Юнас Льє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юнас Льє
Jonas Lie
Jonas Lie (engraving by H P Hansen).jpg
Юнас Льє в молодості
Народився 6 листопада 1833(1833-11-06)
Хокксунн, Евре-Ейкер, Бускерюд, Норвегія Норвегія
Помер 5 липня 1908(1908-07-05) (74 роки)
Ставерн, Ларвік, Вестфолл, Норвегія Норвегія
Поховання Ставерн
Громадянство Union Jack of Sweden and Norway (1844-1905).svg Шведсько-норвезька унія
Національність норвежець
Діяльність поет, драматург, прозаїк
Alma mater Університет Кристіанії
Мова творів норвезька
Жанр реалізм
Членство Королівська академія наук і літератури в Гетеборзі[d]
У шлюбі з Томасіна Генрієтта (1833-1907)
Діти Erik Lie[d], Mons Lie[d] і Michael Strøm Lie[d]
Автограф Jonas Lie signature.gif
Нагороди
Орден Святого Олафа

Юнас Льє у Вікісховищі?

Юнас Льє (норв. Jonas Lie, 6 листопада 1833, Хокксунн — 5 липня 1908, Ставерн) — норвезький поет, драматург, прозаїк.[1] Входить у «велику норвезьку четвірку» великих письменників разом із Генріком Ібсеном, Б'єрнстьєрне Б'єрнсоном та Александером Х'єлланном.[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Юнас Льє народився 6 листопада 1833 року в норвезькому окрузі Бускерюд. Коли йому було п'ять років, його батько був призначений шерифом Тромсе, що знаходиться в межах Північного Полярного кола.[3][4] Шість років Юнас провів у віддаленому порту, де він слухав розповіді фінських та російських моряків про романтику та корабельну аварію на Північному морі. Через власну мрію стати матросом він вступив у військово-морську школу Фредріксверна, але поганий зір примусив його змінити життєві плани. Його досвід у військово-морській школі пізніше надихнув його до створення твору «Дочка командира» (1886). Пізніше Юнас навчався в Кафедральній школі Бергена, а в 1851 році він вступив в Університет Християнії, де він вивчав право. В університеті він познайомився з Генріком Ібсеном та Б'єрнстьєрне Б'єрнсоном.

У 1857 році закінчив навчання і почав свою юридичну практику в місті Конгсвінге, Гедмарк.[5] Також він писав статті для газет та журналів Християнії, що пізніше переросло в його багаторічне захоплення журналістикою. У 1860 році він одружився зі своєю двоюрідною сестрою Томасіною Генрієттою (1833-1907). У шлюбі вони мали п'ятеро дітей, з яких двоє померли молодими.[6] Юнас Льє помер у 1908 році, менше ніж через рік після смерті дружини.[7][8][9][10]

У 1904 році король Норвегії Оскар II нагородив письменника великим орденом святого Олафа.[11]

Творчість[ред. | ред. код]

Юнас Льє у зрілому віці.

У Норвегії початку XX століття Льє був найпопулярнішим письменником. Особливо йому вдавались персонажі молодих дівчат, чуттєвих, сповнених енергії, граційних і вольових. Письменник закликав не співпереживати, а бути справедливими. Твори Юнаса Льє були перекладені майже на всі європейські мови. А перше оповідання Юнаса Льє «Ясновидиця» було написане в 1870 році. Юнас розповів про кохання Поля і Вірджинії на Крайній Півночі і відразу отримав визнання. В наступних творах — «Норвезькі оповідання» (1872), «Трищоглове судно "Майбутнє"» (1873), «Лоцман і його дружина» (1874), він постав художником північної природи, правдиво зобразив ідилічний і водночас трудовий побут норвезьких моряків і рибалок.[12]

Роман «Засуджений до смертної кари» (1883)[13] поставив письменника на один рівень з Б'єрнсоном та Ібсеном. Це історія чоловіка, чесного за природою, який однак, через першу помилку падає все нижче і нижче. Роман сповнений реалізму і поезії, і читач не засуджує героя, а співпереживає з ним.[14] Останні роки життя автор присвятив себе майже виключно журналістиці, працюючи наполегливо і без великої нагороди.

