Швац
Швац | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
![]() | ||||||||
![]() | ||||||||
Основні дані | ||||||||
47°21′ пн. ш. 11°42′ сх. д. / 47.350° пн. ш. 11.700° сх. д.Координати: 47°21′ пн. ш. 11°42′ сх. д. / 47.350° пн. ш. 11.700° сх. д. | ||||||||
Країна |
![]() | |||||||
Адмінодиниця | Швац (округ) | |||||||
Столиця для | Швац (округ) (округ Австрії) | |||||||
Межує з
| ||||||||
Площа | 20 км² і 20,21 км²[2] | |||||||
Населення | 13 728 осіб (1 січня 2018)[3] | |||||||
Висота НРМ | 545 ± 1 м | |||||||
Водойма | Інн | |||||||
Міста-побратими | Сату-Маре, Міндельгайм, Бур-де-Пеаж, East Grinsteadd, Сан-Фаліу-да-Ґішулс, Вербанія, Термено-сулла-Страда-дель-Віно | |||||||
Телефонний код | (+43) 05242 | |||||||
Часовий пояс | CEST, UTC+1 і UTC+2 | |||||||
Номери автомобілів | SZ | |||||||
GeoNames | 7872634 | |||||||
OSM | ↑80051 ·R (Швац (округ)) | |||||||
Поштові індекси | 6130 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Вебсайт |
schwaz.at/category/startseite/ schwaz.at | |||||||
Мапа | ||||||||
![]() | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
![]() |
Швац (нім. Schwaz) — місто в Австрії, у Тиролі. Кількість мешканців - 12 802 (на 30 січня 2008 року). Площа 2020,50 км².
Історія[ред. | ред. код]
Невлике середньовічне містечко уславилось в 15 столітті в зв'язку з покладами срібла, свинцю і міді, відкритими на горі Сільверадо (Срібна). Бум розвитку міста припав на злам 15 - 16 століть, коли Швац став другим за розмірами і першим за економічним розвитком містом імперії Габсбургів після Відня. Столиці він поступався хіба що політично. Кількість мешканців міста досягала двадцяти тисяч ( 20 000 ).
Місто швидко стало головним центром по видобутку срібла і міді в Австрії і в Західній Європі взагалі. Тут діяв головний монетний двір та майстерні по виливанню гармат. Гармати з Шваца мали славу неперевершених, бо були здатні пробивати фортечні мури. Вони забезпечили здобуття австрійським імператорам декількох замків.
Швац - батьківщина талера. В Іспанії його називали доллорес, в Сполучених Штатах він став доляром.
Швац - місце проживання і банківської діяльності родини Фуггер, найбагатшої родини Австрії на той час. Якоб Фуггер мав прізвисько Багатий і не гребував ніякими джерелами прибутку. Він навіть торгував індульгенціями, що надавали право прощення гріхів. Економічна могутнісит банкіра Якоба Фуггера була такою, що від нього залежав імператорський двір в Відні. Одниму з імператорів саме Фугге забезпечив обрання на престол, давши значного хабаря всім виборцям. Про могутність родини Фуггер свідчать кам'яні будинки родини в стилі німецького Відродження, збережені донині.
Швац - місто діяльності відомого німецького науковця Парацельса, що мав медичну практику в місті. Тут роками діяв «Притулок братів», прихисток для травмованих і хворих шахтарів, ливарників і ремісників, а також лікарня.Саме в місті Швац Парацельс дійшов висновку, що хвороби легенів у шахтарів і ливарників не від злих духів, а від дихання металевими випаровуваннями. Швац став центром аптечної справи, де виготовляли ліки з використанням арсена для шахтарів.
Швац був містом забою великої худоби. Адже прийшло усвідомлення про м'ясо як необхідну їжу для гірничих робітників та ливаників. Худобу в Швац переганяли з навколишніх сіл і сусідніх країн. Тут розквітла спекуляція і були найдорожчі ціни на споживацькі товари і харчі.
Занепад виробництва припав на середину 16 століття, коли збідніли родовища на горі Сільверадо. До того ж центр видобутку срібла перебрала на себе Іспанська імперія, бо були відкриті і загарбані срібні родовища в Потосі. Кількість річного видобутого срібла в Потосі перевищувала річний видобуток срібла в місті Швац, що сприяло значному скороченню виробництва. Згодом шахти покинули. В 20 столітті - вони відомий туристичний об'єкт.
Галерея[ред. | ред. код]
Персоналії[ред. | ред. код]
- Крістоф Ґрубер — австрійський гірськолижник.
Міста побратими[ред. | ред. код]
- Тренто, Італія
- Вербанія, Італія
- Сату-Маре, Румунія
- Сан-Феліу-де-Гишольс, Іспанія
- Іст Грінстид, Велика Британія
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела і посилання[ред. | ред. код]
- Panoramakarte der Silberregion Karwendel [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Geschichte des Silberbergwerks Schwaz
|