Шпаликов Геннадій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шпаликов Геннадій Федорович
Дата народження 6 вересня 1937(1937-09-06)[1]
Місце народження Segezhad, Медвеж'єгорський районd, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР
Дата смерті 1 листопада 1974(1974-11-01)[1] (37 років) або 1 лютого 1974(1974-02-01)[2] (36 років)
Місце смерті Передєлкіно, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія поет, сценарист, кінорежисер
Magnum opus Я простую Москвою
IMDb ID 0795312
CMNS: Шпаликов Геннадій Федорович у Вікісховищі

Шпаликов Геннадій Федорович  (6 вересня 1937(19370906), Сегежа[ru], Карелія СРСР — 1 листопада 1974, Передєлкіно, СРСР) — радянський російський поет, сценарист, кінорежисер.

Був сценаристом кількох дуже популярних радянських фільмів, в тому числі такого популярного фільму, як «Я крокую по Москві» (1963).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Київське суворовське військове училище й Всесоюзний державний інститут кінематографії (1964, майстерня Йосипа Маневича). Покінчив життя самогубством 1 листопада 1974 р. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.

Особисте життя

Пам'ять

  • Життю і творчості Г. Шпалікова присвячені численні публікації, меморіальний сайт, а також кілька документальних фільмів і телепередач.

Творчість[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • Знявся в декількох епізодичних ролях.
  • Поставив за власним сценарієм фільм «Довге щасливе життя» (1967), в якому знявся Ігор Баголій.

Автор сценаріїв фільмів:

Поезія[ред. | ред. код]

Творчості Шпалікова властиві тонкий ліризм та емоційність. Автор кількох поетичних збірок. Автор віршів до багатьох пісень, що прозвучали у фільмах, в тому числі: «Я шагаю по Москве» (рос.) (з х/ф «Я простую Москвою» 1963), «Ріо-Ріта» (з х/ф «Воєнно-польовий роман» (1983, Одеська кіностудія). А в фільмі Миколи Губенко «Підранки» (1976), у виконанні самого режисера, за кадром звучать проникливі поетичні рядки Шпалікова:

По несчастью или к счастью,
Истина проста:
Никогда не возвращайся
В прежние места.
Даже если пепелище
Выглядит вполне,
Не найти того, что ищешь,
Ни тебе, ни мне.
Путешествие в обратно
Я бы запретил,
И прошу тебя, как брата,
Душу не мути.
А не то рвану по следу —
Кто меня вернет? —
И на валенках уеду
В сорок пятый год.
В сорок пятом угадаю,
Там, где — боже мой! —
Будет мама молодая
И отец живой.

Література[ред. | ред. код]

  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.880;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С1522;
  • Кинословарь. Т.4. СПб., 2001. — С.336—338.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Library of Congress AuthoritiesLibrary of Congress.