 1170-0777
- ↑ Candidate profile: Jacinda Ardern. 3 News. 19 жовтня 2011. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 17 березня 2019.(англ.)
- ↑ Cumming, Geoff (24 вересня 2011). Battle for Beehive hot seat. The New Zealand Herald. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.(англ.)
- ↑ Dudding, Dam (17 серпня 2017). Jacinda Ardern: I didn't want to work for Tony Blair. Stuff.co.nz. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 17 березня 2019.(англ.)
- ↑ Діджей, прем'єр і мама: як Джасінда Ардерн змінює уявлення про вагітність на роботі [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.] «Громадське телебачення»
- ↑ Прем’єрка Нової Зеландії йде у відставку через втому. Укрінформ (українською) . 19 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ а б Прем'єр-міністр Нової Зеландії заявила про намір піти у відставку. Інтерфакс-Україна (українською) . 19 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ Прем'єр-міністр Нової Зеландії оголосила про відставку в лютому. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 січня 2023.
- ↑ У Новій Зеландії обрали прем'єра після відставки Ардерн. Deutsche Welle (українською) . 22 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ Eleanor Steafel (26 жовтня 2017). Who is New Zealand Prime Minister Jacinda Ardern - the world's youngest female leader?. The Guardian. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 3 листопада 2017.(англ.)
- Джасінда Ардерн на сайті Лейбористської партії Нової Зеландії [Архівовано 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Джасінда Ардерн на сайті парламенту Нової Зеландії [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
Це незавершена стаття про політичну діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |