Ювал Ной Харарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Юваль Гарарі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юваль Ной Харарі
יובל נח הררי
Ім'я при народженні івр. יובל נח הררי
Народився 24 лютого 1976(1976-02-24)[1][2] (48 років)
Кір'ят-Ата, Підокруга Хайфаd, Хайфський округ, Ізраїль
Місце проживання Месілат Ціонd
Країна Ізраїль
Діяльність історик, медієвіст, popular science author, військовий історик, філософ, письменник
Alma mater Коледж Ісуса
Єврейський університет
Галузь історія
Заклад Єврейський університет
Науковий ступінь докторський ступінь
Членство Молода академія наук Ізраїлюd
Нагороди
Автограф
Особ. сторінка www.ynharari.com

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Ювал Ной Харарі у Вікісховищі

Юваль Ной Харарі[3] (івр. יובל נח הרריЮваль Ноах Гарарі, нар. 24 лютого 1976, Кір'ят-Ата) — ізраїльський історик, доктор філософії, професор, визнаний фахівець в області військової історії[4]. Від 2005 року викладає у Єврейському університеті в Єрусалимі, досліджує військову та універсальну історію. Його науково-популярна монографія «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього» стала міжнародним бестселером[5]. В Ізраїлі він став настільки добре відомим, що регулярно пише колонки для газети Haaretz.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1993—1998 рр. вивчав історію в Єврейському університеті в Єрусалимі, спочатку спеціалізувався на військовій історії в епоху середньовіччя. Він отримав ступінь доктора філософії в Коледжі Ісуса в Оксфордському університеті під керівництвом Стівена Ганна.

У 2002 році Гарарі здобув докторський ступінь (доктор філософії) за роботу «History and I. War and the Relations between History and Personal Identity in Renaissance Military Memoirs, c. 1450—1600» (українською: Історія і Я. Війна і відносини між історією і персональною ідентичністю у військових мемуарах Ренесансу). Відтоді він опублікував кілька досліджень з військової історії різних епох. В 2003 р. Харарі був пост-докторантом в Єврейському університеті в Єрусалимі, де він викладає від 2005 року.

Нині він продовжує вивчати світову історію та макро-історичні процеси. Його книга «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього» дає огляд історії людства від доісторичних витоків до наших днів. Книга перекладена майже на 30 мов.

З самого початку російського вторгнення в Україну, підтримує Україну про що неодноразово заявляв. «Я вважаю, завдяки тому, що українці зупиняють російські танки голими руками, весь світ може бути в безпеці. Цей народ і собі, і світові показав та довів, що він справді є вільною нацією», — заявив Харарі в інтерв'ю українському телеканалу Freedom. Також зустрічався із студентами Української академії лідерства.

Живе разом зі своїм чоловіком Іциком Яхавом у мошаві Кармей-Йосеф біля Бейт-Шемеша.

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

  • Член Молодої ізраїльської академії наук (2012)
  • Премія Полонського за креативність і оригінальність (2009, 2012)
  • Премія Монкадо за видатні статті з військової історії (2011)

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Unstoppable Us, Volume 1 − How Humans Took Over the World (Bright Matter Books, 2022) ISBN 0593643461
  • Sapiens: A Graphic History, Volume 2 − The Pillars of Civilization (London: Jonathan Cape, 2021)
  • Sapiens: A Graphic History, Volume 1 — The Birth of Humankind (London: Jonathan Cape, 2020)
  • 21 Lessons for the 21st Century (2018) — «21 урок для 21 століття»;
  • Homo Deus: A Brief History of Tomorrow (2016) — «Homo Deus. Людина божественна: За лаштунками майбутнього»;
  • Sapiens: A Brief History of Humankind (2014) — «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього»;
  • The Ultimate Experience: Battlefield Revelations and the Making of Modern War Culture, 1450—2000 (2008) — «Остаточний досвід: Одкровення на полі бою та творення сучасної воєнної культури, 1450—2000»;
  • Special Operations in the Age of Chivalry, 1100—1550 (2007) — «Спеціальні операції в часи лицарства, 1100—1550»;
  • Renaissance Military Memoirs: War, History and Identity, 1450—1600 (2004) — "Військові мемуари часів Ренесансу: Війна, історія та ідентичність, 1450—1600 ".

Переклади українською[ред. | ред. код]

Книги
Публікації

Примітки[ред. | ред. код]

  1. LibraryThing — 2005.
  2. Munzinger Personen
  3. Зерно і неволя. НАН України
  4. Юваль Ноах Гарарі. «НВ»
  5. Даля Кобелєва. Майбутнє гуманізму: місце людини в техногенній цивілізації ISSN 2226-0994. Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». Випуск 63. 2020.

Посилання[ред. | ред. код]