Павло Штепа

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штепа.

Павло Штепа
Павло Штепа
Народився	29 серпня (10 вересня) 1897(1897-09-10) Новодмитріївська, нині Краснодарський край
Помер	2 березня 1980(1980-03-02) (82 роки) Канада
Громадянство	Російська імперія→ УНР→ Канада
Діяльність	історик, письменник, громадський діяч
Alma mater	Українська господарська академія
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Висловлювання у Вікіцитатах

Павло́ Ште́па (29 серпня (10 вересня) 1897(18970910), станиця Новодмитріївська — 2 березня 1980, Канада) — український історик та публіцист, громадський діяч в еміграції .

Життєпис

Павло Штепа народився 29 серпня (10 вересня) 1897 року на Кубані, у станиці Новодмитрівській (нині Сєверський район, Краснодарський край, РФ) у родині священика.

Середню школу закінчив у Майкопі. 1919 року отримав атестат зрілості помічника інженера з виробництва сільськогосподарської машинерії.

Брав участь у визвольній війні 1917—1920 років, згодом перебував в еміграції в Чехословаччині; закінчив навчання в Українській Господарській Академії в Подєбрадах й емігрував до Канади в 1927 році. Павло Штепа вийшов зі школи політичного та культурологічного мислення Дмитра Донцова (1883—1973 роки). Пройшовши бойову школу у підпільних революційно-націоналістичних Українській військовій організації (УВО) та Організації Українських Націоналістів (ОУН) у міжвоєнну добу, Павло Штепа створив свою оригінальну етнологічну і культурологічну концепцію в післявоєнний час.

Переїхавши 1927 року до Канади, він співпрацював із газетою «Новий шлях».

Помер 2 березня 1980 року. Похований на цвинтарі Парк Лан у Торонто.

Вшанування

• Премія імені Павла Штепи

Нагороди

• Премія імені Павла Штепи (2025)

Праці

• Штепа П. Бібліоґрафія творів Дмитра Донцова. — Віндзор, 1958. — 23 с.
• Штепа П. Українець і москвин: дві протилежності. — 1959.
• Штепа П. Українець і москвин: дві протилежності. — 2-е вид. — Дрогобич : Відродження, 2008.
• Штепа П. Українець і москвин: дві протилежності. — 3-е вид. — Дрогобич : Відродження, 2010. (link)
• Штепа П. Українець і москвин: дві протилежності. — 4-е вид. — Дрогобич : Відродження, 2014. — 688 с.
• Штепа П. Знадібки до словника чужослів. — Торонто, 1967. — 165 с.
• Штепа П. Московство його походження, зміст, форми й історична тяглість ч. 1. — Торонто, 1968. — 345 с.
• Штепа П. Московство його походження, зміст, форми й історична тяглість ч. 2. — Торонто, 1968. — 362 с.
• Штепа П. Московство його походження, зміст, форми й історична тяглість. — 1-е вид. — Дрогобич : Відродження, 1996.
• Штепа П. Московство його походження, зміст, форми й історична тяглість. — 2-е вид. — Дрогобич : Відродження, 1997.
• Штепа П. Московство його походження, зміст, форми й історична тяглість. — 3-є вид. — Дрогобич : Відродження, 2000.
• Штепа П. Московство його походження, зміст, форми й історична тяглість. — 4-е вид. — Дрогобич : Відродження, 2003. — 416 с.
• Штепа П. Московство його походження, зміст, форми й історична тяглість. — 5-е вид. — Дрогобич : Відродження, 2005. — 416 с.
• Штепа П. Московство його походження, зміст, форми й історична тяглість. — 6-е вид. — Дрогобич : Відродження, 2007. — 416 с.
• Штепа П. Московство його походження, зміст, форми й історична тяглість. — 7-е вид. — Дрогобич : Відродження, 2008. — 416 с.
• Штепа П. Московство його походження, зміст, форми й історична тяглість. — 8-е вид. — Дрогобич : Відродження, 2010. — 416 с.
• Штепа П. Московство його походження, зміст, форми й історична тяглість. — 9-е вид. — Дрогобич : Відродження, 2012. — 416 с.
• Штепа П. Московство. — повний автентичний варіант вид. 1968 року. — Київ : ФОП Стебеляк, 2015. — 872 с.
• Штепа П. Мафія. — Торонто, 1971. — 335 с.
• Штепа П. Мафія і Україна. — Львів : Глобус, 2002. — 409 с. (Підготовка до друку і права на видання ВФ «Відродження»: Дрогобич).
• Штепа П. Словник чужомовних слів і термінів. — Торонто, 1977. — 452 с.
• Штепа П. Речівневий словник, знадібки. — Торонто, 1979. — 524 с.
• Штепа П. Речівневий словник: знадібки. — Торонто : УВАН, 1980. — 524 с.

Джерела

• Горлач С. І так… Я жив: спогади, есе / Степан Горлач. — К.: Ярославів Вал, 2011. — 316 с. — ISBN 978-966-2151-77-0.
• Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть // Великий українець. — К.: Веселка, 1992. — С. 61—75.
• Дяківський С. І., Попель А. М. Багатовікове нищення України. З джерел національної пам'яті: Науково-популярне видання. — Львів: Вид-во «Растр-7», 2012. — 87 с. — ISBN 978-966-2004-68-7.
• Дяківський С., Семенюк С., Штепа П. Москалі — не «рускіє» і не слов'яни: триптих / Степан Дяківський, Святослав Семенюк, Павло Штепа. — Львів: Благодійний фонд «Україна-Русь», 2009. — 28 с.
• Штепа Павло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3896. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Залізняк Л. Л. Первісна історія України: Навчальний посібник / Ін-т українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Київ: Вища школа, 1999. — 263 с. — ISBN 5-11-004740-5.
• Залізняк Л. Л. Походження українців: між наукою та ідеологією: Популярне видання / Редактор Юлія Олійник. — К.: Темпора, 2008. — 103 с. — (серія «Likbez-Абетка»). — ISBN 979-966-8201-36-3.
• Книга тисячі і однієї брехні [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.].
• Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. — К.: Темпора, 2011. — 422 с.
• Паїк В. Корінь безсмертної України і українського народу / Упорядкував В. Паїк; Редактор Ігор Ходак. — Львів: Червона калина, 1995. — 237 c. — (Наукові скрипти. Ч. 2). — ISBN 5-7707-0708-9.
• Палій О. Ключ до історії України: Друга сторона української Прабатьківщини. — Київ: Дніпро, 2005. — 134 с. — ISBN 966-578-131-6.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• Белинский В. Страна Моксель или открытие Великороссии. — К.: «Видавництво імені Олени Теліги», 2009. — Книга 3. — 336 с. — ISBN 978-966-355-033-6.