Шовгенів Іван Опанасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Опанасович Шовгенів
Народився 12 вересня 1874(1874-09-12)
Кам'янка, Куп'янський повіт, Харківська губернія, Російська імперія (нині Дворічанський район)
Помер 13 квітня 1943(1943-04-13) (68 років)
Данціґ, Третій рейх
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяFlag of the Ukranian State.svg УНР
Національність українець
Відомий завдяки гідротехніка
Alma mater Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів
Відомий завдяки: організатор водного господарства України
Діти Андрій Шовгенів, Сергей Нал'янч, Олена Теліга
Нагороди
Орден Святої Анни 2 ступеня
Звання професор

Іван Опанасович Шовгенів (12 вересня 1874, с. Кам'янка, нині Дворічанський район — 13 квітня 1943) — український гідротехнік і меліоратор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селі Кам'янка Куп'янського повіту (нині Дворічанський район) на Харківщині. Син державного селянина.

Закінчив курс Ізюмського реального училища (1893) і Санкт-Петербурзького інституту інженерів шляхів (1899).

Працював виконавцем робіт в Казанському окрузі шляхів сполучення (1899-1902), потім в Московському окрузі шляхів сполучення: голова 3-го відділу (1902-1905), голова 1-го і інспекційного відділів (1905-1910), член правління (з 1910). Робив зйомку і регуляції (Клязьма, Ока), ремонт шлюзів (Теза, Москва-ріка).

У 1905 був запрошений читати лекції в Варшавський політехнічний інститут, але оскільки той був закритий, залишився в Москві. Читав курс по портовим спорудам і водним шляхам в Московському інженерному училищі, був відправлений училищем на стажування в Бельгію, Німеччину і Австро-Угорщину (1910). Учасник Міжнародного з’їзду спеціалістів з водних шляхів у США (1912), після нього стажувався три місяці в США і Канаді.

З січня 1911 -- доцент, викладач за курсом водних сполучень Петербурзького політехнічного інституту. Згодом керував різними гідротехнічними роботами в Росії і меліораційними в Туркестані. Співробітник (помічник керуючого відділом земельних поліпшень) Міністерства землеробства, статський радник.

У 1918–1920 роках — професор Київського політехнічного інституту, директор департаменту водного та шосейного господарства Міністерства шляхів УНР/Української держави. Організатор водного господарства України.

На еміграції в Чехословаччині. У 1922–1928 роках професор Української господарської академії та її перший ректор. З 1929 у Польщі, до 1939 працював у Міністерстві хліборобства. Брав активну участь у житті української громади і працях Українського наукового інституту.

З травня 1940 до початку 1942 - директор Українського Чорноморського Інституту.

З початку 1942 працював в науковому відділі центрального господарського уряду Данціґа

Помер 13 квітня 1943 року в Оливі біля Данціґу.

Батько письменниці Олени Теліги.

Адреси[ред. | ред. код]

Москва:

  • Луков переулок, 4 (1907-1908, будинок існує)
  • Божедомский переулок 16/18, кв. 40 (1909, будинок не зберігся)

Петербург:

  • Верейская ул. 2, кв. 4 (1911, будинок існує)
  • Клинский переулок, 2 (1916, будинок існує)

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Упродовж 1901–1943 років опублікував близько 50 більших праць з різних галузей водного господарства, серед інших:

  • О выправительных работах на II-й группе перекатов р. Волги в 1899, 1900 и 1901 г. СПб.: Типо-Литография С.М. Муллер, 1903. 32 с.
  • Гидротехнические работы в Германии. М., 1911.
  • Землечерпание при мелиоративных работах // Ежегодник отдела земельных улучшений на 1913. Ч. 1. СПб., 1914. С. 289—325 (статтю підготовлено за результатами поїздки в Сполучені Штати).
  • Водяне господарство на Україні. Прага: Нова Україна, 1923. 16 с.
  • Сільськогосподарська гідротехника. Подебради: Укр. госп. академія, 1926. 254 с.
  • Гідравліка підземних вод: підручник для гідротехніків і меліораторів. Прага: Український громадський видавничий фонд, 1929. 115 с.
  • Водне господарство в басейні р. Дніпра на Україні. Варшава, 1934. 57 с.
  • Енергетичні ресурси на українських землях. Варшава, 1940. 22 с.
  • Водне господарство на українських землях в Європі. Варшава, 1941.
  • Український Чорноморський Інститут. Програма діяльності. Варшава, 1941. 20 с.
  • Чорне море. Гідрографічний нарис Чорного моря та його басейну. Варшава, 1941. 112 с.
  • Die Wasserwirtschaft der Ukraine. Berlin: Stollberg, 1942. 128 S.
  • Das Verkehrswesen der ukrainischen Gebiete. Berlin, 1942. 59 S.

Автор низки підручників з гідромеханіки.

Література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.. Словникова частина. — Т. 10.
  • Документи про Шовгенових та Теліг у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України. Покажчик / Центральний державний архів вищих органів влади і управління України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Національна академія наук України. Упоряд.: Н. В. Маковська та ін. - К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2006. - 152 с.