Шок-тактика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шокова атака болгарської важкої кінноти (Битва при Версинікії, 813p.)

Шокова тактика, шок-тактика чи Шокова атака — це наступальний маневр, метою якого є піддати ворога психологічному тиску раптовим масовим наступом з метою примусити ворожих солдатів до відступу. Невід'ємною частиною шок-заходів є високий ступінь ризику в ході маневру для наступаючої сторони.

Кембріджський словник дає таке визначення цьому термінові: «Застосування шок-тактики означає уживання неочікуваних для супротивника заходів з метою шокувати його чи здобути перевагу над ним.[1][a]»

Історія[ред. | ред. код]

Середньовічна ілюстрація битви під час І-го хрестового походу, що зображає застосування шок-тактики важкою кіннотою у бою з арабами

Середньовіччя і Нова історія[ред. | ред. код]

Шокова тактика зазвичай була основним маневром в арсеналі важкої кінноти, проте іноді вдавалася і важкій піхоті. Найвідомішим різновидом шок-тактики середньовічної кавалерії був шара́х (англ. charge). Цей маневр здійснювався тяжко броньованою кіннотою, озброєною лансами, що завдавала удару по ворожому шикуванню згуртованою лавою і на найвищій швидкості.

Монгольська важка кавалерія в бою (XIII—XIV ст.ст).

Після запровадження вогнепальної зброї, застосування кінноти як тактичного ударного засобу відходить на другий план. піхотні шок-прийоми передбачали утримуватися від відкривання вогню поки ворог не підійде на дуже близьку відстань; цю тактику вживали як в обороні, так і в наступі[2]. Улюбленою тактикою, наприклад, герцога Веллінґтона для піхоти було дати залп, а потім дати гучний бойовий клич і блискавично кинутись на приступ[3][4][значущість факту?].

Занепад і часткове відродження[ред. | ред. код]

Кульмінацією і занепадом піхотної шок-тактики методом лобової атаки стала І Світова війна, коли величезні загони солдатів робили масовані й часто катастрофічні фронтальні атаки на укріплення ворога. Кулемет зробив цю тактику марною і тільки з винаходом танка шок-тактика отримала шанс на друге життя.

Під час ІІ світової Німеччина застосувала цю шок-тактику стосовно бронетехніки. Сформульована німецькими військовими теоретиками ідея бліцкрігу була заснована на застосуванні шок-тактики з допомогою танків; протягом війни в цій методиці було накопичено величезний досвід і згодом її було прийнято більшістю сучасних армій.

Тактика США під час операції Шок і трепет під час війни в Іраку була застосована шок-тактика на основі переважаючої військової потужності на суші і непереборного домінування на морі i в повітрі.

Відомі шок-атаки[ред. | ред. код]

Р. К. Вудвілль, Останній штурм Понятовського
(Лейпціг, 1813)

Шок-підрозділи[ред. | ред. код]

Кавалерія[ред. | ред. код]

Піхотні підрозділи[ред. | ред. код]

Механізовані підрозділи[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. If you use shock tactics, you do something unexpected in order to shock someone or to get an advantage over them.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. shock tactics. dictionary.cambridge.org (рос.). Процитовано 3 березня 2021.
  2. Griffith, P., Chapter 14 the Infantry Firefight in The Civil War soldier: a historical reader
  3. Black, Jeremy, (2000) War, Past Present and Future, page 52
  4. Forward into battle: fighting tactics from Waterloo to the near future