Перейти до вмісту

Шулятицький Юрій-Йосип Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Юрій Шулятицький
Юрій Шулятицький
Юрій Шулятицький
Особисті дані
Повне ім'я Шулятицький
Юрій-Йосип Йосипович
Народження 4 серпня 1942(1942-08-04)
  Станіслав, СРСР
Смерть 21 лютого 2013(2013-02-21) (70 років)
  Івано-Франківськ, Україна
Громадянство  Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція півзахисник Редагувати інформацію у Вікіданих
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1989—1991 СРСР «Прикарпаття» начальник
1992 Україна «Прикарпаття»
1993 Україна «Скала»
1998—1999 Україна «Волинь»
2002—2006 Україна «Чорногора»
2006—2007 Україна «Спартак» І-Ф

** Тільки на посаді головного тренера.

Ю́рій-Йо́сип Йо́сипович Шуляти́цький[1][2][3] (у більшості джерел вказується без подвоєного імені, як Юрій Шулятицький; 4 серпня 1942, Станіслав, СРСР — 21 лютого 2013, Івано-Франківськ, Україна) — колишній радянський та український футболіст, тренер та футбольний функціонер. Заступник президента та член виконавчого комітету Івано-Франківської обласної федерації футболу[4]. Батько футболіста Юрія Шулятицького, брат Тараса Шулятицького.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Сім'я Шулятицьких мешкала на Гірці, неподалік від стадіону «Локомотив», тож не дивно, що обидва брати, Юрій та Тарас, стали футболістами. Тренував місцевих хлопчаків на той час Володимир Бриндзей, який і розгледів у братах потенціал. Батько хлопців був залізничником, тож вони росли справжніми патріотами ФК «Локомотив» і продовжувати кар'єру у іншому клубі не бажали[5]. На відміну від Тараса, що захищав кольори московських «Динамо» та ЦСКА, а також львівських «Карпат», Юрій усю кар'єру так і провів у «Локомотиві», що виступав на рівні чемпіонату Івано-Франківської області.

Після завершення кар'єри гравця Шулятицький протягом багатьох років працював тренером у рідному клубі, допоки у 1989 році його не було запрошено до «Прикарпаття» на посаду начальника команди. У 1992 році на певний час очолив головний івано-франківський клуб, проте невдовзі залишив його, щоб розпочати у 1993 році роботи зі стрийською «Скалою». Після цього на аматорському рівні працював з футбольним клубом «Бескид», а у 1998 році очолив луцьку «Волинь», що виступала на той час у першій лізі чемпіонату України. З 2002 по 2006 рік (аж до втрати статусу професійного клубу) був керманичем та президентом івано-франківської «Чорногори»[6]. З 2006 по 2007 рік тренував місцевий «Спартак»[7], а у 2008 році повернувся до «Чорногори», що брала участь у змаганнях на першість області. Окрім тренерської діяльності займався роботою футбольного функціонера. Був членом виконавчого комітету та заступником голови Івано-Франківської обласної федерації футболу.

Крім футболу мав хобі — розведення голубів, яким займався з 7 років. Перебував у івано-франківському клубі голубівників при ФСТ «Україна», утримував на горищі будинку близько 120 голубів різних порід[8][9].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Профіль ТОВ Чорногора. «B2BToday». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 28 лютого 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  2. Згідно з по батькові сина Юрія: Профіль Юрія Шулятицького. Офіційний сайт ФФУ. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 28 лютого 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  3. Згідно з по батькові сина Юрія: Профіль Юрія Шулятицького. Офіційний сайт Прем'єр Ліги України. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 28 лютого 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  4. Список членів виконавчого комітету ІФФФ. Офіційний сайт ІФФФ. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 28 лютого 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  5. Історія станіславського футболу: Пеле з гірки. «Sport.if.ua». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 28 лютого 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка) [Архівовано 2019-11-27 у Wayback Machine.]
  6. Стаття Від Чорногори до вершин футбольних (PDF). «Матч. Газета про футбол». Архів (PDF) оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 28 лютого 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  7. Перша нічия ФК Львів. «Високий Замок». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 28 лютого 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  8. Визначені переможці Регіональної виставки декоративних та спортивних голубів. «News.If». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 28 лютого 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка) [Архівовано 2016-08-12 у Wayback Machine.]
  9. Профіль на сайті товариства голубівників (рос.) . Сайт товариства «Птахівник». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 28 лютого 2013. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]