Перейти до вмісту

Ланчин

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
селище Ланчин
Герб Ланчина Прапор Ланчина
Вид на Прут
Вид на Прут
Вид на Прут
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Надвірнянський район
Тер. громада Ланчинська селищна територіальна громада
Код КАТОТТГ UA26120050010094018
Основні дані
Засновано приблизно 1050 рік
Статус із 2024 року
Площа 27.89 км²
Населення ▬ 7 846 (01.01.2022)[1]
Густота 284,6 осіб/км²;
Назва мешканців ла́нчинець
ла́нчинка
ла́нчинці
Поштовий індекс 78455
Телефонний код +380 3475
Географічні координати 48°32′51″ пн. ш. 24°45′06″ сх. д.H G O
Водойма Прут, Красна, Слобушниця


Відстань
Найближча залізнична станція: Ланчин
До райцентру:
 - автошляхами: 18 км
До обл. центру:
 - залізницею: 65 км
 - автошляхами: 61 км
Селищна влада
Адреса 78455, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, селище Ланчин, вул.Шкільна, 3
Голова селищної ради Надія Романівна Данилюк
Вебсторінка https://lanchynska-gromada.gov.ua
Карта
Ланчин. Карта розташування: Україна
Ланчин
Ланчин
Ланчин. Карта розташування: Івано-Франківська область
Ланчин
Ланчин
Мапа

Ланчин у Вікісховищі

Ла́нчин — селище в Україні, на Прикарпатті, у Надвірнянському районі Івано-Франківської області. До 2024 року — селище міського типу.

Розташування

[ред. | ред. код]

Вгору за течією Прута лежить село Добротів, яке колись було найменшим у Речі Посполитій містом, вниз за течією — Саджавка. Трошки північніше від Добротова лежить Красна. На північ від Ланчина — є невеличке село Вишнівці, на південь — Чорний Потік.

На північно-західній околиці села річка Кобилиця впадає у Прут.

На схід від селища річка Слобожниця, що впадає в Прут, відділяє Ланчин від Саджавки.

Селище знаходиться за 41 км на південь від обласного центру – Івано-Франківська.

Транспортні сполучення

[ред. | ред. код]

Через селище проходить залізниця, яка сполучає Коломию і Яремче, а також автомобільна дорога з тим же сполученням. В центрі та на західній околиці селища є по одному малому автобусному вокзалу.

Установи

[ред. | ред. код]

В Ланчині діють два загальноосвітні заклади: ліцей I–III ступенів імені Юрія Шкрумеляка та гімназія I–II ступенів, музична школа, будинок культури, є міська й дитяча бібліотека, міська лікарня і поліклініка, народний дім. Лікарня має стаціонарний відділ на 55 ліжок, 5 служб, забезпечена транспортом. Селище частково газифіковане й має часткове вуличне освітлення.

Ланчин має свій футбольний клуб ФК «Ланчин», який виступає у районній лізі.

Культура

[ред. | ред. код]

Ланчинська міська бібліотека для дорослих, міська бібліотека для дітей, Народний дім, дитяча музична школа, футбольний стадіон місцевого клубу "ФК Ланчин".

Релігія

[ред. | ред. код]

На території селища зареєстровані дві церкви:

УГКЦ «Зіслання Святого Духа», отець Василь Ткачук.

ПЦУ «Чудо Архистратига Михаїла», отець Тарас Щербатюк.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]
Рік Населення
1880 2947
1959 5500
1970 5700
2001 8027
2015 8110
2022 7846

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 7986 99.49%
російська 38 0.48%
білоруська 1 0.01%
болгарська 1 0.01%
румунська 1 0.01%
Усього 8027 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Територія Ланчина заселена здавна, про що свідчать виявлена стоянка та знайдені крем’яні знаряддя праці доби пізнього палеоліту.

Історична приналежність
Заснування Селища - 1050-ті

Галицьке князівство Друга половина XI-1199

Галицько-Волинське князівство 1199-1392

Королівство Польське 1392-1772

Австрійська Імперія 1772-1918

Західноукраїнська Народна Республіка 1918-1919

Польська Республіка 1919-1939

Третій Рейх 1941-1944

Радянський Союз 1939-1941, 1944-1991

Україна 1991-наші дні

Часи Русі

[ред. | ред. код]

Населений пункт заснований у період Київської Русі. Від давньоруських часів жителі займалися солеварним промислом.[3] За твердженням С. Пушика засновник першої галицької династії — князів Ростиславичів — Ростислав-Михайло Володимирович (1038—1067 рр.) був одружений з дочкою угорського короля Бели І, яка називалася Ілоною (Оленою), в тогочасних літописах її іменували Ланкою. На честь неї і було назване селище Ланчин. За іншими теоріями назва села походить від виразу «лан чий» або ж від пол. łączyć — «з'єднувати». Після захоплення Королівства Руського у Довгій війні польським королем Казимиром III. Ланчин приєднується до складу Польщі.

Ланчин на мапі Боплана, 1648

Часи Королівства Польського

[ред. | ред. код]

Згадується 16 жовтня 1475 року в книгах галицького суду[4]. У податковому реєстрі 1515 року документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[5].

Жителі брали участь у повстанні під проводом Мухи 1480–92 та визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.[3] Жителі селища були жертвами регулярних набігів кримських татар.[6] У околицях Ланчина у 1-й половині 1740-х років діяли опришківські загони Олекси Довбуша[3].

Ланчин був частиною Королівства Польського до Першого поділу Речі Посполитої, коли його анексувала Австрія.

Часи панування Габсбургів

[ред. | ред. код]
Ланчинська солеварня, 1903

1791 відкрито школу. У XIX столітті — село державної власності (в поодиноких джерелах XIX ст. згадується як містечко) Надвірнянського повіту Королівства Галичини.

В середині ХІХ ст. на території Ланчина було збудовано сільзавод, який працював до другої світової війни. У 1939 році Ланчинське родовище було найпотужнішим на Гуцульщині (тут видобували 7200 т кухонної солі).

Під час візиту Галичини і Буковини у 1851 р. Цісар Франц Йосиф I відвідав як Ланчин, в якому його радісно привітали місцеві жителі, так й сусідні села. В середині 19 століття в Ланчині був відкритий перший поштовий уряд. Пов’язане це було з тим, що через Ланчин проходили поштові шляхи зі Львова до Чернівців.

[7] Станом на 1880 р. мало 2947 мешканців, греко-католицьку парафію, поштовий уряд, однокласову державну сільську школу. Мало власну символіку — печатку з зображенням коси й серпа, відбитки якої збереглися в колекції документів львівського краєзнавця А. Шнайдера.[8]

Території Австро-Угорщини окуповані Російською Імперією

1904 В. Мицко організував тут осередок «Просвіти». У тому ж році було збудоване нове приміщення школи, яке збереглося донині та використовується як будинок Селищної Ради.

Під час 1-ї світової війни поблизу Ланчина відбувалися запеклі бої, під час яких ланчинська церква згоріла. Деякий час він був окупованим Російської імперією.[3] До 1918 року він був частиною Королівства Галичини та Володимирії в Австро-Угорщині.

Польська Республіка і 2. світова війна

[ред. | ред. код]
Листа втрат 1-ї бригади УСС

Після закінчення Першої світової війни на теренах Галичини одразу спалахнула Польсько-українська війна, декілька чоловіків приєдналися до загонів армії ЗУНР, Січові Стрільці з Ланчина понесли втрати в 1-ій бригаді УСС. Ланчин був спочатку у складі ЗУНР, згодом став частиною Польщі, в межах якої адміністративно перебував у Надвірнянському повіті Станіславівського воєводства.

Доброволець СС Галичини, Ланчин

Після німецько-радянського вторгнення до Польщі у вересні 1939 року Ланчин був спочатку окупований Радянським Союзом. У 1940 році став селищем міського типу. З 1941 по 1944 роки селище було окуповано нацистською Німеччиною і входило до складу дистрикту Галичина. Під час німецької окупації кілька добровольців пішли у 14-ту гренадерську дивізію Ваффен СС «Галичина». В околицях Ланчина діяли загони УПА і червоні партизани. У боях за визволення Ланчина загинуло 120 радянських бійців, зокрема й Герой Радянського Союзу М. Лучок.[3] У 1944 році він був знову окупований Радянським Союзом і зрештою був анексований в 1945 році.

