Карл Ганке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Ганке
нім. Karl Hanke
Karl Hanke (1945).jpg
Народився 24 серпня 1903(1903-08-24)
Любань, Нижньосілезьке воєводство, Польща
Помер 8 червня 1945(1945-06-08) (41 рік)
Nová Ves nad Popelkou[d], Семіли, Ліберецький край, Чехія
Громадянство
(підданство)
Flag of the German Reich (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність офіцер, політик
Володіє мовами німецька
Учасник Друга світова війна
Членство СС
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республіки[d], депутат рейхстагу Третього рейху[d] і Member of Landtag of Prussia[d]
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Золотий партійний знак НСДАП
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу

Карл Август Ганке (нім. Karl August Hanke; 24 серпня 1903, Лаубана, Сілезія — імовірно 8 червня 1945, Нова Весь над Попелкоу) — партійний діяч Третього Рейху, гауляйтер (1941—1945), обергруппенфюрер СС (30 січня 1944), останній рейхсфюрер СС (1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Батько Ганке працював на залізниці інженером локомотивів, і сім'я хоча і була небагатою, але не бідувала. У Ганке був молодший брат, який загинув під час Першої світової війни. Чотири роки Карл відвідував народну школу в Лаубані, а в 1914-му вступив до гімназії.

7 серпня 1920 року Ганке вступив в Рейхсвер добровольцем-строковиком. Проходити службу в 19-му піхотному полку, дислокованому поблизу Франкфурта-на-Одері. Звільнившись з армії в серпні 1921 року, Ганке вступив до борошномельного технікуму в Діппольдісвальде і після його закінчення, в 1923 році, один рік пропрацював у залізничному депо рідного Лаубана і на мукомольному виробництві. Після цього він протягом трьох років працював керуючим на різних млинах в Сілезії, Баварії і в Тіролі.

У 1928 році Ганке закінчив Професійно-педагогічний інститут в Берліні і поступив на роботу в училище в Штеглиці як майстра по борошномельного справі.

Кар'єра в націонал-соціалістичному русі[ред. | ред. код]

Карл Ганке поруч з Ганною Райч, Гіршберг, квітень 1941

1 листопада 1928 року вступив в НСДАП (квиток № 102 606), а в 1929 році — в СА. До 1931 року числився в резерві СА. З 1931 року працював орстгруппенляйтером, потім крайсляйтером Західного Берліна. З 1932 року був керівником з організаційних питань в гау Берлін і найближчим співробітником гауляйтера Йозефа Геббельса.

24 квітня 1932 року був обраний членом ландтагу Пруссії, а 6 листопада 1932 року — депутатом рейхстагу від округу Потсдам; працював гауптамтсляйтером в Імперському управлінні пропаганди НСДАП.

У березні 1933 року був призначений особистим референтом і секретарем міністра народної освіти і пропаганди Геббельса. 15 лютого 1934 вступив в СС (квиток № 203 103) та 1 червня 1934 отримав звання штурмбанфюрера. З 15 січня 1937 був віце-президентом Імперської палати культури. З квітня 1934 року — міністеріальдіректором, з лютого 1938 року — статс-секретарем міністерства народної освіти і пропаганди.

У 1939 році вступив на військову службу, в складі військ СС брав участь в Польській кампанії. Підтримував близькі зв'язки з дружиною Геббельса Магдою, вимагав відставки міністра під час скандалу в зв'язку з його відносинами з чеської актрисою Лідою Бааровою. З лютого 1941 року — гауляйтер і обер-президент Нижньої Сілезії. З 16 листопада 1942 року — імперський комісар оборони Нижньої Сілезії. З 1943 по 21 червня 1944 року очолював Центральне управління Імперського міністерства озброєнь і боєприпасів.

На початку 1945 року організував евакуацію цивільного населення з областей, які опинилися в прифронтовій зоні, в тому числі евакуював з Бреслау близько 250 тис. Чоловік. Дії Ханке були високо оцінені Гітлером. Коли 16 лютого 1945 Бреслау був оточений, Ханке разом з генералом Германом Нігофом очолив оборону міста.

29 квітня 1945 Гітлер, який звинуватив Гіммлера в державній зраді, в своєму політичному заповіті призначив Ганке рейхсфюрером СС і начальником німецької поліції. Під цим приводом 5 травня 1945 року, переодягнувшись у форму унтер-офіцера військ СС, Ганке покинув оточений радянськими військами Бреслау на літаку «Fieseler Storch». Перед цим він відхилив прохання військового коменданта генерала Германа Нігоф і священиків обох конфесій про здачу міста, який знаходився в безвихідному становищі. Однак вже 6 травня місто капітулювало.

Після війни[ред. | ред. код]

Достовірних відомостей про смерть Ганке немає. Є версія, що потрапивши в полон, він був убитий чеськими наглядачами при спробі до втечі.

Оцінка[ред. | ред. код]

В своєму щоденнику (запис від 4 березня 1945) Йозеф Геббельс так охарактеризував Ганке: «Якби всі наші гауляйтери на Сході були такими і працювали так, як Ганке, то наші справи йшли б краще, ніж вони йдуть в реальності. Ганке — видатна постать серед наших гауляйтерів, що діють на Сході.»

Нагороди[1][ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Der Beamte im nationalsozialistischen Staat. Breslau: NSDAP., Gauleitg Niederschlesien, Amt f. Beamte, 1942.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hanke, Karl - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.). Процитовано 2018-10-19. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • А. Васильченко. Последняя крепость Рейха. Москва «Яуза-пресс», 2009.
  • Antony Beevor: Berlin 1945. Das Ende. Goldmann: München 2005
  • Martin Moll: Der Sturz alter Kämpfer. Ein neuer Zugang zur Herrschaftsanalyse des NS-Regimes, in: Historische Mitteilungen der Ranke-Gesellschaft 5. Jg. (1992), S. 1-51.
  • Jana Richter: Karl Hanke, in: Hermann Weiß (Hg.): Biographisches Lexikon zum Dritten Reich, Frankfurt a. M. 1998, S. 177f.
  • Gitta Sereny: Albert Speer. Sein Ringen mit der Wahrheit, München 2005
  • Albert Speer: Erinnerungen, Frankfurt a. M. u. Berlin 1969.
  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.