Нижні Сірогози

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Нижні Сірогози
Nyzhni siragozy gerb.png Nyzhni siragozy prapor.png
Герб Нижніх Сірогоз Прапор Нижніх Сірогоз
Нижні Сірогози
Nyzhnioserogoskyi.jpg
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Нижньосірогозький район
Рада Нижньосірогозька селищна рада
Код КОАТУУ: 6523855100
Основні дані
Засноване 1812
Статус з 1960 року
Площа 18,091 км²
Населення 5137 (01.01.2011)[1]
Густота 284 осіб/км²
Поштовий індекс 74700
Телефонний код +380 5540
Географічні координати 46°50′31″ пн. ш. 34°22′36″ сх. д. / 46.84194° пн. ш. 34.37667° сх. д. / 46.84194; 34.37667Координати: 46°50′31″ пн. ш. 34°22′36″ сх. д. / 46.84194° пн. ш. 34.37667° сх. д. / 46.84194; 34.37667
Висота над рівнем моря 56 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Сірогози
До станції: 15 км
До обл. центру:
 - залізницею: 180 км
 - автошляхами: 167 км
Селищна влада
Адреса 74701, Херсонська обл., Нижньосірогозький р-н, смт. Нижні Сірогози, вул. Височина, 2
Голова селищної ради Грушко Олександр Федорович
Карта
Нижні Сірогози is located in Україна
Нижні Сірогози
Нижні Сірогози
Нижні Сірогози is located in Херсонська область
Нижні Сірогози
Нижні Сірогози

Commons-logo.svg Нижні Сірогози у Вікісховищі

Ни́жні Сірого́зи — селище міського типу Нижньосірогозького району Херсонської області, районний центр, колишній центр Нижньо-Сірогозької волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії. Населення становить 5 137 осіб. Орган місцевого самоврядування — Нижньосірогозька селищна рада.

Географія[ред.ред. код]

Нижні Сірогози на автостраді М14.

Розташоване за 15 км від залізничної станції Сірогози на лінії Снігурівка - Федорівка. Відстань до облцентру становить близько 167 км і проходить переважно автошляхом E58.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Територія Нижніх Сірогоз була заселена з давніх часів. Про це свідчать розкопані поблизу селища кургани з похованнями епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.), Скіфів (VI і IV-III ст. до н. е.), Сарматів (III-II ст. до н. е.) і кочівників XI-XIII ст. н. е. Серед цих курганів виділяються Огуз, Малий Огуз і Діїв (IV-III ст. до н. е.), у похованнях яких знайдено безліч прикрас тонкої ювелірної роботи.

Нижні Сірогози засновані в 1812 році державними селянами - вихідцями з Харківської губернії. Заселення Нижніх Сірогоз почалося з північно-західної околиці, де балку Великі Сірогози пересікала літня гілка Муравського шляху. У 1833 році в селі налічувалося 274 двори і проживали 1123 особи. Нижні Сірогози були волосним центром і входили в Мелітопольський повіт Таврійської губернії. Жителі займалися в основному скотарством, а також землеробством. За селом числилося 26363 десятини землі, з якої частина була незручною. З ростом промислових міст і збільшенням попиту на хліб на світовому ринку скотарство поступилося перше місце землеробства. Згідно закону 1866 року про поземельний устрій державних селян за селянами Нижніх Сірогоз були закріплені за сплату державного оброчної податі земельні наділи в безстрокове користування. У 1886 році їх перевели на обов'язковий викуп, який вони повинні були вносити протягом 44 років. Розмір викупних платежів на 45 відсотків перевищував державне оброчне мито.

У 1868 році в числі перших була утворена Сірогозька лікарська дільниця. У 1888 році збудовані приміщення стаціонару та амбулаторія.

Станом на 1886 рік в селі мешкало 4285 осіб, налічувалось 552 двори, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, фонтан сельтерської води, 2 бондарні, колісний завод, 2 різниці, 6 лавок, винний склад, 2 рейнських погреби, відбувалося 2 ярмарки на рік: 23 квітня та 29-31 серпня[2]. За 7 верст — поштова станція. Метеостанція (з 1889 р.)

На початку 30-х років XIX ст. була утворена Сіpoгозька волость Мелітопольського повіту (з 1923 р. округ), у складі якого вона була до 1932 p., коли округи були ліквідовані.

Пам'ятки давнини[ред.ред. код]

Сучасний вигляд кургану Огуз

Курган Огуз поблизу села вважається одним із найяскравіших історичних пам'яток знайдених на території Херсонської області.

На думку деяких археологів, які проводили тут свої дослідження, цей пагорб можна вважати могилою нащадка скіфського царя Атея, який правив у IV столітті до н. е.

Крім того, курган Огуз вважається одним з найбагатших курганів. Свідченням цього є численні знахідки прикрас, які тепер прикрашають скіфські колекції Ермітажу та Національного музею коштовностей. Серед них золоті платівки із зображенням Діоніса, рогатих грифонів та медузи Горгони.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.