Юнас Льє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юнас Льє
Jonas Lie
Jonas Lie (engraving by H P Hansen).jpg
Юнас Льє в молодості
Народився 6 листопада 1833(1833-11-06)
Хокксунн, Евре-Ейкер, Бускерюд, Норвегія Норвегія
Помер 5 липня 1908(1908-07-05) (74 роки)
Ставерн, Ларвік, Вестфолл, Норвегія Норвегія
Поховання Ставерн
Громадянство Union Jack of Sweden and Norway (1844-1905).svg Шведсько-норвезька унія
Національність норвежець
Діяльність поет, драматург, прозаїк
Alma mater Університет Кристіанії
Мова творів норвезька
Жанр реалізм
Членство Королівська академія наук і літератури в Гетеборзі[d]
У шлюбі з Томасіна Генрієтта (1833-1907)
Діти Erik Lie[d], Mons Lie[d] і Michael Strøm Lie[d]
Автограф Jonas Lie signature.gif
Нагороди
Орден Святого Олафа

Юнас Льє у Вікісховищі?

Юнас Льє (норв. Jonas Lie, 6 листопада 1833, Хокксунн — 5 липня 1908, Ставерн) — норвезький поет, драматург, прозаїк. Входить у «велику норвезьку четвірку» великих письменників разом із Генріком Ібсеном, Б'єрнстьєрне Б'єрнсоном та Александером Х'єлланном.

Життєпис[ред. | ред. код]

Юнас Льє народився 6 листопада 1833 року в норвезькому окрузі Бускерюд. Коли йому було п'ять років, його батько був призначений шерифом Тромсе, що знаходиться в межах Північного Полярного кола. Шість років Юнас провів у віддаленому порту, де він слухав розповіді фінських та російських моряків про романтику та корабельну аварію на Північному морі. Через власну мрію стати матросом він вступив у військово-морську школу Фредріксверна, але поганий зір примусив його змінити життєві плани. Його досвід у військово-морській школі пізніше надихнув його до створення твору «Дочка командира» (1886). Пізніше Юнас навчався в Кафедральній школі Бергена, а в 1851 році він вступив в Університет Християнії, де він вивчав право. В університеті він познайомився з Генріком Ібсеном та Б'єрнстьєрне Б'єрнсоном.

У 1857 році закінчив навчання і почав свою юридичну практику в місті Конгсвінге, Гедмарк. Також він писав статті для газет та журналів Християнії, що пізніше переросло в його багаторічне захоплення журналістикою. У 1860 році він одружився зі своєю двоюрідною сестрою Томасіною Генрієттою (1833-1907). У шлюбі вони мали п'ятеро дітей, з яких двоє померли молодими. Юнас Льє помер у 1908 році, менше ніж через рік після смерті дружини.

У 1904 році король Норвегії Оскар II нагородив письменника великим орденом святого Олафа.

Творчість[ред. | ред. код]

Юнас Льє у зрілому віці.

У Норвегії початку XX століття Льє був найпопулярнішим письменником. Особливо йому вдавались персонажі молодих дівчат, чуттєвих, сповнених енергії, граційних і вольових. Письменник закликав не співпереживати, а бути справедливими. Твори Юнаса Льє були перекладені майже на всі європейські мови. А перше оповідання Юнаса Льє «Ясновидиця» було написане в 1870 році. Юнас розповів про кохання Поля і Вірджинії на Крайній Півночі і відразу отримав визнання. В наступних творах — «Норвезькі оповідання» (1872), «Трищоглове судно "Майбутнє"» (1873), «Лоцман і його дружина» (1874), він постав художником північної природи, правдиво зобразив ідилічний і водночас трудовий побут норвезьких моряків і рибалок.

Роман «Засуджений до смертної кари» (1883) поставив письменника на один рівень з Б'єрнсоном та Ібсеном. Це історія чоловіка, чесного за природою, який однак, через першу помилку падає все нижче і нижче. Роман сповнений реалізму і поезії, і читач не засуджує героя, а співпереживає з ним. Останні роки життя автор присвятив себе майже виключно журналістиці, працюючи наполегливо і без великої нагороди.

Теми його творчості:

  • Падіння і загибель провінційної аристократичної сім'ї
  • Проблеми "батьків" і "дітей"
  • Життя моряків і рибалок
  • Жіноча доля
  • Відображення природи, народного побуту та соціального духу норвезької нації
  • Споглядання сімейного життя з різних боків

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Digte» (1866)
  • «Den Fremsynte» (1870)
  • «Tremasteren Fremtiden» (1872)
  • «Fortællinger og Skildringer fra Norge» (1872)
  • «Losen og hans hustru» (1874)
  • «Faustina Strozzi» (1875)
  • «Thomas Ross» (1878)
  • «Adam Schrader» (1879)
  • «Grabows Kat» (1880)
  • «Drammen og vakre historier derfra» (1880)
  • «Rutland» (1880)
  • «Gå på!» (1882)
  • «Livsslaven» (1883)
  • «Familien på Gilje» (1883)
  • «En Malstrøm» (1884)
  • «Otte Fortællinger» (1885)
  • «Kommandørens Døtre» (1886)
  • «Et Samliv» (1887)
  • «Majsa-Jons» (1888)
  • «Digte» (1889)
  • «Onde Magter» (1890)
  • «Trold» (1891)
  • «Hunnørnen» (1892)
  • «Niobe» (1893)
  • «Lystige Koner» (1894)
  • «Naar Sol gaar ned» (1895)
  • «Dyre Rein» (1896)
  • «Lindelin» (1897)
  • «Faste Forland» (1899)
  • «Wullfie og Compani» (1900)
  • «Naar Jerntæppet falder» (1901)
  • «Ulfvungerne» (1903)
  • «Østenfor Sol, vestenfor Maane og bagom Babylons Taarn!» (1905)
  • «Havets Fantasier» (опубліковано посмертно, 1909)

Посилання[ред. | ред. код]