Шоломник короткохвостий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шоломник короткохвостий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дивоптахові (Paradisaeidae)
Рід: Шоломник (Paradigalla)
Вид: Шоломник короткохвостий
Paradigalla brevicauda
Rothschild & Hartert, 1911
Посилання
Вікісховище: Paradigalla brevicauda
Віківиди: Paradigalla brevicauda
ITIS: 561805
МСОП: 22706148
NCBI: 681195

Шоломник короткохвостий[2] (Paradigalla brevicauda) — вид горобцеподібних птахів родини дивоптахових (Paradisaeidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Ендемік Нової Гвінеї. Поширений у центральній гірські системі, переважно у горах Маоке та Бісмарка. Населяє гірські тропічні ліси до 1500 м над рівнем моря, але також колонізує вторинні лісові райони і ліси з домінуванням Nothofagus.

Опис[ред. | ред. код]

Невеликий птах, завдовжки до 23 см, вагою 155—184 г. Схожий на шпака або піту через його темний колір, довгий, злегка вигнутий конічний дзьоб і ділянки оголеної кольорової шкіри біля основи дзьоба. Статевий диморфізм виражений слабо. Оперення чорного кольору по всьому тілу з коричневими відтінками на нижній частині живота, оливковими відблисками на спині і грудях, та блакитними на вершині голови і потилиці. Дзьоб і ноги чорні, а очі червонувато-коричневі з синім неопереним навколоочним кільцем. В основі дзьоба є м'ясистий наріст (карункул), жовтого кольору над дзьобом та блакитного з боків основи дзьоба.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Трапляється парами або поодинці. Живе під пологом лісу. Живиться фруктами, комахами та дрібними хребетними (переважно сцинками).

Моногамний вид. Немає чітко визначеного сезону розмноження, гнізда з яйцями спостерігали в різні пори року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2017). Paradigalla brevicauda: інформація на сайті МСОП (версія 2021-1) (англ.) 27 квітня 2021
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]