Щасливцеве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Щасливцеве
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Генічеський район
Громада Генічеська міська громада
Код КАТОТТГ UA65040010580038843
Основні дані
Засноване до 1812 р.
Населення 1461
Площа 13,82 км²
Густота населення 10,57 осіб/км²
Поштовий індекс 75580
Телефонний код +380 5534
Географічні дані
Географічні координати 46°01′56″ пн. ш. 34°50′08″ сх. д. / 46.03222° пн. ш. 34.83556° сх. д. / 46.03222; 34.83556Координати: 46°01′56″ пн. ш. 34°50′08″ сх. д. / 46.03222° пн. ш. 34.83556° сх. д. / 46.03222; 34.83556
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми Азовське
Місцева влада
Адреса ради 75580, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Щасливцеве, вул. Миру, 26
Карта
Щасливцеве. Карта розташування: Україна
Щасливцеве
Щасливцеве
Щасливцеве. Карта розташування: Херсонська область
Щасливцеве
Щасливцеве
Мапа
Мапа

CMNS: Щасливцеве у Вікісховищі

Щасли́вцеве — село в Україні, у Генічеській міській громаді Генічеського району Херсонської області. Населення становить 1461 осіб.

Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.

Село розташоване в північній частині коси Арабатська стрілка.

Щасливцеве — популярне місце пляжного та лікувального туризму.

Археологія та давня історія[ред. | ред. код]

На території села розташовано кілька курганних насипів.

За сприяння Щасливцевської сільської ради (голова В. О. Плохушко) у 2018—2020 роках здійснювались дослідження курганів навколо села Арабатською експедицією ІА НАН України (керівник Ю. В. Болтрик)[1].

У 2018—2019 році досліджено курган № 1, що є другим з півдня у розтягнутій групі 4 курганів, яка претинає плато з північного сходу на південний захід. Група розташована на невисокому материковому плато, 0,7 км на захід від будинку сільської ради села. На тривестовій карті 1913 року тут позначено 9 курганів[1].

На момент розкопок курган мав висоту 1,3 м та діаметр по осі північ-південь — 42 м, захід-схід — 40 м. Центральне поховання належить до ямної культури. Загалом, досліджено 36 поховань: 8 — ямної культури, 15 — катакомбної, 3 — належать до культурного кола Бабине, 1 — зрубної культури, 1 — сарматське, 3 — належать середньовічним кочівникам[1]. Культурну належність решти поховань не вдалось визначити через відсутність кістяків.

У 2020 році Арабатська експедиція Інститут археології НАН України дослідила частину кургану (№ 4а) на південь від села [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Центральне поховання цієї частини кургану — катакомбна споруда Інгульської культури. Поховальна споруда просіла і сьогодні проявлена у вигляді ями і була виявлена місцевим жителем Дмитром Борисенком. У похованні досліджено шліфований кам'яний молот-булава, палиця-стрекало з круглим набвершшям, 7 наконечників крем'яних стріл. Кістяк посипаний вохрою. Голова небіжчика була відокремлена від тіла перед похованням. На черепі є сліди моделювання обличчя глиною. Окрім центрального поховання виявлено ще 4 поховання [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.].

Історія[ред. | ред. код]

На Великій карті Російської імперії для Наполеона 1812 року та «Подробной карте Российской империи и близлежащих заграничных владений» 1816 у районі сучасного села позначено населений пункт Чокрак (Tzechakrak). На карті Шуберта 1832 року це місце вже фігурує як урочище Чокрак. З цього ж року на картах позначається «Кут Щасливцов». Вже в 1942 році на цьому місці з'являється Хутор Щаслівцев.

Наприкінці 19 ст. на місці села існували окремі хутори: Миршова, Позиваєва, Есокорського, Счаслівца. Назва останнього стала назвою сучасного населеного пункту.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 12 жителів села[2].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Генічеської міської громади.[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Генічеського району увійшло до складу новоутвореного Генічеського району[4].

24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.[5]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1537 осіб, з яких 717 чоловіків та 820 жінок[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1463 особи[7].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Відсоток
російська 55,92 %
українська 24,98 %
кримськотатарська 4,24 %
білоруська 0,41 %
вірменська 0,34 %
молдовська 0,07 %
німецька 0,07 %
інші 13,97 %

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Болтрик Ю., Куштан Д., Фіалко О., Кармазіна Л. (2020). Курган доби бронзи на Арабатській Стрілці (українська) . Археологічні дослідження в Україні 2019. с. 308—310.
  2. Щасливцеве. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]