Теми творчості:

  • Падіння і загибель провінційної аристократичної сім'ї
  • Проблеми "батьків" і "дітей"
  • Життя моряків і рибалок
  • Жіноча доля
  • Відображення природи, народного побуту та соціального духу норвезької нації
  • Споглядання сімейного життя з різних боків

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Digte» (1866)
  • «Den Fremsynte» (1870)
  • «Tremasteren Fremtiden» (1872)
  • «Fortællinger og Skildringer fra Norge» (1872)
  • «Losen og hans hustru» (1874)
  • «Faustina Strozzi» (1875)
  • «Thomas Ross» (1878)
  • «Adam Schrader» (1879)
  • «Grabows Kat» (1880)
  • «Drammen og vakre historier derfra» (1880)
  • «Rutland» (1880)
  • «Gå på!» (1882)
  • «Livsslaven» (1883)
  • «Familien på Gilje» (1883)
  • «En Malstrøm» (1884)
  • «Otte Fortællinger» (1885)
  • «Kommandørens Døtre» (1886)
  • «Et Samliv» (1887)
  • «Majsa-Jons» (1888)
  • «Digte» (1889)
  • «Onde Magter» (1890)
  • «Trold» (1891)
  • «Hunnørnen» (1892)
  • «Niobe» (1893)
  • «Lystige Koner» (1894)
  • «Naar Sol gaar ned» (1895)
  • «Dyre Rein» (1896)
  • «Lindelin» (1897)
  • «Faste Forland» (1899)
  • «Wullfie og Compani» (1900)
  • «Naar Jerntæppet falder» (1901)
  • «Ulfvungerne» (1903)
  • «Østenfor Sol, vestenfor Maane og bagom Babylons Taarn!» (1905)
  • «Havets Fantasier» (опубліковано посмертно, 1909)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jonas Lie - Biography and Works. Search Texts, Read Online. Discuss.. www.online-literature.com. 
  2. Knut Gørvell (September 2015). Hvem er «De Fire Store» i vår tid?. Cappelen Damm. Архів оригіналу за 17 листопад 2015. Процитовано June 15, 2016. 
  3. {{cite webJonas Lie (1833-1908). Fjordgaten. Процитовано April 1, 2018. 
  4. Jonas Lie - dikterhøvdingen fra Hokksund. eiker.org. Процитовано February 1, 2016. 
  5. Liukkonen, Petri. Jonas Lie. Books and Writers (kirjasto.sci.fi). Finland: Kuusankoski Public Library. Архів оригіналу за March 13, 2012. 
  6. Jonas Laurids Idemil Lie. vestraat.net. Процитовано 2019-01-06. 
  7. Thomasine Lie. lokalhistoriewiki. Процитовано April 1, 2018. 
  8. Michael Strøm Lie (1862–1934). lokalhistoriewiki. Процитовано April 1, 2018. 
  9. Erik Bjerck Hagen. Mons Lie. Store norske leksikon. Процитовано April 1, 2018. 
  10. Erik Bjerck Hagen. Erik Møinichen Lie. Store norske leksikon. Процитовано April 1, 2018. 
  11. Petter Aaslestad. Jonas Lie - 1. Norsk biografisk leksikon. Процитовано April 1, 2018. 
  12. Jonas Laurids Idemil Lie. vestraat.net. Процитовано 2019-01-06. 
  13. Forlag, Gyldendal Norsk. Familien på Gilje - Gyldendal. www.gyldendal.no. 
  14. Jonas Lie, forfatterside(Dagbladet) Архівовано 2001-11-25 у Wayback Machine.

Посилання[ред. | ред. код]