Вороний Георгій Феодосійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вороний Георгій Феодосійович
Георгій Вороний.jpg
Народився 16 (28) квітня 1868(1868-04-28)
Журавка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 7 (20) листопада 1908(1908-11-20) (40 років)
Польща
Громадянство Україна
Національність українець
Діяльність математик
Відомий завдяки математик
Alma mater Петербурзький університет
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Марков Андрій Андрійович
Відомі учні Вацлав Серпінський
Заклад Варшавський університет
Членство Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: діаграма Вороного
Батько Вороний Феодосій Якович

Георгій Феодосійович Вороний (16 (28) квітня 1868(18680428) — 7 (20) листопада 1908) — видатний український математик. Член-кореспондент Російської Академії наук з 01.12.1907, професор Варшавського університету.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Журавка  Полтавської губернії колишньої Російської Імперії (нині — Варвинського району Чернігівської області). Батько — Феодосій Якович Вороний (1837—1910) — педагог, випускник Київського університету Св. Володимира, професор Ніжинського ліцею, згодом — директор Прилуцької гімназії, людина прогресивних поглядів, ініціатор (разом з Михайлом Драгомановим) створення в Києві безплатних недільних шкіл для робітничої молоді, активний член створеної при Київському університеті студентської Громади, його  громадську діяльність в студентські роки відзначали Олена Пчілка, Іван Нечуй-Левицький, листувався  з Григорієм Ґалаґаном з питань педагогіки і педагогічних кадрів.

Георгій Вороний  закінчив Прилуцьку чоловічу гімназію  (1885), Санкт-Петербурзький університет (1889), учень Андрія Маркова. Був залишений при університеті для підготовки  магістерської дисертації. Після захисту дисертації (1894) був призначений  професором Варшавського університету. Захистив докторську дисертацію (1897)  на тему «Про одне узагальнення алгоритму неперервних дробів», удостоєну премії імені Буняковського.  З осені 1898  також обіймав посаду декана механічного факультету  Варшавського політехнічного інституту. У Варшаві у Вороного навчався Вацлав Серпінський.  У  1907 році  був обраний членом-кореспондентом  Петербурзької Академії наук. Під час революційних подій 1905—1907 рр. Варшавський університет і Варшавський політехнічний інститут було закрито, Вороний  прагнув отримати посаду професора математики Київського університету, але його було призначено деканом механічного факультету заснованого в той час у Новочеркаську Донського політехнічного інституту. 

Протягом усього життя  Георгій Вороний зберігав зв'язки з Журавкою, щороку приїздив туди  під час літніх канікул, там обмірковував  свої наукові праці. Архів Вороного, переданий родичами вченого, зберігається в Інституті рукописів Національної бібліотеки України імені В.Вернадського. Вороний страждав від хвороби жовчного міхура, восени 1908 його хвороба перейшла в гостру форму і Георгій Вороний помер 7 (20) листопада 1908. Згідно з останньою волею вченого він був похований у Журавці. Його забальзамоване тіло зберігалося у спеціальному склепі, але на початку 30-х років ХХ ст. склеп був знищений і тіло вченого односельці перепоховали в могилу його батька Феодосія Вороного.

Наукова спадщина[ред. | ред. код]

Георгій Вороний працював головним чином в області теорії чисел. За життя вченого ним було опубліковано шість фундаментальних монографій та шість невеликих за обсягом праць. Кожна з його монографій відкривала нову галузь досліджень, але і кожна його невеличка робота давала новий несподіваний погляд на проблему і ставала поштовхом для нових наукових пошуків.

Уже перший науковий результат Георгія Вороного стосовно чисел Бернуллі (1890) виявив їхні фундаментальні властивості, вивчення яких триває досі.

Головним результатом дисертаційних праць українського математика був опис загального кубічного поля цілих алгебраїчних чисел і побудова алгоритму для обчислення основних його одиниць, який згодом дістав назву «алгоритм Вороного». Узагальнення алгоритму неперервних дробів марно шукали протягом усього XIX ст. найкращі математики Європи. За  цей науковий внесок Г. Вороний отримав премію ім. В. Буняковського (1896). Лише через 42 роки алгоритм Вороного наново відкрили німецькі математики.

Новий метод для знаходження членів асимптотичного розвинення арифметичних функцій, що його запропонував Вороний у 1903 р., та формула підсумовування Вороного й тотожність Вороного, що ґрунтуються на згаданому методі, стали визначальними для подальших досліджень в аналітичній теорії чисел у XX ст.

Найвизначнішими за глибиною одержаних результатів є дві останні великі монографії вченого (що були опубліковані у 1908—1909 рр.), які поряд із дослідженнями його сучасника німецького математика Германа Мінковського (1864—1909) заклали основу нової галузі математики — геометрії чисел.

Досягнення Георгія Вороного в області досконалих форм стали значним внеском в теорію квадратичних форм і значно стимулювали дослідження в цій області чистої математики. Повне видання праць Вороного у трьох томах було опубліковано Інститутом математики УРСР у 1952-53 рр.

Термін «Діаграма Вороного» ввели в теоретичну комп'ютерну науку в середині 1970-х років. З того часу цей об'єкт став настільки широко поширеним в дослідженнях, пов'язаних з геометричними алгоритмами, що деякі фахівці датують народження обчислювальної геометрії саме цією подією. Значний відсоток сучасних розробок в обчислювальній геометричній літературі, прямо або побічно пов'язаний з діаграми Вороного, або з пов'язаними з ними структурами. Вони використовуються в різноманітних дослідженнях від молекулярної біології до космосу, у комп'ютерній графіці, у проблемах розпізнавання образів, штучного інтелекту, екології, в радіаційній фізиці, космології, хімічній технології, фізичній хімії та ін. науках, а також в моделюванні рельєфу, в аналізі руху і плануванні, у виявленні зіткнень, навігації та обходу перешкод, в аналізі мережі, тощо — у всіх цих і багатьох інших областях використання «діаграм Вороного» дає можливість проводити математичні розрахунки.

В наші дні дослідження з діаграм Вороного проводять практично в усіх країнах Європи, у США, Канаді, в країнах Південної Америки, Японії, Китаї, Гон-Конгу, Австралії, Індії, Новій Зеландії.

За останні 30 років вийшло кілька ґрунтовних монографій, в яких узагальнюються діаграми Вороного, їм присвячено сотні статей. Найбільш відома монографія (2), у якій підсумовано основні досягнення у застосуваннях діаграм Вороного і їх численних узагальнень в багатьох наукових і технічних розробках

У Сеулі (Південна Корея) існує Дослідницький центр з діаграм Вороного (1). 

З ініціативи цього Центру з 2004 по 2013 рік року в різних країнах світу проводилися щорічні міжнародні симпозіуми, присвячені узагальненням діаграм Вороного та їх використанню (ISVD).  Такі симпозіуми відбулися в Японії (2004 рік, Токіо), Кореї (2005 рік, Сеул), Канаді (2006 рік, Калгарі), Великій Британії (2007 рік, Гламорган), Україні (2008 рік, Київ), Данії (2009 рік, Копенгаген), Канаді (2010 рік, Квебек), Китаї (2011 рік, Квіндао), США (2012 рік, Ратджерс), Росії (2013 рік, Санкт-Петербург).

У Києві, починаючи з 1993 року раз на п'ять років проводяться  Міжнародні конференції, присвячені розвиткові наукових напрямів, що їх розробляв Вороний. Організаторами їх виступили Інститут математики НАН України, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова та ряд інших наукових і освітніх установ України. 

По результатах першої Київської конференції 1993 року в Києві був виданий 2-томний збірник  статей «Voronoi's Impact on Modern Science» (3), в якому взяли участь вчені з 17 країн світу. Український переклад оглядових статей цього збірника був здійснений у 2003 році (4).   У 2008 році, ювілейному для Г. Вороного (100 років пам'яті вченого), за пропозицією організаторів ISVD, обидві конференції об'єдналися і відбулися в Києві. Інформаційний листок про конференцію 2008 року можна знайти на сайті (5).

Крім конференцій, існують також спільні проекти фахівців різних країн, які розробляють певні аспекти застосувань діаграм Вороного.  Напр., у 2011—2013 роках розроблявся спільний дослідницький проект «Просторові розбиття і графи» (коротке назва якого «Вороний»), який включав у себе 8 партнерів з 6 різних країн Європи, і це  -  частина програми EuroGIGA Європейської наукової фундації  (European Science Foundation (ESF). Для прикладу наведемо  звіт ланки досліджень, яку очолював Franz Aurenhammer (Graz University of Technology, Austria) (6).

 

Діаграми Вороного  використовують в інженерних конструкціях, у дизайнерських проектах, тому що метод Вороного розбиття певного об'єму на частини  дозволяє створювати максимально міцні структури з використанням мінімальної кількості матеріалу.  Ось приклади таких дизайнерських проектів, в основу яких покладено тривимірні діаграми Г.Вороного: у Китаї за проектом дизайнера Hyun-Seok Kim'а будують яхту під назвою «Voronoi yacht», португальський архітектор Andre Koelho створив лампу — гриб «за Вороним» (7).

Про надзвичайно широке використання діаграм Вороного свідчать десятки (сотні) тисяч посилань в Wikipedia, the free encyclopedia і в Google на такі терміни, як voronoi diagrams, voronoi tessellation, applications of voronoi diagrams, voronoi art, voronoi diagrams nature, voronoi design, voronoi architecture design, voronoi urban design та ін..

У 2010 році на малій батьківщині Г.Вороного (в селі Журавка) створили Благодійний фонд імені Георгія Вороного (voronuy.at.ua), мета якого — увічнити місця, пов'язані з життям і особистість Георгія Вороного та його родини (батька, братів, дітей — серед них були також видатні діячі свого часу, свідомі українці, багато хто з них постраждав  в роки репресій 30-х років ХХ ст..). У 2012  році Фонд видав науково-популярну книгу (збірник статей) «Георгій Вороний і його родинне оточення»  

Примітки

(1) A.Okabe, B. Boots, K. Sugihara and Sung Nok Chiu «Spatial Tessellations: Concepts and Applications of Voronoi Diagrams»["Просторові мозаїки. Поняття і застосування діаграм Вороного" ]  (Wiley, 2000, друге видання, 672 стор.).

