Манукодія чорна
| Манукодія чорна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Manucodia ater (Lesson, 1830) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| * Manucodia atra Sibley and Monroe (1990, 1993) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Манукодія чорна[2] (Manucodia ater) — вид горобцеподібних птахів родини дивоптахових (Paradisaeidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений в Новій Гвінеї та деяких дрібних прилеглих островах (Ару, Вайгео, Гебе, Місоол і Тагула). Мешкає у тропічних вологих лісах.
Опис[ред. | ред. код]
Птах середнього розміру, завдовжки 33-42 см, вагою 155—315 г. Самці трохи більші за самиць. Зовні птах нагадує ворону, з сильним подовженим дзьобом, міцним тілом, міцними ногами та квадратним хвостом. Оперення чорного кольору по всьому тілу, з синіми, зеленими та фіолетовими металевими відтінками. Дзьоб і ноги чорні, очі червоні.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Трапляється парами або поодинці. Живе під пологом лісу. Живиться переважно плодами. Основу раціону складають плоди інжиру. Рідше поїдає комах і нектар. Сезон розмноження припадає на період між серпнем і березнем, що відповідає сезону дощів. Самець залицяється до самиці, тримаючи крила і хвіст відкритими на видноті та розтріскуючи пір'я. Створює моногамні пари. Обидва партнери співпрацюють у будівництві гнізда та доглядом за потомством. Чашоподібне гніздо з листя та гілочок розміщується у роздвоєнні гілки дерева на висоті від 6 до 8 м. Самиця відкладає два коричнево-сіруватих яйця. Насиджує близько двох тижнів. Пташенята стають самостійними через місяць після вилуплення.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Manucodia ater: інформація на сайті МСОП (версія 2021-1) (англ.) 24 квітня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Література[ред. | ред. код]
- Beehler, B. M. (1989), " The birds of paradise ", Scientific American, vol.261, p. 116-123.
- Clench, Mary H. 1978. Trachael Elongation in Birds-of-Paradise. Condor 80 (4): 423—430.
- Frith, C. B. & Frith, D. W. (2009), " Family Paradisaeidae (Birds of Paradise) ", In del Hoyo, J. Elliott, A. & Christie, D. Handbook of the Birds of the World. Bush-shrikes to Old World Sparrows, vol.14, p. 404-459. Lynx Edicions, Barcelona.
- Frith, C. B.; Beehler, B. M. 1998. The birds of paradise. Oxford University Press, Inc., New York.
- Gilliard, E. T. (1969), Birds of paradise and Bowerbirds, Weidenfeld & Nicolson, New York.
- Ottaviani, M. (2012), Les Oiseaux de Paradis — Histoire Naturelle et photographies, 320 pages. Editions Prin, France.
- Sibley, C. G.; Monroe, B. L. 1990. Distribution and taxonomy of birds of the world. Yale University Press, New Haven, USA.
Посилання[ред. | ред. код]
- BirdLife Species Factsheet [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Oiseaux.net [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|