Штокало Йосип Захарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йосип Захарович Штокало
Shtokalo.GIF
Народився 4 (16) листопада 1897(1897-11-16)
Скоморохи
Помер 5 січня 1987(1987-01-05) (89 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Дніпропетровський інститут народної освіти
Галузь наукових інтересів математика
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Нагороди
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»
Премія НАН України імені М. М. Крилова (1973)

Йосип Захарович Штокало (*4 (16) листопада 1897(18971116), Скоморохи — †5 січня 1987, Київ) — український радянський математик, педагог, доктор фізико-математичних наук (з 1944 року), професор1946 року). Член-кореспондент1948 року) і академік АН УРСР19 травня 1951 року)[1], член-кореспондент Міжнародної академії історичних наук у Парижі1965 року).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 4 (16 листопада) 1897 року у селі Скоморохах (нині Сокальського району, Львівської області). Закінчивши початкову школу в рідному селі, навчався в Сокальській гімназії в 1910—1914 роках (2-7 класи). В 19151931 роках викладав математику в середній школі і технікумах. В 1931 році закінчив Дніпропетровський інститут народної освіти. У 19311941 роках працював у вищих школах Харкова, з 1941 року — в АН УРСР, з 1946 року заступник директора Інституту математики АН УРСР, в 19491951 роках — член Президії АН УРСР і голова Президії Львівського філіалу АН УРСР, в 19561963 роках завідувач відділу історії математики Інституту математики АН УРСР, з 1963 року — завідувач сектора історії природознавства і техніки Інституту історії АН УРСР, в 19441951 і 19561972 роках — завідувач кафедри диференціальних рівнянь Київського університету.

Могила Йосипа Штокала

Помер 5 січня 1987 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 9).

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Праці в галузі теорії диференціальних рівнянь та історії математики в Україні. Один з авторів «Истории отечественной математики», «Нарису розвитку математики на Україні за 40 років Радянської влади» (1958); редактор видання повного зібрання творів українських математиків Г. Вороного й М. Остроградського.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Член ВКП (б) з 1941 року. Вів велику громадську роботу: багаторазово обирався членом Львівського міськкому та обкому Компартії України, депутатом Львівської міськради. Був депутатом Верховної Ради УРСР 3-го і 4-го скликань (19511959 роки), делегатом XVII, XVIII, XIX з'їздів Компартії України, неодноразово входив до складу делегації УРСР в ООН[2].

Нагороди[ред.ред. код]

медалями (зокрема імені А. Койре за видання чотиритомного курсу «Історії вітчизняної математики») та Почесними грамотами[2].

Родина[ред.ред. код]

  • Жінка — Штокало Зінаїда Остапівна — інженер-хімік.
  • Дочка — Штокало Мирослава Йосипівна — українська вчена-хімік, доктор хімічних наук, дійсний член Академії інженерних наук України, та Нью-Йоркської академії наук, Соросівський професор.
  • Зять — Дебрівський Іван Єлісейович — багато років працював на громадських посадах. Був ректором Інституту легкої промисловості, завідував кафедрою опору матеріалів.
  • Онука — Ісаєва Мирослава — філолог.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

меморіальна дошка

30 листопада 1989 року в Києві, на «Будинку вчених» на вулиці Микільсько-Ботанічній, 14/7, де з 1974 по 1987 рік у квартирі № 19 жив Йосип Штокало, встановлено бронзову меморіальну дошку[3].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]