Швац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 47°21′00″ пн. ш. 11°42′00″ сх. д. / 47.35000° пн. ш. 11.70000° сх. д. / 47.35000; 11.70000


Швац (нім. Schwaz) — город, від нім. Stadt ) - стародвнє місто в Австрії, в Тиролі.

Кількість мешканців - 12 802 (на 30 січня 2008 року). Площа 2020,50 км².


Історія[ред.ред. код]

Швац. Загальний вигляд, 2007 рік

Невлике середньовічне містечко уславилось в 15 столітті в зв'язку з покладами срібла, свинцю і міді, відкритими на горі Сільверадо ( Срібна ).Бум розвитку міста прийшовся на злам 15 - 16 століть, коли Швац став другим за розмірами і першим за економічним розвитком містом імперії Габсбургів після Відня. Столиці він поступався хіба що політично. Кількість мешканців міста досягала двадцяти тисяч ( 20 000 ).

Місто швидко стало головним центром по видобутку срібла і міді в Австрії і в Західній Європі взагалі. Тут діяв головний монетний двір та майстерні по виливанню гармат. Гармати з Шваца мали славу неперевершених, бо були здатні пробивати фортечні мури. Вони забезпечили здобуття австрійським імператорам декількох замків.

Швац - батьківщина талера. В Іспанії його називали доллорес, в Сполучених Штатах він став доляром.

Швац - місце проживання і банківської діяльності родини Фуггер, найбагатшої родини Австрії на той час. Якоб Фуггер мав прізвисько Багатий і не гребував ніякими джерелами прибутку. Він навіть торгував індульгенціями, що надавали право прощення гріхів. Економічна могутнісит банкіра Якоба Фуггера була такою, що від нього залежав імператорський двір в Відні. Одниму з імператорів саме Фугге забезпечив обрання на престол, давши значного хабаря всім виборцям. Про могутність родини Фуггер свідчать кам'яні будинки родини в стилі німецького Відродження, збережені донині.

Швац - місто діяльності відомого німецького науковця Парацельса, що мав медичну практику в місті. Тут роками діяв «Притулок братів», прихисток для травмованих і хворих шахтарів, ливарників і ремісників, а також лікарня.Саме в місті Швац Парацельс дійшов висновку, що хвороби легенів у шахтарів і ливарників не від злих духів, а від дихання металевими випаровуваннями. Швац став центром аптечної справи, де виготовляли ліки з використанням арсена для шахтарів.

Швац був містом забою великої худоби. Адже прийшло усвідомлення про м'ясо як необхідну їжу для гірничих робітників та ливаників. Худобу в Швац переганяли з навколишніх сіл і сусідніх країн. Тут розквітла спекуляція і були найдорожчі ціни на споживацькі товари і харчі.

Занепад виробництва прийшовся на середину 16 століття, коли збідніли родовища на горі Сільверадо. До того ж центр видобутку срібла перебрала на себе Іспанська імперія, бо були відкриті і загарбані срібні родовища в Потосі. Кількість річного видобутого срібла в Потосі перевищувала річний видобуток срібла в місті Швац, що сприяло значному скороченню виробництва. Згодом шахти покинули. В 20 столітті - вони відомий туристичний об'єкт.

Галерея[ред.ред. код]

Швац вночі

Міста побратими[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]