Радянський Союз — наш час

[ред. | ред. код]

У 1945–1947 роках вигнані поляки з Ланчина оселилися в селах Блажеюв і Ольшини.[9]

Володимир Зеленський, Ланчин

У 1940—1962 рр. Ланчин був районним центром, далі селище відійшло до Надвірнянського району. Газифікація Ланчина триває з 2006 року.[10]

В 2020 році повень зруйнувала частину дороги Т 0905 Делятин – Раківчик, яка проходить через селище. Унаслідок стихії на території Ланчинської селищної ради було підтоплено понад 200 житлових будинків і 30 гектарів сільгоспугідь, 33 сім’ї були відселені з будинків, три житлові будинки були повністю зруйновані водою. З державного бюджету постраждалим було виплачено 3,95 млн грн компенсацій збитків. Долучилося й багато благодійних організацій, які допомагали з водою, продуктами та необхідними речами. Селище відвідав президент України Володимир Зеленський.[11]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Братська могила жертв тоталітарного режиму
    Братська могила жертв тоталітарного режиму
  • Водоспад Крутіж
    Водоспад Крутіж
  • Церква Архістратига Михаїла
    Церква Архістратига Михаїла
  • Річка Прут
    Річка Прут
  • Ланчинська селищна рада
    Ланчинська селищна рада
  • Ланчинський вокзал в 1-ій половині ХХ-го сторіччя
    Ланчинський вокзал в 1-ій половині ХХ-го сторіччя
  • Церква Зіслання Святого Духа
    Церква Зіслання Святого Духа

Відомі особи

[ред. | ред. код]

В Ланчині народилися

[ред. | ред. код]

Померли

[ред. | ред. код]

Природа

[ред. | ред. код]

На річці Прут розташований водоспад Крутіж (3 м). На південь від селища, по іншу сторону Пруту, починаються Карпатські хребти та ліси.
У селищі Ланчин концентрація аміаку, заліза і нітритів у воді з криниць перевищує норми. Попередні лабораторні дослідження обстежених 44 криниць виявили у воді вміст заліза у 1,5-2 рази більший від допустимих концентрацій, а також нітратів і нітритів у 2-3 рази.

На північ від селища розташований невеликий ліс, навколо ж нього розкинулись великі чагарники і поля.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. ↑ а б в г д Іванюк, М. М. (2016). Ланчин. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 13 грудня 2024.
  4. ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.375, № 3820 (лат.)
  5. ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 173 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  6. ↑ Тисячолітнє селище Ланчин. SPADOK.ORG.UA (укр.). Процитовано 25 січня 2025.
  7. ↑ Історична довідка Ланчина | Ланчинська громада, Івано-Франківська область, Надвірнянський район. lanchynska-gromada.gov.ua (UA) . Процитовано 23 березня 2024.
  8. ↑ ЛНБ ім. В. Стефаника. Ф. 144. Оп. 7. Спр. 13. Арк. 123 зв., 125, 140 зв., 141.
  9. ↑ Rocznik jeleniogórski. search.worldcat.org (польською) . Towarzystwo Przyjaciół Jeleniej Góry. 1963. Процитовано 7 грудня 2024.
  10. ↑ 25 тисяч мешканців отримають газ. На Прикарпатті урочисто запустили підвідний газопровід. ФОТО+ВІДЕО
  11. ↑ Володимир Зеленський оглянув відновлення селища Ланчин на Івано-Франківщині, яке влітку постраждало від повені. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 18 вересня 2020.
  12. ↑ Olha Marusyn / Ольга Марусин. Secondary Archive (укр.) (англ.). Процитовано 15 травня 2024.
  13. ↑ Сумна звістка вкотре сколихнула Ланчинську громаду. lanchynska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 5 квітня 2025.
  14. ↑ Герей, Василь. Перо Петрушевич:останній спочинок у Ланчині. Ланчинcька Громада. Процитовано 14 грудня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ланчин&oldid=45173850