Шеврон старого бійця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оберштурмбанфюрер СС Макс Сіїла з «шевроном старого бійця» на правому рукаві

Шеврон старого бійця (нім. Ehrenwinkel der Alten Kämpfer) — особлива відзнака у вигляді шеврону, що виділяв найстаріших військовослужбовців СС.

Історія створення[ред.ред. код]

В лютому 1934 року для «старих бійців» СС (нім. Alte Kämpfer) ввели носіння почесного срібного шеврону на правому рукаві.

Дизайн[ред.ред. код]

«Шеврон (кут) старого бійця», або «Шеврон старого борця» дуже нагадував «ударний» шеврон російських білих «частин смерті» часів громадянської війни 1917—1922 років. Для носіння на правому рукаві партійної сорочки використовувався чорний шеврон в формі букви «V», прошитий двома срібними (алюмінієвими) нитками. Версія шеврону «старого бійця», що використовувалась у частинах СС для носіння на чорному (пізніше — на землисто-сірому, а у подальшому — на сіро-зеленому, кольору «фельдграу», мундирі «зелених СС»), являла собою «кут» із трьох срібних галунних смуг у формі літери «V». Існували також варіанти, що являли собою змальований вище кут, нашитий на чорний, землисто-сірий чи сіро-зелений (в залежності від кольору есесівської уніформи) суконний трикутник кутом вниз. Інша версія, з зображенням срібної зірки з вісьмома променями, розміщеними на чорному (а у подальшому — землисто-сірому чи сіро-зеленому, залежно від кольору уніформи) полі всередині шеврону, введена 1935 року, була призначена для носіння на рукаві ветеранами німецької політики й німецьких збройних сил.

Право на носіння[ред.ред. код]

Вигляд

Шеврон мали право носити на правому рукаві кітеля чи шинелі вище згину ліктя лише ті члени СС, які вступили до лав НСДАП у «період боротьби», тобто ще до того, як рейхспрезидент і генерал-фельдмаршал Пауль фон Гінденбург призначив Адольфа Гітлера німецьким рейхсканцлером 30 січня 1933 року. Право на носіння шеврону «старого бійця» вважалось високою честю, оскільки було видимим свідченням відданості ідеям націонал-соціалізму ще в часи боротьби й до приходу до влади, коли членство в НСДАП не приносило ніяких вигід, а, навпроти, було сполучено із чималим ризиком. Пізніше право на носіння шеврону отримали також австрійські есесівці, що вступили до СС до аншлюсу 1938 року, у період, коли їх притискали, переслідували й навіть ув'язнювали в таборах для інтернованих.

Література[ред.ред. код]

  • Вольфганг Акунов Дивизия СС «Викинг». История Пятой танковой дивизии войск СС. 1941—1945 гг. — Москва: Издатель Быстров, 2006 г. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]