Шок-тактика
 | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (грудень 2021) |
Шокова тактика, шок-тактика чи Шокова атака — це наступальний маневр, метою якого є піддати ворога психологічному тиску раптовим масовим наступом з метою примусити ворожих солдатів до відступу. Невід'ємною частиною шок-заходів є високий ступінь ризику в ході маневру для наступаючої сторони.
Кембріджський словник дає таке визначення цьому термінові: «Застосування шок-тактики означає уживання неочікуваних для супротивника заходів з метою шокувати його чи здобути перевагу над ним.[1][a]»
Історія[ред. | ред. код]
Середньовіччя і Нова історія[ред. | ред. код]
Шокова тактика зазвичай була основним маневром в арсеналі важкої кінноти, проте іноді вдавалася і важкій піхоті. Найвідомішим різновидом шок-тактики середньовічної кавалерії був шара́х (англ. charge). Цей маневр здійснювався тяжко броньованою кіннотою, озброєною лансами, що завдавала удару по ворожому шикуванню згуртованою лавою і на найвищій швидкості.
Після запровадження вогнепальної зброї, застосування кінноти як тактичного ударного засобу відходить на другий план. піхотні шок-прийоми передбачали утримуватися від відкривання вогню поки ворог не підійде на дуже близьку відстань; цю тактику вживали як в обороні, так і в наступі[2]. Улюбленою тактикою, наприклад, герцога Веллінґтона для піхоти було дати залп, а потім дати гучний бойовий клич і блискавично кинутись на приступ[3][4][значущість факту?].
Занепад і часткове відродження[ред. | ред. код]
Кульмінацією і занепадом піхотної шок-тактики методом лобової атаки стала І Світова війна, коли величезні загони солдатів робили масовані й часто катастрофічні фронтальні атаки на укріплення ворога. Кулемет зробив цю тактику марною і тільки з винаходом танка шок-тактика отримала шанс на друге життя.
Під час ІІ світової Німеччина застосувала цю шок-тактику стосовно бронетехніки. Сформульована німецькими військовими теоретиками ідея бліцкрігу була заснована на застосуванні шок-тактики з допомогою танків; протягом війни в цій методиці було накопичено величезний досвід і згодом її було прийнято більшістю сучасних армій.
Тактика США під час операції Шок і трепет під час війни в Іраку була застосована шок-тактика на основі переважаючої військової потужності на суші і непереборного домінування на морі i в повітрі.
Відомі шок-атаки[ред. | ред. код]
(Лейпціг, 1813)
- Штурм Пікетта (3 липня 1863 р.) у Битва під Геттісбургом під час Громадянської війни у США.
- Атака легкої бригади (25 жовтня 1854) у Балаклавській битві під час Кимської війни.
- Удар 21-го лансьєрського (2 вересня 1898 р.) у Битві під Омдурманом у ході Магдистської війни: останній кавалерійський кидок у битві.
- Битва за Беер-Шеву (31 жовтня 1917) під час І-ї світової: один із найостанніших успішних атак кавалерії в історії.
- Битва під Кроянтами (1 вересня 1939 р.) під час ІІ-ї світової: успішний наступ польської кавалерії на сучасну механізовану піхоту (породила міф про атаку польських кіннотників з холодною зброєю на танки.
Шок-підрозділи[ред. | ред. код]
Кавалерія[ред. | ред. код]
Піхотні підрозділи[ред. | ред. код]
Механізовані підрозділи[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Штурмовий загін
- Спецназ
- Ближній бій
- Рукопашна
- Кавалерія
- Шарах
- Список бойових тактик, маневрів і прийомів
- Воєнна доктрина
- Військова історія
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ If you use shock tactics, you do something unexpected in order to shock someone or to get an advantage over them.
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ shock tactics. dictionary.cambridge.org (рос.). Процитовано 3 березня 2021.
- ↑ Griffith, P., Chapter 14 the Infantry Firefight in The Civil War soldier: a historical reader
- ↑ Black, Jeremy, (2000) War, Past Present and Future, page 52
- ↑ Forward into battle: fighting tactics from Waterloo to the near future