Шапу
Шапу | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Шапу (острів Тринідад)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Psarocolius decumanus (Pallas, 1769) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Xanthornus decumanus Ostinops decumanus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шапу[2] (Psarocolius decumanus) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Довжина самців становить 46-48 см, самиць 33-38 см, самці важать 300 г, самиць 180 г. Забарвлення переважно чорне, блискуче, надхвістя і гузка темно-каштанові. Стернові пера жовті, за винятком центральної пари. У самців на голові малопомітний чуб. Райдужки блакитні, дзьоб великий, білий. Самиці мають дещо менш яскраве забарвлення, чуб у них відсутній, очі більш сірі
Виділяють чотири підвиди:[3]
- P. d. melanterus (Todd, 1917) — від південної Коста-Рики до північної і західної Колумбії;
- P. d. insularis (Dalmas, 1900) — Тринідад і Тобаго;
- P. d. decumanus (Pallas, 1769) — від Колумбії до Венесуели, Гвіани, Бразильської Амазонії, Еквадору і північного Перу;
- P. d. maculosus (Chapman, 1920) — від східного Перу до Болівії, Парагваю і північної Аргентини.
Шапу мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Аргентині, Парагваї та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть в різноманітних природних середовищах — у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в рідколіссях, в галерейних лісах і на плантаціях. Зустрічаються поодинці або невеликими зграйками, на висоті до 2600 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з іншими трупіалами.
Шапу живляться комахами, плодами і ягодами. Гніздяться колоніями, які можуть нараховувати 3-4 самця і 15-30 самиць. В кожній колонії є домінантний самець, який парується з більшістю самиць після складних демонстраційних шлюбних поклонів. Гнізда мають мішечкоподібну форму, довжиною 125 см, птахи плетуть їх з рослиних волокон і лоз і підвішують на деревах. В кладці 2 сірих або блакитнувато-зелених, поцяткованих темними плямками яйця. Інкубаційний період триває 15-19 днів, пташенята покидають гніздо через 24-36 днів після вилуплення.
- ↑ BirdLife International (2016). Psarocolius decumanus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 серпня 2022.
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
- ffrench, Richard; O'Neill, John Patton & Eckelberry, Don R. (1991): A guide to the birds of Trinidad and Tobago (2nd edition). Comstock Publishing, Ithaca, N.Y.. ISBN 0-8014-9792-2
- Hilty, Steven L. (2003): Birds of Venezuela. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-6418-5
- Price, J. Jordan; Lanyon, Scott M. (April 2002). A robust phylogeny of the oropendolas: Polyphyly revealed by mitochondrial sequence data (PDF). The Auk. 119 (2): 335—348. doi:10.1642/0004-8038(2002)119[0335:ARPOTO]2.0.CO;2.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |