Шуляк каєнський
| Шуляк каєнський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leptodon cayanensis (Latham, 1790) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Falco cayanensis Latham, 1790 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шуля́к каєнський[2] (Leptodon cayanensis) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
_immature_light_morph.JPG)
Каєнський шуляк — хижий птах, середня довжина якого становить 46-54 см, а вага 410-605 г. У дорослих птахів голова сіра, верхня частина тіла чорна, нижня частина тіла біла, хвіст відносно довгий, чорний з трьома широкими білими смугами, набільш проксимальна з яких є меншою і частоково схованою серед пер живота. Лапи міцні, сірі, дзьоб сизий. Політ ширяючий.
Забарвлення молодих птахів існує у двох морфах. Птахи світлої морфи схожі на дорослих каєнських шуляків, однак голова і шия у них білі, верхня частина голови чорна, на обличчі чорна "маска", дзьоб чорний, лапи жовті. У птазхів темної морфи голова, шия і спина чорнуваті, а нижня частина тіла охриста, поцяткована темними смугами[3].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[4]
- L. c. cayanensis (Latham, 1790) — від південної Мексики до західного Еквадору, Гвіани, Амазонії і Тринідаду;
- L. c. monachus (Vieillot, 1817) — від центральної Бразилії до північної Аргентини.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Каєнські шуляки мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Сальвадорі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Бразилії, Еквадорі, Перу, Болівії, Парагваї, Аргентині та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих, заболочених і сухих тропічних лісах, рідколіссях і саванах серрадо, на висоті до 2200 м над рівнем моря. Уникають відкритих місцевостей. Живляться переважно комахами, зокрема оосами, мурахами, жуками і кониками, їх личинками, іншими дрібними безхребетними, а також пташиними яйцями і дрібними хребетними. В кладці 1-2 білих яйця, поцяткованих коричневими плямами, розміром 52,1×41,5 мм.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Leptodon cayanensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 31 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Menq, Willian (2013). Mimicry in Birds of Prey (PDF). whitehawkbirding.com.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 серпня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
- A guide to the birds of Costa Rica by Stiles and Skutch ISBN 0-8014-9600-4
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |