Шимон Окольський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шимон Окольський
Сторінка з гербівника С.Окольського «Orbis Poloni» (1642)

Шимон Око́льський гербу Равич (також Симон, Симеон, пол. Szymon (Simon) Okolski; *1580, Кам'янець-Подільський — †1653, Львів) — польський шляхтич, домініканський монах, шляхетський хроніст та мемуарист Речі Посполитої, відомий геральдик і проповідник. Автор гербівника «Orbis Polonus» у трьох томах (1641–1643).

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Ш. Окольський — перший вікарій конвенту (монастиря) у місті Тисмениця після фундушу Миколая Потоцького-«ведмежої лаби» для парафії РКЦ в місті 1630 року, керівництво якою віддали домініканціям.[1]

Між 1638–1641 пріор Домініканського монастиря в Старокостянтинові.

1641 р. — пріор Кам'янецького домініканського монастиря. Оскільки в молоді роки він навчався і прийняв свячення в Кам'янці, то став відомим як Шимон із Кам'янця.

1648 р. — провінціал домініканського Ордену на Русі (з центром у Львові). Вважається світочем домініканського ордену.

Окольський був капеланом військ, які придушували селянсько-козацьке повстання в Україні під керівництвом гетьмана Павла Бута (Павлюка) та Якова Острянина, полковників Карпа Скидана та Дмитра Гуні (16371638).

Залишив щоденники, опубліковані в Замості (Польща) (1638), з детальними описами битв польсько-шляхетських каральних військ М.Потоцького з повстанцями під Кумейками, Лубнами, Говтвою, облоги їх табору на річці Старці. Щоденники Окольського перекладали українською мовою, а літописці-історики Самійло Величко та Степан Лукомський публікували ці щоденники у своїх творах. Є думка, що щоденники Окольського використав Микола Гоголь при написанні історичного роману «Тарас Бульба».

Твори[ред.ред. код]

«Orbis Poloni» відкривається вдячним вітанням до польського короля Владиславу IV Вазі

Крім того, в домініканському монастирі у Львові зберігаються рукописи Ш. Окольського («Miscellanea»).

Вшанування[ред.ред. код]

Вулиця у Львові (тепер Старицького).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Tyśmienica, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka..— S. 722. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]