(2) http://voronoi.hanyang.ac.kr/

 (3) Voronoi's Impact on Modern Science, Eds. P.Engel (Bern University, Switzerland)  аnd H.Syta (Inst. of Mathematics Nat. Acad. Sci. of Ukraine), 1998, -  Kyiv, Inst. of Mathematics, Vol.1, 276 pp, Vol 2, 238 pp.

(4) Вплив наукового доробку Г.Вороного на сучасну науку, Ред.: Г.Сита і А.Юрачківський, Нац. Акад. наук України, Ін-т математики — Київ, Ін-т математики, 2003, 238 с. 

(5) http://www.imath.kiev.ua/~voronoi/VORONOISCENTENARY.html 

(6) EuroGIGA CRP «Spatial Decompositions and Graphs» (VORONOI)   IP1: ADVANCED VORONOI AND DELAUNAY STRUCTURES  Franz Aurenhammer IGI TU Graz Austria.  --    http://slideplayer.com/slide/4550987/

(7) Дизайн за Вороним — http://fmi.npu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=325%3Avoronoi-design

Діти Г. Ф. Вороного[ред. | ред. код]

  • Вороний Олександр Георгійович (1892—1946) — лікар-онколог, був репресований, загинув у ГУЛАГ'у.
  • Вороний Юрій Юрійович (1895—1961) — видатний хірург, першим у світі здійснив пересадку нирки людині (1933, Харків), учасник бою під Крутами 16(29) січня 1918 р. Його дружина — Віра Нечаївська, — член Української Центральної Ради (1917).
  • Ворона-Полуботько Олександра Георгіївна (1894—1966) — філолог, її чоловік — Костянтин Полуботко, — науковець, працював у ВУАН, був репресований і помер у ГУЛАГ'у.
  • Ворона-Василенко Марія Юріївна (1900—1984) — вчитель української мови, працювала у Білій Церкві, була репресована, її чоловік — Василь Василенко, — ветеринар, був замучений до смерті за відмову доносити на підлеглих.
  • Ворона-Гришко Олена Георгіївна (1906—1993) — лікар-стоматолог

Пам'ять[ред. | ред. код]

2018 рік – ювілейний для Г. Вороного. Постановою Верховної Ради України від 08.02.2018 ( № 2287-VIII) 150-річчя від дня народження вченого увійшло до переліку дат, які відзначаються на державному рівні.

Шоста міжнародна конференція з аналітичної теорії чисел та просторових мозаїк пройшла 24-28 вересня 2018 року у Києві. Конференція присвячена 150-річчю Георгія Вороного. Як і на всіх попередніх Київських конференціях, тематика цієї конференції пов'язана з усіма сферами досліджень, розвитку яких сприяв Георгій Вороний:

Конференцію організував Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, Україна. У її організації також взяли участь такі наукові установи:

15 листопада 2018 о 18:00 в Колонній залі Київської міської ради (Хрещатик, 36) НПУ ім. Драгоманова разом з КМДА організує вечір, присвячений Георгію Вороному.

Див. також

Література[ред. | ред. код]

  • И. Р. Брайцев. Г. Ф. Вороной (Некролог), Сообщ. Харьковского матем. общ-ва. 1910. Вторая серия, т. ХІ, № 6, 197—210.
  • Д. О. Граве. Про узагальнення алгоритму Вороного. 1933. Журнал матем. циклу ВУАН, т.1,№ 2, 17-23.
  • Б.Делоне. Юрій Тодосьович Вороний. 1933. Журнал матем. циклу ВУАН, т.1,№ 2, 15-16.
  • Б.Делоне. Георгий Федосеевич Вороной. 1947. В кн.: Петер-буржская школа теории чисел. Изд-во АН СССР, М.- Л.
  • И. Б. Погребысский, И. З. Штокало. Жизнь и научная деятельность Г. Ф. Вороного. В кн.:  Г. Ф. Вороной. Собр.соч., т.3, 1953, 253—302.
  • Г.Сита. "… Я весело дивлюсь на Божий світ".  Геній математики Георгій Вороний. Український світ.  1993, ч.3-12,с.54-56.
  • Георгій Вороний. Вчений, який випередив час на століття.  Зб. наук.-попул. статей. — Ред. М. В. Працьовитий. — Ін-т математики НАН України, Нац. Педагогічний унів. ім. М.Драгомaнова — Київ, 2010, 68 стор. — ел. версія: http://ukrlife.org/main/evshan/vorony.html
  • Георгій Вороний і його родинне оточення. Відп. ред.. Сита Г. М. — Чернігів, вид-во Десна Поліграф, — 2012,  608 стор.
  • Сита Г. М. Вороний Георгій Феодосійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 169. — ISBN 966-02-3355-8.

Посилання[ред. | ред. код]