Чупринюк Олександр Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чупринюк Олександр Анатолійович
Народився 8 серпня 1986[1]
Вишневе, Київська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність економіст, проектний менеджер, громадський діяч
Alma mater МАУП[1]
Заклад Інститут національного розвитку[2]
Посада керівник відділу економічних досліджень[2]

Чупринюк Олександр Анатолійович (нар. 8 серпня 1986(19860808), Вишневе) — український економіст, громадський діяч,[4][5] волонтер.[6] Керівник відділу економічних досліджень Інституту національного розвитку,[2] власник рекорду України «Найдовший груповий велопробіг», шанований мешканець міста Вишневе.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

У 2006—2011 роках працював головним спеціалістом та старшим економістом у банках, таких як: Родовід Банк та Банк «Київ».

У 2012—2015 роках працював провідним фахівцем зі соціальної роботи та тренером у Києво-Святошинському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Координував напрямок роботи з молоддю, провів велику кількість лекцій та семінарів для школярів.[7][8] Проводив тренінги для соціальних працівників. Співпрацював з кримінально-виконавчою інспекцією Державної пенітенціарної служби України щодо профілактики правопорушень серед молоді.[9]

Спортивна діяльність[ред. | ред. код]

З 2014 року активно займається велоспортом. В тому ж році разом з Валерієм Горбатим дав інтерв'ю для журналу «Forbes» про їх створення велосипеда з дерев'яною рамою.[10][11] У 2015 році став співзасновником спортивного клубу «Cherry sport club (CSC Cycling)» на відкриті якого виступав Андрій Грівко.[12] У 2016 році встановив рекорд України «Найдовший груповий велопробіг» в рамках велопробігу «Українці в Європі».[3] Проїхавши 11059 км за 102 дні згідно маршруту Львів-Лісабон-Одеса.[13][14][15] У вересні Олександр потрапив до дошку пошани міста Вишневе, через його активну громадську діяльність.[1]

Громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

У 2013 році став учасником Революції гідності. На початку Російсько-української війни у 2014 році був організатором волонтерських допомог з Балтійських країн та Польщі для українських добровольчих підрозділів.[6] Восени 2014 року займався підготовкою роботи виборчого штабу Ігора Мазура — кандидата в народні депутати по 95-му виборчому округу. За підсумками голосування кандидат зайняв 4 місце.[16]

У 2018—2019 роках керував проєктним відділом політичної партії «Національний корпус».[17]

У 2019 році балотувався в депутати до Верховної Ради України за єдиним списком українських націоналістів (формально — список Всеукраїнського об'єднання «Свобода».[18]

З 2020 працює керівником відділу економічних досліджень в Інституті національного розвитку.[2] Презентував економічну частину «Плану деокупації та реінтеграції окупованих територій» разом з Андрієм Білецьким та Сергієм Кривоносом.[19][20][21][22]

Модерував ряд конференцій з безпекових питань за участі представників державних органів, дипломатів та громадських інституцій та експертом різних заходів.[23][24][25]

Веде власний YouTube-канал про економіку, безпеку, HR та державне управління. Олександр Чупринюк на YouTube Являється керівником громадської організації «Національний моніторинг».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г У Вишневому відкрили оновлену Дошку Пошани. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
  2. ↑ а б в г Інститут національного розвитку. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
  3. ↑ а б Національний Реєстр Рекордів України 2020. Бізнесполіграф. с. 46.
  4. ↑ Шаховий турнір серед школярів міста Вишневого 2016. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 20 березня 2016.
  5. ↑ Вишневе – Львів – 540 км за 36 годин. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 30 травня 2015.
  6. ↑ а б  Ініціативи Олександра Чупринюка на YouTube
  7. ↑ Секрети успіху від Злати Огнєвіч. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 23 травня 2015.
  8. ↑ Дітей вчать берегти воду. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 6 лютого 2014.
  9. ↑ Запрошуємо до співпраці тренерів-волонтерів (PDF). Боярка інформ. № №7(217). с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2022. Процитовано 5 квітня 2013.
  10. ↑ Муляр, Оксана. В Италии представили уникальный деревянный велосипед, сделанный в Украине. ТСН. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 07 жовтня 2016.
  11. ↑ Біроваш, Максим (листопад 2014). Дерев'яні байки. Forbes: 33.
  12. ↑  Мотивація та успіх Андрія Грівка на YouTube
  13. ↑ Благодійний велопробіг як спросіб привернути увагу Європи до України. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 24 травня 2016.
  14. ↑ Яременко, Світлана. Я думав, що доїхати до Гібралтару на велосипеді – неможливо. Вишневе.укр. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
  15. ↑ Дорогами Європи українці-учасники АТО та спортсмени подолають 10 тисяч кілометрів з благодійною метою. УНІАН. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 08 червня 2016.
  16. ↑ Одномандатний виборчий округ №95. ЦВК. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
  17. ↑ Олександр Чупринюк: Чисельні проекти Нацкорпусу - унікальне явище для України. Національний кореспондент. Архів оригіналу за 22 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019.
  18. ↑ Найбільший партійний список на виборах – від ВО «Свобода». Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 21 Червня 2019.
  19. ↑ У Києві націоналісти презентували план дій з реінтеграції та деокупації Донбасу й Криму. Національний корпус. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
  20. ↑ Білецький та Кривонос презентували план деокупації Криму та Донбасу. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021.
  21. ↑ Білецький та Кривонос представили план дій з деокупації Донбасу і Криму. Цензор.нет. Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
  22. ↑ Крвавич, Юрій. ПОЛКОВНИК СЕРГІЙ РУДЮК: ДО ПИТАННЯ ПЛАНУ ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ. UA Modna. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 30 липня 2021.
  23. ↑ Онлайн-презентація книги Вадима Новікова «З аутсайдерів у лідери». Книгарня «Є». Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 11 лютого 2021.
  24. ↑  Конференція з морської безпеки "АЗОВ – 2021" на YouTube
  25. ↑  «Крим і Донбас: шляхи повернення»: круглий стіл у Києві на YouTube
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чупринюк_Олександр_Анатолійович&oldid=37564419