Шкрумеляк Юрій Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шкрумеляк Юрій Андрійович
Shkrumeliak Iuriy.jpg
Народився 18 квітня 1895(1895-04-18)
Ланчин, Станіславський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер 16 жовтня 1965(1965-10-16) (70 років)
Коломия, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР СРСР
Поховання Личаківський цвинтар
Діяльність перекладач
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка

Ю́рій Андрі́йович Шкрумеля́к (18 квітня 1895(18950418), м. Ланчин, нині смт Надвірнянського району Івано-Франківської області — 16 жовтня 1965, Коломия) — відомий галичанин, український журналіст, поет, перекладач і дитячий письменник, січовий стрілець, автор творів про визвольну боротьбу УСС-УГА.
Псевдоніми: Іван Сорокатий, Юра Ігорків, Ю. Підгірський, Смик, Гнотик, Олекса Залужний, Максим Цимбала.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській сім'ї.

Навчався у сільській школі в 1901—1907 роках, у 1907—1914 — в Коломийській гімназії, 1922—1924 — у Львівському університеті і на філософському факультеті Празького університету. Пішов у світ широкий знаючи кілька європейських мов. Згодом вільно перекладав з німецької, англійської, чеської, російської та польської мов.

Під час Першої світової війни воював у складі Українських Січових Стрільців, був підхорунжим. Належав до найвідоміших поетів-усусів. Зокрема, після кривавих боїв на Маківці Михайло Гайворонський на слова Юрка Шкрумеляка написав пісню «Питається вітер смерті». «Стрілець і пісня, — зауважував Шкрумеляк, — то брат і сестра, то любчик і любка; в одинокій пісні знаходить стрілець розраду та хвилеве забуття».

Учасник визвольної війни. Працював із Миколою Євшаном у архівах Начальної Команди УГА.

1920—1930 — співробітник і редактор часописів «Дзвіночок» і «Світ дитини», до співпраці з якими запрошував відому дитячу поетесу Марійку Підгірянку.

1928—1939 — співробітник видавничого концерну Івана Тиктора, головний редактор і фейлетоніст (псевдонім Іван Сорокатий) газети «Народна справа» та журналу для дітей «Дзвіночок».

1945 р. був засуджений на 10 років ув'язнення в радянському концтаборі. Покарання відбував у Печорських таборах. Після повернення з ув'язнення (1956 р.) реабілітований.

Помер 16 жовтня 1965 у місті Коломия (довідник «Письменники Радянської України» (1970) вказує, що помер 20 листопада 1965 р. у Львові), похований у Львові на Личаківському кладовищі.

Творчість[ред. | ред. код]

Юрій Шкрумеляк увійшов у літературу першим друкованим віршем на патріотичну тематику «За рядами ряди» (Відень, 1915.

Автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші «Юрза-Мурза» (1921), «Записки Івася Крілика», «Стрілець Невмираха», «Мова віків» та (під псевдонімом Юра Ігорків) «Історії України для дітей» у чотирьох частинах).

Численні переклади зі світової класики, пристосовані для малого читача («Казки з 1001 ночі», «Алядин і чарівна лямпа», «Історія про малого Мука», «Пригоди мореплавця Сіндбада» та ін.).

Друкувався у виданнях «Червоної Калини», зокрема в календарях-альманахах — вірші, оповідання та белетризовані спомини.

Автор поем «Кузня в Нагуєвичах» (1958), «Довбушева слава» (1961).

Окремо вийшли:

  • Поема «Сон Галича» (Станіслав, 1920).
  • Лірико-публіцистична проза «Поїзд мерців» (Львів, 1922).
  • «Авелева жертва» (1926).
  • Пригодницька повість «Чета крилатих» (1928, перевидано 1954 у США).
  • Повість «Вогні з полонин» (1930).
  • П'єса «Стрілець Невмирущий» (1938).
  • Повість «Високі гори і низини» (1939).
  • Збірка поезій «Пісня про радісну осінь» (Київ, 1940).
  • Збірка поезій «Сопілка співає» (Львів, 1957).
  • Вибрані твори «Привіт Говерлі» (Київ, 1964).

Твори[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]